Поняття, порядок створення та функціонування Митного союзу. Митна територія.

Одним з головних завдань митного права ЄС є забезпечення функціонування митного союзу, який об'єднав митні території країн—членів ЄС.

Заснування митного союзу відбулося відповідно до Римського договору 1957 р. (ст. 9). Митний союз передбачав ліквідацію мит і еквівалентних зборів (ст. 13) та кількісних обмежень на промислові товари між країнами-учасницями. Усунення митних зборів відбувалося поступово, шляхом послідовного їх зменшення на 10% щоразу. Римський договір набрав чинності 1 січня 1958 p., а перше зменшення ставок мит на 10% між країнами-учасниками відбулося 1 січня 1959 р. Від початку програма ліквідації митних бар'єрів була розрахована на 10 років до 31 грудня 1969 p., але завдяки її прискоренню формування митного союзу завершилося з випередженням графіка вже до 1 липня 1968 р.

Необхідно зазначити, що на першому етапі свого існування митний союз ЄС, а, відповідно, — і єдині заходи тарифного і нетарифного регулювання стосувалися лише промислових товарів. Питання, пов'язані з імпортом та експортом продукції сільського господарства, регулювалися документами, прий­нятими в рамках Спільної сільськогосподарської політики (CAP) і розглядалися окремо. Так, наприклад, платежі, які запро­ваджуються при ввезенні до ЄС продукції сільського госпо­дарства, називаються не "мито", а "сільськогосподарські збори", хоча сьогодні вони також є інтегрованими в Єдиний митний тариф ЄС.

Таким чином, необхідно розрізняти такі поняття, як митний союз ЄС та внутрішній ринок ЄС.

Митний союз, який в розумінні п. 8 ст. XXIV ГАТТ становить "заміну декількох митних територій однією митною територією"в рамках ЄЕС було сформовано на 1 липня 1968 р. щодо промислових товарів. ''Правовою основою митного союзу є Римський договір 1957 р. Створення митного союзу було досяг­нуто реалізацією таких заходів: 1) усунення мит та еквівалентних зборів між державами-членами; 2) прийняття спільного зовніш­нього митного тарифу; 3) усунення кількісних обмежень та еквівалентних заходів; 4) заборона захисту внутрішнього ринку за допомогою внутрішніх податків та гармонізація в галузі опосе­редкованого оподаткування.

Внутрішній ринок ЄС було сформовано до 31 грудня 1992 p., і це поняття є значно ширшим за "митний союз", адже воно включає в себе всі 4 базові принципи вільної торгівлі: вільний рух товарів, вільний рух послуг, вільний рух капіталів та вільний рух робочої сили. Подібне розширення свободи торгівлі було здійснено на основі Єдиного Європейського Акту 1987 p., яким було передбачено механізми щодо відкриття ринків послуг, руху капіталів, взаємного визнання дипломів та кваліфікацій пра­цівників тощо.

Що стосується митної території, то на міжнародно-правовому рівні питання митної території визначається нормами Конвенції Кіото, підписаної в межах ВМО. Згідно з нормами Конвенції митна територія — це "те­риторія, на якій застосовується митне законодавство сторони, що домовляється".

Водночас, в рамках ГАТТ (п. 2 ст. XXIV) митна територія розглядається як "будь-яка територія, щодо якої застосовують­ся окремі тарифи чи інші заходи регулювання торгівлі для майже усієї торгівлі такої території з іншими територіями". Хоча необхідно зазначити, що визначення, яке міститься в рамках ГАТТ, більше стосується випадків приєднання до цієї угоди певних територій, які не розглядаються як окремі дер­жави, але мають автономію щодо митного регулювання. Таким чином, основним критерієм визначення митної території є вста­новлений Кіотською конвенцією принцип митної юрисдикції.

Згідно з МКЄС до митної території Співтовариства входять території всіх країн — членів ЄС та Князівства Монако за певними винятками. Для території Данії такими винятками є Фарерські острова та Гренландія; для ФРН — острова Хельголандта Бюзінген; для Іспанії — Сеута та Мелілья; для Франції — "заморські" території та території Сен-П'єру, Мікелону і Майоту; для Італії — міста Лівіньо та Кампіонеді Італія, а також озеро Лугано. До митної території ЄС включаються також терито­ріальні води, морські внутрішні води та повітряний простір держав-членів.

Дата добавления: 2015-08-17