Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Патогенез

Паротитна інфекція | Висипний тиф та хвороба Брілла | Хвороба Лайма | Кишковий єрсиніоз | Риновірусна | Тениоз, цистецеркоз | Классификация болезни | Лептоспироз | Причины | Диагностика |


Читайте также:
  1. VIII. ЭТИОЛОГИЯ И ПАТОГЕНЕЗ
  2. XII. ЭТИОЛОГИЯ И ПАТОГЕНЕЗ
  3. Алкогольная зависимость. Причины. Патогенез. Эпидемиология. Особенности у женщин и подростков. Профилактика. Препараты для лечения алкогольной зависимости.
  4. Гиперестезия твердых тканей зуба. Этиология, патогенез, клиника. Диф диагностика, лечение.
  5. Гипоплазия эмали. Этиология, патогенез, клиника. Диф диагностика, лечение.
  6. Дистрофическое обызвествление. Условия возникновения, морфология, патогенез. Примеры из детской патологии.
  7. Для проведения адекватной интенсивной терапии необходимо учитывать особенности патогенеза СГЯ.

Ехінокок розвивається з участю дефінітивних і проміжних живителів. Дефінітивні живителі виділяють у навколишнє середовище з фекаліями велику кількість зрілих члеників та яєць ехі­нокока, що потрапляють на траву, інші корми, у воду, на підстилку, волосяний покрив собаки. Зрілі членики паразита здатні самостійно рухатися на віддаль до 25 см, розсіюючи при цьому яйця. Проміжні живителі заражаються ехінококами личинкової стадії при заковтуванні яєць разом із кормом або водою. В їхньому шлунку зародок звільняється від яйцевих оболонок, заглиблюється у стінку кишечнику і течією крові розноситься в різні внутрішні органи — печінку, легені, селезінку тощо. Потім починається ріст ехінококового міхура, який триває кілька років. У свиней інвазійним (фертильним) міхур стає через 11—12 міс, у великої рогатої худоби та овець — через 1,5—2 роки. М'ясоїдні заражаються ехінококозом (статевозрілою стадією) при поїданні внутрішніх органів забитих або загиблих сільськогосподар­ських тварин, інвазованих ехінококами в личинковій стадії — фер­тильними ехінококовими міхурами. Із заковтнутих міхурів у кишечни­ку м'ясоїдних розвиваються стьожкові ехінококи, які через 2—3 міс після зараження починають виділяти в навколишнє середовище зрілі яйця. В організмі одного собаки може розвиватися велика кількість статевозрілих паразитів — до 20 тис. Живуть статевозрілі ехінококи в організмі дефінітивного живителя (собаки) 5—6 міс.


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 46 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Правець| Лікування

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)