Читайте также:
|
Проблеми екологізації міжн. відносин узагалі та міжн. наук.-техн. й екон. співр-ва щодо охорони навк. сер-ща зокрема вперше були висунуті на Стокгольмській конф-ції ООН з охорони природи, яка відб. у 1972 р. Того ж року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію стосовно організац. і фінанс. заходів з міжн. співр-ва у питаннях охорони довкілля та заснувала Раду керівників спец. органу — Програми ООН з навк. сер-ща (ЮНЕП). Ця Рада в 1973 р. розглянула ухвалений Стокгольмською конф-ією «План дій у сфері навк. середовища» і визн. осн. напрями міжн. співр-ва.
Стокгольмський екофорум орієнтував світове співт-во на пошук ефект. шляхів попередження та розв´язання екол. проблем соц.-екон. розвитку, на усунення загрози глобал. екол. катастрофи, а також на збільш.я обсягів асигнувань у сферу охорони природи та раціоналізації природокористування. З того часу у вирішенні проблеми ліквідації енвайронментальної небезпеки господ., нейтралізації відчутної шкоди осн. природн. ресурсам і біосфері в цілому, крім екологів, постійно беруть активну участь економісти, політики, представники різних галузей промисловості й аграрного вир-ва. Нині людство дедалі глибше усвідомлює необхідність радикальної перебудови взаємовідносин суспільного вир-ва та навколишнього середовища.
На суч. етапі розвитку людської цивілізації, якому притаманне подальше прискорення темпів наук.-техн. прогресу, набирають сили нові тенденції та підходи до масштабів, способів і методів господарювання дія-сті. Вони пов´язані не лише з інтенсифікацією та інтеграцією багатьох сфер і галузей вир-ва, а й із необхідністю застосування ефект. міжн. моніторингу навкол. сер-ща, дієвих міжн. екон. механізмів вирішення еколог.проблем, всебічної раціоналізації природокористування і поліпшення відтворення природних ресурсів та якості довкілля. Технологічно складне, багатономенклатурне матеріальне вир-во, особливо у розвинутих країнах, тепер має ґрунтуватися на еколого-екон. принципах, тобто йдеться про випуск високоякісної і конкурентос-ної продукції як з найменшими затратами ресурсів, так і з мін. шкодою для навколишнього середовища.
Завдання полягає в тому, щоб сформ. на планеті єдиний еколог. безпечний господ.-екон. простір, який буде основою розвитку всіх країн світу. Це, по-перше, потребує від кожної держави глибинних структурних, техніко-технолог. й організац. змін у сусп. вир-ві, радикальної перебудови макроекон. політики, вдосконалення ЗЕД та здійсн. в перспективі заходів у сферах руху капіталів, валютн. коштів, оптимізації балансів інв-цій і заощаджень тощо з урахуванням глобальності еколого-екон. чинників. А по-друге, це передбачає узгоджене міжн. науково-техн. та екон. співр-во, що спирається на інтеграцію сил, ресурсів і коштів з метою успішного вирішення глобальних екологічних проблем.
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Світові фінансово-економічні кризи у контексті глобалізації і антикризові стратегії регіональних співтовариств. | | | Стратегічна мета та цивілізаційні чинники формування світових економічних співтовариств. |