Розв’язок. За формулами (1.3) та (1.4) визначаємо діаметри лінії всмоктування та нагнітання при

За формулами (1.3) та (1.4) визначаємо діаметри лінії всмоктування та нагнітання при швидкостях м/с, м/с.

м,

м.

За додатком 3 вибираємо найближчий зовнішній діаметр та товщину стінки: мм, мм, мм, мм.

Уточнені внутрішні діаметри будуть наступними:

мм,

мм.

За формулою (1.18) максимально допустима висота всмоктування:

.

За додатком 5 для води при : густина кг/м³, кінематична в’язкість м²/с, тиск насиченого пару кПа.

За формулою (1.19) допустимий кавітаційний запас:

м.

Згідно додатку 8 характеристика насоса 4К-12 задана таблично і приведена в таблиці 1.2.

Для визначення коефіцієнту гідравлічного опору визначаємо число Рейнольдса (формула 1.15)

.

Таблиця 1.2 – Характеристика насоса

Марка Насоса	Пара-метри	Числові параметри
4К-12 об/хв	Q, л/с		10,0	18,0	25,0	33,4
Н, м	37,0	39,0	37,7	34,6	28,0
η, %		53,0	72,0	78,0	74,5

Перехідні числа Рейнольдса за формулами (1.16), (1.17):

,

.

Оскільки , то коефіцієнт гідравлічного опору визначаємо за формулою (дивись таблицю 1.1):

.

Визначимо коефіцієнти місцевих опорів у всмоктувальній лінії за додатками 6 та 7:

1) для засувки, що повністю відкрита – ;

2) для плавного повороту на 90° – визначимо за формулою:

або

,

тоді

;

3) для всмоктувального клапана при мм – .

Тепер, визначимо суму коефіцієнтів місцевих опорів у всмоктувальному трубопроводі:

.

Знайдемо фактичну швидкість руху рідини у всмоктувальному трубопроводі за формулою (1.7):

м/с.

За формулою (1.20) визначимо сумарні втрати напору у всмоктувальному трубопроводі:

м.

За формулою (1.18) максимально допустима висота всмоктування:

м.

Для подальших розрахунків приймаємо м.

Характеристика трубопроводу згідно формули (1.1) матиме вигляд:

або

g w:val="UK"/></w:rPr><m:t>втр</m:t></m:r></m:sub></m:sSub></m:e></m:nary></m:oMath></m:oMathPara></w:p><w:sectPr wsp:rsidR="00000000"><w:pgSz w:w="12240" w:h="15840"/><w:pgMar w:top="1134" w:right="850" w:bottom="1134" w:left="1701" w:header="720" w:footer="720" w:gutter="0"/><w:cols w:space="720"/></w:sectPr></wx:sect></w:body></w:wordDocument>"> .

Визначимо коефіцієнти місцевих опорів для напірної лінії за додатками 6 та 7:

1) для засувки, що повністю відкрита – ;

2) для плавного повороту на 90° при – визначимо за формулою:

,

тоді

;

3) для зворотного клапана при мм – ;

4) для виходу із труби в резервуар – .

Визначимо суму коефіцієнтів місцевих опорів для напірного трубопроводу:

.

Сумарні гідравлічні втрати напору у всмоктувальному та напірному трубопроводах за формулою (1.13) складають:

або

.

Тоді характеристика трубопроводу матиме вигляд:

.

Тепер задаючись різними значеннями продуктивності л/с визначимо і розрахунок зведемо у таблицю 1.3.

Для розрахунку коефіцієнтів гідравлічного тертя необхідно визначити перехідні числа Ренольдса для напірного трубопроводу за формулами (1.16), (1.17) (для всмоктувального трубопроводу вони визначені вище):

,

.

У всіх випадках у таблиці 1.3 коефіцієнт гідравлічного тертя визначався за формулою:

,

у відповідності до таблиці 1.1.

За даними таблиць 1.2 та 1.3 побудуємо суміщену характеристику трубопроводу та насоса і визначаємо робочу точку А (рисунок 1.3).

Таблиця 1.3 – Результати розрахунку

, л/с	, м/с	, м/с			,	,
	-	-	-	-	-	-	27,5
	0,57	0,81			2,04	2,02	30,9
	0,86	1,22			1,90	1,94	34,8
	1,14	1,62			1,85	1,86	40,0

Рисунок 1.3 – Суміщена характеристика трубопроводу

та насоса

Для робочої точки А маємо: л/с, м, %.

Тоді корисна потужність насоса за формулою (1.9) складатиме:

Вт.

А спожита потужність з формули (1.10) матиме значення:

Вт.

Як бачимо фактична продуктивність л/с не співпадає з заданою л/с, то щоб досягти заданої продуктивності необхідно регулювати режим роботи насосної установки.

Дата добавления: 2015-08-20