Читайте также:
|
Глобалізація – це процес прискорення розвитку взаємозв’язку в усіх сферах людської діяльності і перетворення їх в суцільну планетарну мета систему. Найважливішими проявами глобалізації є бурхливий розвиток системи засобів інформації, формування єдиної світової інформаційної мережі і системи комунікацій, формування світового фінансового ринку, поширення діяльності ТНК, посилення транс націоналізації світової економіки, формування системи міжнародних організацій, які разом з ТНК утворюють наднаціональний механізм управління світовою економікою, збільшення числа недержавних суб’єктів міжнародного життя, посилення «відкритості національних економік», виявляється тенденція нерівномірності розвитку високорозвинених країн та країн з менш розвинених, регіоналізація світової економіки, соціальна трансформація в планетарному вимірі, що виражається в інтеграції окремих елементів суспільства в глобальні світові структури, ослаблення традиційних зв’язків та орієнтація на уніфіковані цінності, прискорення взаємодії культур. Ці характерні прояви глобалізації впливають на національні економічні політики, тому кожна країна, враховуючи свій економічний рівень розвитку і цілі, які вона може досягнути, і враховуючи прояви глобалізації розробляє стратегію економічного розвитку для власної країни. Адже в умовах глобалізації країна може володіти всіма необхідними для розвитку ресурсами. Не враховувати умов глобалізації не розумно і не можливо, бо це об’єктивний процес, ігнорування якого може привести до «викенення» країни на узбіччя світової економіки.
Серед основних принцпів глобалізації науковці виділяють:
-лібералізацію міжнародної торгівлі (в чому чи не визначальну роль відіграло поширення умов ГАТТ/СОТ, за якими нині здійснюється близько 95 % усіх світових торговельних оборотів), що обумовила стрімке зростання обсягів та диверсифікацію географії міжнародних потоків товарів і послуг;
-лібералізацію міжнародних фінансових потоків, розвиток надпотужних транснаціональних корпорацій, формування глобального фінансового ринку;
-технологічний прогрес у сфері транспорту, електроніки, телекомунікацій, інших галузях;
-розвиток і вдосконалення засобів комунікації, що сприяло інтенсифікації інформаційного обміну, підвищенню прозорості інформаційних потоків, усуненню перешкод на його шляху, а також уніфікації соціально-культурного простору;
-посилення мобільності населення, підтримане як технологічним прогресом, так і посиленням інформаційно-культурного обміну.
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 125 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Глобальні проблеми сучасності та антикризові стратегії економічного розвитку. | | | Критерії стійкого розвитку країн у глобальному середовищі. |