До ранніх форм релігії дохристиянського періоду русичів відносяться, насамперед, магія, фетишизм, анімізм, тотемізм, котрі виникли саме в період формування і розвитку родового ладу. Тобто - від 30 до 100 тис. років тому.
Магія - віра у можливість впливу на навколишній світ через надприродне - фетишів, духів, шляхом чаклунського дійства. Вона поділялася на лікувальну, метеорологічну, мисливську, військову, рибальську, скотарську, гончарну, ковальську навчальну, любовну, лиходійську тощо. Зрештою, на білу і чорну.
Фетишизм - форма вірувань, що полягали у мисленно-фантазійному наділенні деяких предметів неживої природи "чуттєво-надчуттєвими" якостями, здатністю бути помічниками, заступниками і оберегами для віруючих. У православ'ї, наприклад, це - ікони, лампадки, хрести, корогви тощо. Марновірні люди вірять у чудодійну силу талісманів, амулетів, які, на їх думку, здатні оберігати від лиха: кулони, ладанки, слоники, підкови.
Тотемізм -- віра людей у споріднений кровний зв'язок з певними видами тварин, яких первісні люди вважали своїми надприродними родичами. В них вони вбачали покровителів роду і племені, заступників і захисників, помічників у всіх своїх щоденних справах. Спочатку поклонялися лише тій тварині, на яку полювали, пізніше це поширилось і на решту стадних тварин, і в першу чергу на ті об'єкти, що привертали увагу якимись важливими рисами. Тотемів шанували, на них заборонялося полювати.
Тут слід зазначити дві основні риси тотемізму. Перша — виділення в ролі головних об'єктів поклоніння тотемних духів, тобто двійників тотемів, яким і поклонялися. Це поклоніння виявлялося через молитви (прохання), танці, табу, жертвоприношення, виготовлення і вшанування зображень тотемів, спеціальні тотемні свята. Друга риса — дозвіл убивати і з'їдати тотема тільки за умови дотримання особливих релігійних процедур, щоб не нашкодити тотемному духові.
Анімізм - віра, пов'язана з уявленнями про існування в тілі людини її двійника - душі, від якої, нібито, залежить саме життя особи, її фізіологічний і психологічний стани. Отже - це віра в існування душ і духів.
Шаманізм – віра в особливо могутні надприродні можливості служителів культу.
Шаманізм як культ виник тоді, коли з’явилися люди, які існували за рахунок релігійних обрядів – професійні служителі культу. Такі люди не мали тоді ще власної організації (церкви ще не було), але їх вже можна назвати духовенством. З появою шаманів з’явився і необхідний компонент шаманізму – шаманські духи, які допомагали дізнаватися таємниці, протистояли злим духам хвороб, неприятелю виконували доручення шамана.. У більшості випадків шамани вводили себе в транс. Коли шаман у трансі, він ніби залишає своє тіло, щоб зустрітися з духами і дізнатися від них про хворобу і способи її лікування.
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 74 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Періодизація розвитку української культури | | | Історичні передумови виникнення української культури |