Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Виконання лабораторно-практичних робіт.

Вимоги пожежної безпеки для навчальних та навчально-виробничих приміщень. | Класифікація і товарна характеристика м'яса і м'ясних продуктів. | Основні способи подавання страв і закусок. | Методи і прийоми навчання в ПТНЗ. | Зміст і мета охорони праці. Законодавча та нормативна база України про охорону праці. | Крохмаль. Цукор. Мед. | Технологія борошна. | Класифікація прийомів та банкетів. | Основні причини пожеж. | Характеристика та обслуговування різних видів банкетів. |


Читайте также:
  1. Виконання роботи
  2. Забезпечення виконання зобовязань
  3. Завдання до виконання розрахунково-графічної роботи
  4. Зразок звіту про виконання лабораторної роботи
  5. Методика виконання окоміpної зйомки
  6. Методика виконання роботи

Серед різноманітних форм організації навчальної роботи значне місце в системі підготовки фахівців посідають практичні та лабораторні заняття. Головне їх завдання — закріпити теоретичні знання, сформувати уміння і навички з тієї чи іншої навчальної дисципліни. За дидактичною сутністю практичні та лабораторні роботи близькі між собою. У деяких випадках використовується термін „лабораторно-практичні заняття” (наприклад, з

дисциплін економіка підприємств, статистика, бухгалтерський облік). У професійному навчанні лабораторно-практичні заняття є проміжною ланкою між теоретичним та виробничим навчанням і служать одним із найважливіших засобів засвоєння теорії і практики. При цьму з одного боку досягається закріплення та вдосконалення знань учнів, з іншого в них формуються певні професійні вміння, що потім застосовуються в

процесі виробничого навчання. Проведення лабораторно-практичних занять потребує добре підготовлених,

спеціально обладнаних навчальних лабораторій із використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні установки, макети тощо). Інколи лабораторні заняття доцільно проводити безпосередньо на виробництві, в умовах реального професійного середовища (на заводі, підприємстві, науково-дослідному інституті, наукових лабораторіях). Хоч на практичних заняттях відпрацьовують теми, за якими було прочитано лекції, доцільно, щоб невелика теоретична частина передувала практичній. Для вдалого проведення

практичного заняття викладач повинен завчасно підготувати необхідний методичний матеріал – тести для актуалізації теоретичних знань та набір завдань різного ступеня складності для самостійного виконання учнями. Кількість годин на лабораторно-практичні заняття з окремої дисципліни визначено навчальним планом. Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Замінювати лабораторні заняття іншими видами навчальних занять не можна. Кожен учень має самостійно виконати всі лабораторні роботи й оформити їх результати. Кількість учнів на практичному занятті не повинна перевищувати половини

академічної групи. Отримані за окремі практичні заняття оцінки враховуються при виставленні підсумкової оцінки з відповідної навчальної дисципліни. Організація і проведення лабораторно-практичних робіт охоплює декілька етапів:

1) організаційний – оголошення теми та мети заняття; проведення актуалізації теоретичних знань; мотивація навчальної діяльності;

2) основний – ознайомлення зі змістом роботи; послідовністю виконання дій; організацією робочого місця; порядком користування інструкційними картами; виконання конкретних завдань лабораторно-практичної роботи;

3) заключний - оформлення індивідуального звіту; систематизація отриманих результатів; короткий аналіз робіт та типових помилок, підведення підсумків та оцінювання результатів роботи; Викладач, який проводить лабораторно-практичне заняття, повинен:

- перевіряти знання учнів із теоретичних питань за темою лабораторного заняття;

- перевіряти знання правил охорони праці при виконанні лабораторної роботи;

- контролювати хід виконання роботи;

- контролювати правильність проведення розрахунків, оформлення протоколів, звітів;

- проводити вступний, поточний та заключний інструктажі;

- оцінювати знання та уміння учнів за темою роботи, приймати звіти з виконання лабораторної роботи.

Лабораторно-практичні роботи можуть проводитися фронтально: всі учні групи виконують однакове завдання індивідуально чи розподілившись на ланки. У цьому випадку управління діяльністю учнів з боку викладача значно полегшується, однак у лабораторії потрібна наявність великої кількості однотипного устаткування.

При нефронтальній організації учні працюють ланками на різному устаткуванні, при цьому зміст завдань для ланок різний. При нефронтальній організації викладачу необхідно ретельно підготувати письмові інструктивні документи, завдання-інструкції. Керівництво лабораторно-практичними роботами викладач здійснює шляхом

інструктування. Інструктаж – це чітко визначена система вказівок, рекомендацій, які стосуються способів виконання завдань. Під час інструктажів викладач зосереджує увагу учнів на певних аспектах діяльності, на виконання потрібних операцій, на необхідних прийомах роботи; створює сприятливі умови для учнів, що сприяють кращому засвоєнню знань.

Виділяють вступний, поточний і заключний інструктажі, на яких інформацію учні одержують в усній і письмовій формах. Вступний інструктаж як елемент уроку є практичним повторенням вивченого нового матеріалу на уроці теоретичного навчання. Мета вступного інструктажу – підготувати учнів до активного і свідомого виконання завдань. Не доцільно планувати великий обсяг теоретичної інформації на вступному інструктажі, оскільки його тривалість обмежена (10 - 15 хв.), а ефективність уроку безпосередньо залежить від кваліфікованого й методично

правильного показу викладачем прийомів та операцій, якими мають оволодіти учні.

У процесі вступного інструктажу:

- повідомляється мета лабораторно-практичного заняття;

- розповідається про план проведення роботи і вимоги правил безпеки в процесі виконання кожного етапу;

- висвітлюються правила організації робочого місця;

- проводяться інструктажі з правил технічної експлуатації машин, обладнання, приладів, вимірювального інструменту тощо;

- демонструються трудові прийоми, необхідні для виконання завдання;

- повідомляють про порядок проведення записів, підготовку матеріалів звіту.

Письмове інструктування припускає самостійну роботу учнів з інструкціями, інструкційно-технологічними картами, теоретичною інформацією, методикою проведення роботи. Звичайно, не завжди вступний інструктаж проводиться в певному обсязі. Це потрібно робити на початку вивчення кожної більш-менш самостійної частини програми. В інших випадках вступний інструктаж може включати лише деякі із зазначених пунктів.

Поточне інструктування проводиться з метою контролю за ходом лабораторно-практичного заняття у вигляді цільових обходів. Зміст і методика його проведення значною мірою відрізняється від вступного інструктажу. Безумовно, зміст поточного інструктажу неможливо планувати так ретельно як вступного. При підготовці до лабораторно-практичної роботи викладачу рекомендується планувати цілі обходу, його зміст і етапи, методику

проведення. Цілі обходів можуть бути такі:

– перевірка правильності організації робочого місця і його відповідність вимогам

охорони праці;

– правильність виконання завдань;

– уміння користуватися інструментом, пристосуваннями, приладами;

– уміння працювати з інструкційними картами, кресленнями, технічними довідниками тощо;

– дотримання правил безпеки праці в процесі виконання роботи;

– правильність заповнення таблиць і оформлення звіту тощо.

У випадку виявлення типових помилок чи порушення правил охорони праці викладач проводить колективний поточний інструктаж.

Під час поточного інструктування в діяльності викладача переважає бесіда або показ, а в діяльності учнів – самостійна робота. Якщо зміст вступного інструктажу визначається темою уроку, то зміст поточного співвідноситься з індивідуальними особливостями учнів і диференціюється більшою мірою, ніж зміст вступного.

На заключному інструктажі підводять підсумки виконання лабораторно-практичної роботи, виставляють оцінки учням. Це найчастіше активна бесіда, основним змістом якої є аналіз. Викладач аналізує уміння учнів застосовувати нову навчальну інформацію, що вивчалась на уроці, вказує на помилки у виконанні вправ, порушення дисципліни, що мали місце. Звертає увагу на типові недоліки і шляхи їх запобіганню та методи усунення. Метою заключного інструктажу є організація учнів на закріплення досягнутих успіхів і подолання

допущених недоліків в наступній роботі. Після виконання запланованого обсягу роботи учні складають звіт чи записують висновки.

Оцінки за лабораторно-практичне заняття виставляються учням з урахуванням якості поточних спостережень за ними у процесі виконання роботи. Виставлені учням оцінки викладач повинен обов'язково аргументувати.

У кінці заняття слід провести опитування, визначити домашнє завдання, дати вказівки щодо підготовки до наступного уроку.

 


Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 532 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів.| Пожежна безпека в навчальних закладах.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)