Розрахунково-графічна робота

Одеський національний політехнічний університет

Інститут бізнесу економіки та інформаційних технологій

Менеджменту зовнішньоекономічної та інформаційної діяльності

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

з ___________________________________________________________

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки__________________

спеціальності_______________________

__________________________________

Керівник ___________________________

Національна шкала ______________________

Кількість балів: __________

Оцінка: ECTS _____

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

м. Одеса – 2013 рік

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………......3

I. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ТОЛІНГУ……………….……….……....……….4

1.1. Історія виникнення поняття «толінг»……………………………………..4

1.2. Основні поняття толінгу…………………………………………………...5

ІІ. ЕКОНОМІЧНІ ТА ПРАВОВІ ОСНОВИ ТОЛІНГУ…..……………………..7

2.1. Схеми толінгу та форми оплати……………………………………………..7

2.2. Особливості бухгалтерського обліку при використанні толінгу………...10

2.3. Вплив толінгових операцій на економічну ситуацію у країні..………...11

ІІІ. НЕДОЛІКИ ТА ПЕРЕВАГИ ТОЛІНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ………………..13

ІV. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………..16

4.1. Ефективність експортно-імпортних угод………………………………….16

4.2. Аналіз виконання контрактних зобов’язань та динаміки експорту....….21

СПИОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………26

ВСТУП

Давальницькі або толінгові операції є широко розповсюдженою формою організації поставок сировини на перероблюючи підприємства. При цьому постачальник сировини одночасно є й власником кінцевої продукції. Інша частина сировини передається власне виробнику у якості оплати послуг з переробки. Переробка, звичайно, може сплачуватися й грошима, однак це робиться не дуже часто на практиці..
У роботі буде розглянуто недоліки та переваги використання толінгових операцій. Слід зазначити, що в Україні таке поняття як толінг з’явилось переважно недавно. Хоча толінг, як форма кооперації, використовується багатьма країнами ще з 1970-х років.
Механізм давальницьких контрактів може суттєво відрізнятись один від одного. Умови давальницьких контрактів можуть визначатись одноразовими операціями, або операціями на постійній основі.
Тема роботи є актуальною у сьогоднішніх умовах. Так як Україна щойно почала використовувати толінг у своїй міжнародній діяльності.
Завданням цієї роботи є виявлення економічних особливостей толінгових операцій, виявлення позитивних та негативних сторін щодо використання толінгу, виявити вплив використання толінгу на країну.

І. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ТОЛІНГУ

1.1.Історія виникнення поняття «толінг»

Толінгові операції – нова форма міжнародної кооперації. Початком розвитку можна вважати ті часи, коли велике значення почали набувати умови для вибору місця виробництва. Оскільки в економіці різних країн передбачені різні розміри оплати праці, то і виробничі витрати в цих країнах різні. Наприклад, в США витрати на оплату праці високі, і тому не дивно, що саме США раніше за всіх відчули необхідність розміщення замовлень на переробку сировини у тих країнах, де ці витрати менші.
Згодом цю ідею підтримали й інші країни. У Федеративній Республіці Німеччина на початку 70-х років, після підвищення рівня заробітної плати, також почався процес розміщення замовлень на переробку.
З 1983 року використання толінгових операцій поширилось завдяки міжнародній конкуренції у період підйому світової економіки у Північній та Центральній Америці, Західній Європі, Східній Азії. Одним з факторів, які вплинули на це, було створення дешевих міжнародних транспортних міцностей. Особливо застосування толінгових схем ведення бізнесу було розповсюджено у ФРН, яка перероблювала сировину у таких країнах як Португалія, Іспанія, Греція, Марокко, Туніс та Китай.
Причиною нової хвилі розповсюдження толінгу на початку 90-х років стало відкриття кордонів зі Східною Европою, економічна експансія у Південно-Східну Азію, виникнення інтеграційного об’єднання НАФТА (North American Free Trade Agreement) між США, Канадою та Мексикою, а також відносно високих рівень витрат по заробітній платі у високо розвинутих західних країнах.
При цьому міжнародна переробка не тільки збільшилась кількісно, але й змінила своє місце положення: німецькі підприємства переміщують велику кількість своїх замовлень на переробку з країн Європейського Союзу у східноєвропейські країни, де велось активне реформування. Згідно зі світовим положенням політики та економіки, можна впевнено сказати, що у найближчі роки проведення толінгових операцій між країнами Європейського Союзу та східноєвропейськими країнами, які знаходять у стадії реформування, зросте, і буде мати більше значення у порівнянні з загальними об’ємами торгівлі.

1.2. Основні поняття толінгу

Толінг (з англійської «toll»- «мито») – це вигляд взаємин між господарюючими суб'єктами, при якому власник сировини передає його підприємству-переробнику і отримує у вигляді результату готову продукцію і відшкодовує підприємству-переробнику суму понесених ним витрат по переробці та погоджений відсоток прибутковості. Толінг означає переробку сировини на давальницьких основах.
За толінговим договором переробник зобов’язується виготовити для замовника певну продукцію з сировини та матеріалів замовника, який у свою чергу зобов’язується відшкодувати усі витрати, пов’язані з переробкою. При цьому замовник залишиться власником як сировини, так і готової продукції,а переробник буде лише переробляє сировину.
Механізм толінга являє собою переробку іноземної сировини з дотриманням певного митного режиму. Застосування даного митного режиму дозволяє ввозити сировину та вивозити готову продукцію без виплати мита. Необхідними атрибутами здійснення толінгових операцій є пряма участь сторін толінгової угоди в обороті зовнішньої торгівлі при здійсненні імпортно-експортних операцій через митні кордони країн.
В залежності від місця закупівлі сировини толінг поділяють на два класи:

- Зовнішній толінг (має місце, коли сировину було куплено за кордоном та ввезено до країни-переробника)

- Внутрішній толінг (має місце, коли іноземна фірма купує сировину у країні-переробнику)

В обох випадках готова продукція, отримана при переробці сировини, вивозиться з країни-переробника та передається замовнику.
Толінгер – компанія-власник сировини, яка передає його на переробку. У ролі толінгера може виступати будь-яка компанія, здатна забезпечити фінансування постачань сировини і яка прагне отримати основну частину прибутку у вигляді різниці між вартістю кінцевого продукту і вартістю сировини і переробки.
Давальницька сировина - сировина, що належать стороннім підприємствам і організаціям сировинні ресурси, давальницькою сировиною вважаються сировина, матеріали, продукція, які передаються їх власниками без оплати, а просто на договірній основі.
Переробники - переробні підприємства, що використовують давальницьку сировину для виробництва готової продукції шляхом переробки, обробки і технологічного доопрацювання.

ІІ. ЕКОНОМІЧНІ ТА ПРАВОВІ ОСНОВИ ТОЛІНГУ

2.1. Схеми толінгу та форми оплати

У Громадському Законодавстві України та Росії не виділяється окремих договорів для здійснення толінгу. З усіх існуючих видів договорів договір підряду та договір поставки є найближчими за змістом. Зазвичай, договір підряду полягає у виготовленні або переробці (обробці) певного типу продукції або виконанні іншої роботи з передачею її результатів замовнику.
При реалізації толінгових схем договірні стосунки передачі сировини оформляються за допомогою договору і закріплюються так, щоб право власності як на сировину, так і на готову продукцію залишалося за власником сировини. Всі витрати, понесені при переробці, у тому числі вартість використаних і куплених самостійно переробником матеріалів, включаються в ціну наданих послуг.
У толінговому договорі як правило вказується об’єм готової продукції, який повинен отримати толінгер (замовник). Іноді цей об’єм може не співпадати з фактичним, виготовленим переробником з наданої сировини. Якщо об’єм готової продукції більше умовленого, то її надлишок підприємство-переробник відносить на свій прибуток. А якщо продукції менше,то нестача повинна бути відшкодована підприємством з власних ресурсів. Крім того у договорі визначається доля прибутку переробника від реалізації схеми або відсоток рентабельності від вартості переробки. Відсоток рентабельності відображується у формуванні вартості послуг. Цей відсоток враховується в калькуляцію вартості переробки, і далі замовнику переробки(власнику сировини) викладається рахунок.
Принципово важливими у договорі є також терміни переробки та виробництва готової переробки, якість. Окремо оговорюються умови повернення сировини та вивезення готової продукції, умови завезення сировини (термін, об’єм сировини, умови прийому тощо).

При застосуванні схеми толінгу для конкретного бізнесу визначаються наступні параметри:

- Доля прибутку від реалізації схеми переробником або відсоток рентабельності від вартості переробки, яких враховується в калькуляцію вартості переробки;

- Умови завезення сировини;

- Параметри якості сировини;

- Умови зберігання сировини(чи повинен переробник виокремлювати свою та сторонню сировину на складі у фізичній формі, або лише у рамках бухгалтерського обліку);

- Відшкодування та страхування сировини у разі його загублення, погіршення якості;

- Вартість зберігання підприємством-переробником сировини постачальника;

- Форми розрахунків;

- Нормативи переробки;

- Параметри якості виготовленої продукції;

- Термін переробки та виробництва кінцевої продукції;

- Умови повернення сировини та вивозу готової продукції;

- Власник побічних продуктів переробки;

- Порядок розв’язання конфліктів;

- Штрафні санкції за невиконання договірних умов.

Усі витрати переробника давальницької сировини групуються так:

1)матеріальні витрати;

2)витрати на оплату праці;

3)відрахування на соціальні потреби;

4)амортизація основних фондів;

5)інші витрати.

Існує чотири основні форми оплати послуг з переробки сировини:

1) Оплата сировиною. Договір на реалізацію толлінгових послуг складається таким чином, що певний відсоток сировини, що поставляється постачальником, переробник отримує як плату за переробку іншої частини сировини.

Відсоток можна розрахувати наступним чином:
ВІДСОТОК = (2.1)

Де

С- вартість тони сировини,

S- вартість переробки.

Якщо важко узгодити вартість сировини або визначити його об’єм, використовують наступну формулу:

ВІДСОТОК = (2.2)

Де

P – вартість тони готової продукції,

V – коефіціент виходи готової продукції з сировини.

2) Розрахунок готовою продукцією. При даному варіанті розрахунків з отриманої продукції (вихід якої погоджений нормативами) утримується певний відсоток в рахунок оплати за послуги. Цей спосіб застосовують частіше, ніж оплату сировиною тому,що:

- Готова продукція є більш ліквідною,

- Вихід побічної продукції у договорі зазвичай не регламентується, тому при розрахунках сировиною побічна продукція, яка отримується від переробки сировини, що було передано як оплату переробнику, є втраченою вигодою для постачальника,

- Оплата готовою продукцією гарантує переробку постачальником на договірних умовах. Якщо переробник виготовив менше продукції з наданої сировини чим визначено нормативами, то постачальник автоматично зменшує на цей об’єм розмір свого відшкодування, яке він передає як оплату за переробку

3) Оплата грошима. Цей спосіб використовують, коли у постачальника немає складнощів з реалізацією готової продукції, а у переробника вони є.

4) Оплата відсутня. В цьому випадку норматив виходу готової продукції занижується на такий відсоток, щоб наднормативна його частина, що залишається у переробника, компенсувала витрати по переробці. Цей спосіб не дозволяє бухгалтерії законним чином сформувати собівартість переробки готового продукту, а тому на підприємствах з легальним бухгалтерським обліком не використовується.

2.2. Особливості бухгалтерського обліку при використанні толінгу

Вартість послуг по переробці сировини зазвичай визначається за допомогою кошторису. Для оподаткування переробника приймається вартість послуг, яка вказується сторонами у договорі. Ця вартість відповідає ринковій вартості, тобто та вартість, яка склалася при взаємодії попиту та пропозиції на ринку ідентичних послуг.
Якщо технологія переробки або продукція,що виготовляється є унікальними, то для визначення її вартості можна використовувати метод витрат. Ринкова вартість послуг у цьому разі визначається як сума виробничих витрат та націнка. При цьому, націнка повинна забезпечувати прибуток, що відповідає даній сфері діяльності.
Пільги при оподаткуванні та розмір ставки податків визначається нормативними актами. Об’єктами оподаткування прибутку від толінгу є валовий прибуток. Відомо, що прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг є складовою валового прибутку. Необхідно зазначити, що прибуток, який отримав переробник підлягає оподаткуванню на загальних умовах згідно з діючим законодавством. У цей же час, прибуток толінгера також підлягає оподаткуваню згідно з діючим законодавством.

2.3.Вплив толінгових операцій на економічну ситуацію у країні

- Вплив на країни з низьким рівнем заробітної плати.

За рахунок залучення іноземних замовників на переробку країни з низькими витратами на заробітню плату вирішують частину своїх економічних проблем, пов’язаних з високим рівнем безробіття та невикористаними виробничими міцностями. Це досягається завдяки:
1)Зайнятість, завантаження виробничих міцностей та прибуток. Толінгові операції створюють у країнах, що розвиваються нові робочі місця. Тому очікується, що у майбутньому ці країни будуть й далі створювати особливі умови для залучення іноземних замовників на переробку. Для розміщення виробництва найчастіше використовують країни, в яких продуктивно може використовуватися молодь без досвіду роботи.
2)Конкуренція з іншими країнами з низьким рівнем заробітної плати. Серед країн, які намагаються покращити своє економічне становище завдяки залучення замовників-толінгерів, виникає конкуренція на отримання фінансування. При виборі місця переробки замовниками проводиться аналіз рівня заробітної плати у цих країнах та умов переробки. У свою чергу країни, які розвиваються, створюють умови для залучення іноземних інвесторів. Також конкуренція можлива й між різними підприємствами країн-переробників.
3)Інтеграція у країну переробки. Прямі інвестиції у країну-переробник приймають форму створення дочірніх підприємств, чим спонукають створення нових технологій, які мають позитивний вплив.
4)Інший вплив толінгових операцій. Толінгові операції позитивно впливають на баланс країн-виробників, оскільки вони знижують інвестиційну та валютну нестачу. Збільшення іноземного капіталу створює додаткові робочі місця. Нові місця виробництва сприяють загальній індустріалізації країни. Виконання підприємством толінгових замовлень відкриває ринки у індустріальних країнах.
- Вплив толінгових операцій на індустріально розвинуті країни.
Толінгові операції можуть впливати на країни по різному. Але вплив можна умовно розділити на вплив на зайнятість та вплив на структуру промисловості.
1)Вплив на ситуацію з зайнятістю. Враховуючи зростаючий рівень безробіття та іноземні інвестиції, експорт робочих місць призводить до ризику втратити робочі місця, передумовами якого є наступні фактори:
- імпорт дешевих товарів призводить до зменшення робочих місць;
- капітал, що інвестується за кордон, створює нові робочі місця;
2) Вплив на структуру промисловості. Підприємства, які не беруть участь у толінгових операціях, знаходяться у менш вигідному становищі аніж ті, які розміщують своє виробництва за кордоном. Причиною цього становиться конкуренція, яка примушує ці підприємства шукати можливості зниження собівартості своєї продукції.
Однією з таких можливостей може бути раціоналізація виробничого процесу. Але для цього необхідні високі капіталовкладення, і тому ця можливість може бути використана лише для виробництва стандартної продукції, яка може виготовлятися протягом багатьох років без змін виробничого процесу. Інша можливість – переведення виробництва на випуск більш технологічної продукції – також не є дуже ефективним, так як така продукція не може бути запущена у масове виробництво.

ІІІ. ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ТОЛІНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Перевагами можна вважати:

1)Розвиток конкуренції на внурішньому ринку. Внутрішній ринок розвиває ринок постачальників, підвищую конкуренцію на внутрішньому ринку.
2)Зниження соціальної напруженості у регіонах. Толінг дозволяє завантажити міцність непрацюючих заводів, тим самим забезпечити поточні витрати підприємства та виплати заробітньої плати персоналу. Соціальна напруженість при цьому знижується, забезпечується надходження коштів у бюджет, добробут працюючих підвищується.
3)Накопичення підприємствами власних оборотних коштів. При праці з толінгом підприємство-виробник може не лише виплатити заробітню плати своїм працівникам та компенсувати власні поточні витрати, а й отримати прибуток, сформувати власні оборотні кошти для самостійної діяльності.
4)Підвищення сили підприємств. Толінг дозволяє функціонувати підприємствам, які не мають вільних грошових ресурсів, з практично відсутніми оборотними коштами, і навіть підприємствам зі значними боргами.
Недоліками можна вважати:

1) Нерозвинута система грошових взаємозаліків. Толінгова схема не сприяє розвитку системи грошових взаєморозрахунків між підприємствами, сприяє ухилення від виплат боргів, податків.
2) Недоплата податків. Толінг сприяє ухиленню від виплат боргів та податків. Пільгові митні режими є причиною негативної реакції на толінг. Толінгові операції є найпоширенішими у таких галузях промисловості:

- Харчова

- Текстильна

- Швацька

- Фармацевтична

- Хімічна

- Кольорова, чорна металургія, та інші галузі промисловості.

Широко відомі толінгові операції на ринку сахара. Так, у Франції, Португалії та Фінляндії є декілька заводів, які працюють за толінговими схемами та займаються переробкою цукру-сировини у білий цукор. Десятки заводів, які займаються переробкою тростинного цукру з використанням толінгу, знаходяться у США. Прикладом толінгу також є алюмінієва промисловість, в якій толінг застосовується як форма міжнародної кооперації, що зменшую ціну металу в алюмінієвій промисловості.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

4.1. Ефективність експортно-імпортних угод

На основі даних, представлених у таблиці, оцінити ефективність експортно-імпортних угод, розрахувавши абсолютний і альтернативний коефіцієнти ефективності і сформулювати висновки.

Таблиця «Аналіз ефективності експортно-імпортних операцій»

Показники	Варіант 4
1. Виторг від експорту, тис. грн.
2. Вартість товару, що виробляється на експорт, тис. грн.
3. Транспортні витрати (% від вартості)
4. Організаційні витрати (% від вартості)
5. Виторг від реалізації товару на внутрішньому ринку, тис. грн.
6. Виторг від продажу імпортованого товару, тис. грн.
7. Вартість імпортованого товару, тис. грн.
8. Транспортні й організаційні витрати, пов’язані з імпортом товарів виробництва (в % від вартості)
9. Вартість вітчизняного товару-аналогу, тис. грн.
10. Виторг від використання товарів виробництва, тис. грн.
11. Вартість імпортованих товарів виробництва, тис. грн.
12. Транспортні й організаційні витрати (в % від вартості імпортованих товарів виробництва)
13. Витрати, пов’язані з експлуатацією імпортних товарів виробництва, тис. грн.
14. Вартість вітчизняних товарів виробництва, тис. грн.
15. Витрати пов’язані з експлуатацією вітчизняних аналогів товарів виробництва, тис. грн.

Варіант №4

Основним джерелом прибутку від зовнішньоторговельних операцій є зовнішня торгівля, тобто експорт (імпорт) товарів і обладнання. При експортно-імпортних операціях істотною умовою їхнього успішного проведення є аналіз ефективності потенційних операції.
Одним з напрямків аналізу ефективності експортно-імпортної діяльності є розрахунок коефіцієнтів ефективності за методикою Макогона. Для зіставлення цих абсолютних показників розрахуємо базовий коефіцієнт ефективності експорту ():

(4.1.1)

13400/(11600+1206+268)

1,02

Де

- виторг від експорту;

- вартість товару;

- транспортні витрати;

- організаційні витрати.

Можна зробити висновок, що експорт вважається ефективним, так як >1.

Для аналізу ефективності експорту з погляду можливості альтернативної реалізації товару всередині країни розраховують альтернативний коефіцієнт ефективності експорту ():

(4.1.2)

(13400-11600-1206-268)/(12800-11600)

1,02

Де

- виторг від продажу товару на внутрішньому ринку.

Можна зробити висновок, що експорт вважається ефективний, так як >1.

Таким чином, для визначення ефективності експорту необхідно розрахувати коефіцієнти і . Слід зауважити, що весь виторг від реалізації і витрати повинні бути подані в одній валюті.
Для того, щоб імпорт товару був вигідним, прибуток від проведення імпортної операції повинен перевищувати витрати. При оцінці ефективності імпорту розглядають призначення імпортованого товару. Відносними показниками, що відображають цю залежність є коефіцієнти імпорту товарів споживання, визначимо їх. Базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання ():

(4.1.3)

8300/(6200+1072)

1,14

Де

- виторг від продажу імпортованого товару;

- вартість імпортованого товару;

- транспортні витрати;

- організаційні витрати.

Як і у випадку з експортом товару, для визначення ефективності імпорту необхідно також розрахувати альтернативний коефіцієнт імпорту товарів споживання ():

(4.1.4)

(8300-6200-1072)/(6200-6000)

5,14

Де

- вартість вітчизняного товару, аналогічного імпортному.

Можна зробити висновок, що імпорт товару вважається ефективним, так як >1 і >1.

При імпорті товарів для виробництва необхідно враховувати вартість їхнього обслуговування і використання у виробництві фірмою, що імпортує ці товари. Для аналізу ефективності імпорту товарів для виробництва розраховують базовий альтернативний коефіцієнти ефективності імпорту товарів для виробництва. Базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів виробництва ():

(4.1.5)

=14800/(25+2,75+12900)

=1,14

Де

- виторг від використання товару виробництва;

- вартість імпортного товару виробництва;

- транспортні витрати;

- організаційні витрати;

- витрати на використання імпортних товарів виробництва.

Для оцінки альтернатив використання вітчизняних товарів розраховують альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів виробництва ():

(4.1.6)

(14800-25-2,75+12900)/(14800-28-13100)

16,5

Де

- вартість вітчизняного товару виробництва;

- витрати на використання вітчизняних аналогів товарів виробництва.

Зведемо отримані дані у таблицю:

Показник	Позначення	Отримане значення
1. Базовий коефіцієнт ефективності експорту		1,02
2.Альтернативний коефіцієнт ефективності експорту		1,02
3.Базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання		1,14
4. альтернативний коефіцієнт імпорту товарів споживання		5,14
5.Базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів виробництва		1,14
6.Альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів виробництва		16,5

Висновок

При експорті товарів підприємство продає товари за кордон з метою одержання прибутку. Експортний доход підприємства від експорту товарів — це валютний виторг, що надходить па розрахунковий рахунок підприємства. Для того, щоб експорт товару був ефективний, необхідно, щоб експортний доход перевищував експортні витрати. Однак ця умова не є достатньою. Експорт товару доцільний, якщо експортний прибуток перевищує внутрішній прибуток підприємства від продажу товару усередині країни. Експортний прибуток дорівнює експортному доходу за винятком експортних витрат, а внутрішній прибуток — внутрішньому доходу за винятком собівартості товару. При цьому внутрішній дохід — це гривневий виторг від продажу товару, призначеного на експорт, в Україні.
При операціях імпорту товарів підприємство прагне вигідно закупити товари за кордоном з метою їхнього подальшого використання у своїй країні. Як і у випадку з експортом товару, імпорт товару вигідний, якщо імпортний доход перевищує імпортні витрати. Однак ця умова також не є достатньою. Необхідно з'ясувати, чи вигідна закупівля товарів за кордоном або ж їх вигідніше закупити усередині країни. Якщо імпортний прибуток перевищує внутрішній прибуток, то імпортувати товари вигідно.
Отже, за розрахунками коефіцієнтів, характеризуючих ефективність експорту та імпорту можна сказати, що як експорт, так і імпорт є ефективними.

4.2. Аналіз виконання контрактних зобов’язань та динаміки експорту

Товар

2006 рік

2007 рік

Кількість,

Ціна, тис.грн (Р)

Вартість контракту, тис.грн.

Кількість,

Ціна, тис.грн (Р)

Вартість контракту, тис.грн.

Пл.

Ф.

Пл.

Ф.

Пл.

Ф.

Пл.

Ф.

Пл.

Ф.

Пл.

Ф.

Багетні заготовки

Букові пиломатеріали

Для аналізу виконання контрактних зобов’язань існують такі показники:

1)Коефіцієнт виконання зобов’язань за вартістю:

(4.2.1)

Де

, - фактичні ціни і кількість товару і;

, – планові ціни і кількість товарів і;

n- кількість товару.

Згідно з даними таблиці у 2006 році цей показник буде мати таке значення:

(47136+9920)/(50000+12000)

0,92

Згідно з даними таблиці у 2007 році цей показник буде мати таке значення:

(69600+9720)/(66000+11600)

1,02

2) Коефіцієнт виконання зобов’язань за фізичним обсягом:

(4.2.2)

Де

- фактична кількість експорту;

- планові ціни і кількість товарів і;

n- кількість товарів.

Згідно з даними таблиці у 2006 році цей показник буде мати таке значення:

(982*50+160*60)/(1000*50+200*60)

0,95

Згідно з даними таблиці у 2007 році цей показник буде мати таке значення:

(1200*55+180*58)/(1200*55+200*58)

0,98

3)Коефіцієнт виконання зобов’язань за ціною:

(4.2.3)

та – фактичні ціни і кількість товарів;

– планова ціна товару;

n - кількість товару;

Згідно з даними таблиці у 2006 році цей показник буде мати таке значення:

(982*48+160*62)/(982*50+160*60)

0,97

Згідно з даними таблиці у 2007 році цей показник буде мати таке значення:

(1200*58+180*58)/(1200*55+180*58)

1,04

Розрахуємо ці показники згідно з даними у таблиці:

Коефіцієнт			Разом
Коефіцієнт виконання зобов’язань за вартістю	0,92	1,02	0,97
Коефіцієнт виконання зобов’язань за фізичним обсягом	0,95	0,98	0,97
Коефіцієнт виконання зобов’язань за ціною	0,97	1,04

Для аналізу динаміки експорту існують індекси:

1)Вартості:

(4.2.4)

Де

та – ціна і кількість товарів у розглядуваному періоді;

та - ціна і кількість товарів в базовому періоді;

n- кількість товарів.

Згідно з даними таблиці цей індекс буде мати таке значення:

(1200*58+180*58)/(982*48+160*62)

1,64

2)Ціни:

(4.2.5)

Згідно з даними таблиці цей індекс буде мати таке значення:

(1200*58+180*58)/(1200*58+160*62)

1,15

3)Фізичного об’єму:

(4.2.6)

Згідно з даними таблиці цей індекс буде мати таке значення:

(1200*48+180*62)/(982*48+160*62)

1,21

4)Кількості:

(4.2.7)

Згідно з даними таблиці цей індекс буде мати таке значення:

(1200+180)/(982+160)

1,21

5)Кількісної структури:

(4.2.8)

= (4.2.9)

Де

- середня ціна товару і в базовому періоді

Згідно з даними таблиці цей індекс буде мати таке значення:

(982*48+160*62)/(982+160)

54,29

(1200*48+180*62)/(1200*54,29+180*54,29)

0,92

Зведемо отримані дані у таблицю

Індекс	Значення
Вартості	1,64
Ціни	1,15
Фізичного об’єму	1,21
Кількості	1,21
Кількісної структури	0,92

Висновок

У 2006 році коефіцієнт виконання зобов’язань за вартістю було не виконано на 8 %, що призвело до невиконання зобов’язань у загальному заліку на 3%. Коефіцієнт виконання зобов’язань за фізичним обсягом у 2006 не виконано (на 5 %), як і у 2007(на 2), що у загальному заліку дало не виконання контракту за обсягом приблизно на 3%. Що стосується коефіцієнту виконання зобов’язань за ціною,то у 2007 році простежується перевиконання контрактних зобов’язань аж на 4%, а у 2006 недовиконання на 3%.Але у загальному заліку виконання контрактних зобов’язань за ціною можно вважати виконаним на 100%. Відповідно до проведених розрахунків можна зробити висновок, що простежується тенденція до збільшення обсягів експорту на 21% за рахунок сталого розвитку фізичного обсягу,індексу вартості аж на 64%, але відбулося й збільшення ціни на 15%.

СПИОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Михно І., Сіренко В. До питання про ефективність міжнародного товарообміну України з країнами СНД//Економіка України.-1995.-№ 2-С.80.

2. Система міжнародного регулювання економічних відносин. - К.: Либідь, 1994. - 276 с.

3. Тодаро М. Экономическое развитие: учеб. - М.: ЮНИТИ, 1997.

4. Фаворо О. Внутренние и внешние рынки.//Вопросы экономики №10, 1999.

5. Кулинина Г.В., Шалашова Н.Т., Юшкова С.Д. Учет, анализ и аудит внешнеэкономической деятельности: Учеб. пособие. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Бухгалтерский учет, 2006. - 296 с.

6. Киреев А.В.. Международная экономика., М.1999г.

7. Фомичев В.И. Международная торговля. М. 1998г.

Дата добавления: 2015-08-17