рідкісна книга – це дуже рідкісна книга і наклад її дуже малий або вона буде єдина.

Резюме — це документ, в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність і професійні успіхи та досягнення особистості, яка його складає.

Репринт (англ. to reprint — передрукувати, перевидавати) — копійне відтворення вже друкованого колись твору. На відміну від факсиміле — не має на меті точне відтворення розмірів попереднього видання, його помилок, друкарських особливостей, приміток чи написів, що свідчать про попереднє «життя» видання.

реставрація книг це відновлювальних книг спеціальними засобами.

Рефера́т (лат. refero — доношу, повідомляю, переказую.)— короткий переказ змісту наукової роботи, книги або вчення, оформлене у вигляді письмової публічноїдоповіді; доповідь на задану тему, зроблена на основі критичного огляду відповідних джерел інформації (наукових праць, літератури по темі).

Рубрика — слово або частина тексту, яка традиційно написана або надрукована червоним чорнилом з метою її виділення

Рукописна книга — кодекс, що містить твір (або збірку творів) художнього, релігійного, юридичного чи іншого змісту, написаний вручну.

Руко́пис, або манускри́пт (лат. manuscriptum, від manus — рука і scribo — пишу) — писемний документ, написаний від руки, звідки й назва.

рулонний папір це папір у рулоні для друкування банерів.

Збірка – однотомне (рідше кількатомне) видання художніх творів одного автора або фольклорних записів. Збірка поезій, збірка дум.

ЗВІРКА, Останній перед друкуванням коректурний відбиток в аркушах.

Сувій — шматок тканини певної довжини, що його зберігають згорнутим у трубку. сувій — форма давнього рукопису.

Серія Видання, однотипово оформлене, що включає сукупність томів, об’єднаних спільністю задуму, те­матики, цільовим або читацьким призначенням

Сигнальний екземпляр - примірник видання з числа перших виготовлених друкарнею примірників, надсилається в изд-во для контролю та затвердження в якості зразка для виготовлення всього тиражу.

сигнатура — порядковий номер друкарського аркуша видання, який розташовано у внутрішньому куті нижнього поля першої сторінки видання кожного нового аркуша перед нормою, та повторювано з зіроч­кою на третій сторінці видання цього аркуша

Скоро́пис, форма кириличного письма, виникла з напівуставу в другій пол. 14 ст., вживана зокрема в канцеляріях і приватному діловодстві, з якої у 19 ст. постало новочасне ручне письмо.

скріплення зошитів – це скріплення книжкових блоків

словник Д овідкове видання упорядковано­го переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відпо­відними довідковими даними

Словолитня - підприємство, що розробляє і випускає шрифти та інші друкарські матеріали, головним чином металеві. Термін походить від старослов'янського «слово», що означає «літера»

Виноска — це текст, що розміщується в кінці сторінки і відмежовується від основного тексту горизонтальною рискою.

зібрання творів Однотомне чи багатотомне видання творів одного або декількох ав­торів, що дає уявлення про його (їхню) творчість у цілому

спільне видання це видання у якому двоє або більше авторів

Зміст — структурування тексту

довідник Довідкове видання прикладного характеру, побудоване за абеткою назв статей або в систематичному порядк

Ред́актор – (від лат. redactor «перегоняючий») особа, яка робить редагування (складає, перевіряє і виправляє зміст) видання (книги, журналу, газети і т. п.).

спуск - відступ на початковій сторінці без полів від верхнього краю до початку зображення

Спускова смуга — смуга зі спуском, що позначає початок видання, його підрозділу (частини, глави), твори в збірнику

стародрукована книга це книга яка надрукована в рані часи друкарства.

стереоскопічний друк – це друк зображення, що створює ілюзію об'ємності, просторовості спостережуваної картини.

Стереоти́пія — безцільне повторення рухів, слів, яке спостерігається при розумовій відсталості, розладах аутистичного спектру (англ. Autism spectrum), сенсорній депривації та інших станах.

СТОРІ́НКА, Один бік аркуша паперу в зошиті, книжці

Струменевий друк — безконтактний цифровий спосіб друку, при якому елементи зображення формуються на задруковуваному матеріалі краплями рідкої фарби(чорнила).

суперобкладинка — додаткова обкладинка з клапанами, що прикриває палітурку чи обкладинку без з’єднання з нею

Тайнóпис — засекречене письмо або текст, ним писаний.

Те́рція (від лат. tertia - третя) — музичний інтервал в три ступені, також третя нота в гамі.

зошит — складова частина видання, утво­рена фальцюванням задрукованого аркуша

Тигель - масивна металева плита ручних друкарських верстатів або тигельних друкарських машин.

Друка́рня — поліграфічне підприємство, на якому виготовляють друковану продукцію (книги, газети, журнали, плакати тощо).

Тира́ж, наклад видання — кількість примірників друкованого видання одного випуску або оптичних дисків.

Тиснення, Ембосування (англ. Embossing) — це поліграфічний процес, що відноситься до післядрукарської обробки продукції, що проводиться на ручних, напівавтоматичних і автоматичних пресах для тиснення, заснований на припресовці гарячим або холодним способом металізованої чи пігментної фольги або полімерної плівки з напиленням потрібної речовини для поліпшення привабливості упаковки, етикетки або рекламно-акцидентної продукції.

Ти́тло, або титла (з грец. τίτλος, лат. titulus — «напис») — в середньовічній латинській, грецькій і слов'янській писемностях надрядковий діакритичний знак у виді хвилястої або зиґзаґоподібної лінії, що вказує на скорочення написаних під ним слів або числове значення букв.

Ти́тульна аркуш (від лат. titulus — напис, заголовок) — заголовний аркуш видання,

Трафаре́тний друк (шовкогра́фія) — друк через форму, яку виконана на спеціальній сітці.

унікальне видання – це рідкісне виняткове видання

Статут — положення, статут, що визначає порядок організації і діяльності окремих внутрідержавних і міжнародних організацій,

Підручник Навчальне видання з системати­зованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі та офіційно затверджене як таке

Факсимільне видання (лат. fac simile — зроби подібне) — твір друку, що графічно точно відтворює раніше випущене оригінальне видання або рукопис, включаючи всі особливості паперу й обкладинки.

Фальцювання, фальцовка (нім. falzen — «згинати»);— технологічний процес згинання, складання в певному порядку, послідовності друкованого паперового аркуша.

Філігрань – водяний знак на папері.

Флексографі́чний друк (від лат. flexibilis — «гнучкий» і грец. graphein — «писати», «малювати») — спосіб високого друку з використанням гнучких фотополімерних форм і швидкосохнучих рідких фарб.

Фоліант (від лат. folium — аркуш) — книга, формату фоліо. Формат фоліо дорівнює зігнутому навпіл традиційному пергаментному аркушеві, що приблизно відповідає сучасному формату А3 (бл. 29 х 40 см), позначається (2^o).

Фо́рзац (нім. Vorsatz) — це однозгинний аркуш паперу, скріплений з першим і останнім зошитами блока і призначений для з'єднання блока з палітуркою.

формат видання — розмір готового видання, що виз­начається шириною і довжиною сторінки видання у міліметрах чи шириною і довжиною аркуша па­перу видання в сантиметрах із за­значенням частини, яку займає на ньому сторінка видання

Формат смуги набору -розмір смуги по ширині і висоті.

Фотогра́фія (від грецького φώς (φωτός) — світло та γράφω — пишу) — сукупність різноманітних науково-технічних засобів і технологій, які мають на меті реєстрацію одиничних довготривалих зображень об'єктів за допомогою світла.

фронтиспис — ілюстрація, що відображає основну ідею видання чи портрет авто­ра, яка розташована перед чи поза титулом

ФУТЛЯР КНИГИ (про нього. Futteral - коробочка, скринька) - картонна коробка, призначена для зберігання, захисту від пошкоджень при транспортуванні цінних видань і для поліпшення товарного вигляду.

Кольоропо́діл — це процес поділу зображення на основні кольори для того, щоб зображення було надруковане для кожного кольору окремою друкарською формою.

Цинкогрáфія — фотомеханічний процес виготовлення кліше (ілюстрованих форм високого друку) шляхом фотографічного переносу зображення на цинкову або іншу пластину, поверхню якої потім піддається травленню кислотою в пробільних ділянках зображення.

цифри - знаки для зображення числа.

Ци́церо — назва шрифту, розмір (кегель) якого дорівнює 12 пунктів.

Шиття в поліграфії – це процес шиття блоків видання.

Шмуцтитул (від нім. Schmutztitel, де Schmutz — «брудний» і Titel — «заголовок») — окрема сторінка, де поміщають заголовок частини, розділу чи глави книги, а деколи окремих творів, які входять у збірник.

Шпáція (рос. шпация) - це друкарський матеріал (металеві пластини різної товщини). Цей друкарський проміжний матеріал заповнює проміжки між літерами і словами.

Шрифт — це Повний комплект друкарських літер певного типу й рисунку, необхідний для набору якого-небудь тексту; сукупність металевих рельєфних літер, цифр, розділових знаків у друкарській машинці.

Екслібрис — (лат. ех libris — із книг) — книжковий знак, не­велика художньо виконана етикетка, де вказано, кому належить книжка.

Експліка́ція – частина підпису під ілюстрацією (формулою), яка пояснює деталі зображення (умовні позначення). Кожний елемент експлікації скла­дається з графічного знака (цифра, літера) і пояснення.

Енциклопедія Довідкове видання зведення ос­новних відомостей з однієї чи усіх галузей знання та практичної ді­яльності, викладених у коротких статтях, розташованих за абеткою їхніх назв або в систематичному порядку.

Епіграф (грец. ἐπιγραφή — «напис») — цитата, влучний вислів, афоризм чи прислів'я, подані перед текстом літературного твору або перед його окремими розділами.

Еста́мп (фр. estampe, досл. «відбиток») — твір друкованої графіки (гравюра, офорт, літографія, шовкографія тощо), який являє собою відбиток на папері, рідко — на шовку та інших матеріалах.

Дата добавления: 2015-08-17