|
Читайте также: |
З одного боку, європейська інтеграція забезпечує країнам, які поповнили лави ЄС, нові можливості для прискорення економічного зростання, пов’язані з посиленням інтенсивності прямих іноземних інвестицій, кількісним і якісним збагаченням фізичного та людського капіталу, збільшенням трансферу новітніх технологій, розбудовою та удосконаленням суспільних інституцій. А з іншого боку, внаслідок євроінтеграції з’являються і певні виклики економічному розвитку країн:
- диспропорційність структури інвестиційного капіталу (поява значного крену в бік капіталу іноземного походження),
- зміни в системі адміністрування економічного розвитку (значна частина функцій і повноважень передається наднаціональним владним структурам ЄС, що обумовлює детермінованість внутрішньої економічної політики та корекцію її змісту),
- утримання відповідно до Маастрихтських критеріїв низького рівня інфляції (послаблюється мотиваційний механізм нарощення обсягів виробництва),
- зниження гнучкості валютного курсу (регулювання динаміки торгівельних потоків ускладнюється),
- загроза різкого скорочення притоку капіталу іноземних інвесторів після завершення приватизації або ж освоєння ними найбільш прибуткових сфер економіки (виникає потреба в реалізації запобіжних заходів щодо погіршення платіжного балансу).
Що ж стосується негативних наслідків інтеграційного розширення, то вони можуть проявитися у відносному зниженні конкурентоспроможності розширеного регіонального об’єднання за рахунок бюджетних та інших витрат на „асиміляцію” нових учасників зі значно нижчим рівнем розвитку економіки, а також вирішення різноманітних проблем, що виникають в її ході (міграція, соціальне забезпечення, етнічні питання тощо).
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 59 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Економічна політика України в контексті розширення ЄС. | | | Державна економічна внутрішня та зовнішня політика і міжнародні економічні стратегії. |