Переклад Анни Дудки

На небе сотня смотрит вниз и ждёт:
Не нужно ль снова ей в атаку? Боже!
Тянуться вечно эта ночь не может.
Где капля крови – истина взойдёт!

А там не капля. Если бы на землю
Одна упала! Крови той дожди!
«Лишь миг – и возвращения не жди», –
Шептала мать. Но ей теперь не внемлет

Диджей земной… И вот они – плоды
Бездумной жизни… Разогнули спины
Враги, меняя веси и картины,
И наши души строятся в ряды

И в бой идут. Мы ныне рядом с вами,
И мы не закрываемся щитами…

Зіньчук Ігор Степанович

Пам’яті Небесної Сотні

Небесна сотня,хлопці оборони.
Як швидко в мить, нестало усіх вас.
Немов все так, як було усе вчора?
Та вже нажаль,вас не вернуть назад.

Йшов страшний бій,ви так як охорона
Усі боролись,на передовій!
Ви йшли вперед і були всі без зброї.
В серцях вогонь,утримати весь стрій.

Бо знали ви,стоять позаду люди!
Можливо більшість, з них були жінки.
І кожен знав, що він є сам героєм!
Не дати шансу, ворогу пройти.

Ми знаєм це,що Слава тим Героям,
Що в них в душі і в серці щось святе!
Та віра сильна,віра саме в БОГА.
І жодній силі, це не перейти!

Всі хлопці мужні впали за Ідею.
яка піднялась і не зупинить!
Так Україна, вся уже повстала.
Аж світ здригнувся, саме в одну мить!

Усім батькам,велика шана й Слава!!!!!
За всіх синів,загинувших в бою.
Майдане;-Стій нема права на зраду.
Щоб кожен ворог,за все відповів!

Вічная пам ять,всім нашим Героям!
Душі полягших,Господи прийми.
Нехай з небес,хоронить наша сотня.
Всіх їх на це, Святий благослови!

Вшануймо пам ять,про цих мужніх хлопців!
Хто так любив,життя так як всі ми.
Всі матері,дітей хай научають!
Вічно живуть,всі ті, кого вбивають.
Герої є. ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!!!

Примітка: Ці щирі болісні рядки про Героїв України котрих НЕ МАЄМО ПРАВА ЗАБУТИ! Я знайшов у мережі фейсбук на сторінці п. Олега Ворони.

ДОРОГИЙ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДЕ!

Заради світлої пам'яті всіх загиблих героїв, що віддали своє життя заради процвітання і Європейського майбутнього ВІЛЬНОЇ УКРАЇНИ, маємо Не повторити помилок 2004 року: не впасти в ейфорію від усунення від влади Януковича.

Зараз потрібно контролювати нову владу, провести люстрацію, покарати ВСІХ ЗЛОЧИНЦІВ КРИВАВОГО РЕЖИМУ ЯНУКОВИЧА ЗА НАЙСУВОРІШИМИ МІЖНАРОДНИМИ СТАНДАРТАМИ. А представники нової влади мають пам'ятати, що УКРАЇНА, ЩО ЗАПЛАТИЛА КРОВ'Ю СВОЇХ ГЕРОЇВ Є НАЙВИЩОЮ ЦІННІСТЮ, А НЕ ІНТЕРЕСИ ОКРЕМИХ ПОЛІТИКІВ ЧИ ГРУП ДЛЯ ЯКИХ ЛЮДИ ВИБОРОЛИ ВЛАДУ!

ЗРОЗУМІЛО, ЩО ЗАРАЗ НАСТАНЕ НЕПРОСТИЙ ПЕРІОД ВАЖЛИВИХ ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ І ДУЖЕ ВІДПОВІДАЛЬНИХ РІШЕНЬ ЗАРАДИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО МАЙБУТНЬОГО УКРАЇНИ.

НПОЛІТИКИ ПРИ ФОРМУВАННІ НОВОГО УРЯДУ НАРОДНОЇ ДОВВІРИ ПОВИННІ ДУМАТИ НЕ ПРО ПОСАДИ ЧИ ВЛАСНІ АМБІЦІЇ, ЯК ЦЕ БУЛО У 2004 РОЦІ, А ВІДПОВІДАЛЬНО ВАЖКО ПРВЦЮВАТИ ЗАРАДИ ПОВНОГО ВИКОНАННЯ ВИМОГ МАЙДАНУ – ПІДПИСАННЯ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС, ПРОВЕДЕННЯ ЧЕСНИХ І ДЕМОКРАТИЧНИХ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ, А ЗГОДОМ І ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ.

ПАМ'ЯТАЙМО ПРО НЕБЕСНУ СОТНЮ МАЙДАНУ,ЩОБ ЖОДНА КРАПЛЯ КРОВІ НЕ БУЛА МАРНОЮ!.

СЛАВА ГЕРОЯМ І УКРАЇНІ.

Світлавічнапам'ятьНебеснійСотніЄвромайдану.

Фото зі сторінки п. Олега Ворони у мережі Фейсбук

Маріанна Задорожна |

Думи

Рваними ранами. Срібними струнами Ми безталанними Плачемо думами. Топимо болями, Що не дозволено Втілити діями Стало надією. І безіменними Слуги смиренності, Вийшли бо темними З миті буденної.

Віталія Савченко |

Пелехаті хмари

Пелехаті хмари Жужмом налетіли, Звідкілясь принесли Капосні дощі. Всі мої задумки, Мов дими розтали. Вітрами рознеслись У різні боки. Тепер буду пити З кардамоном каву. Крізь шибки дивитись В заплаканий світ. Милуватись морем Парасоль яскравих, Що пливуть човнами З вулиць й підворіть.

Лариса Омельченко Пустка вишивана... Декому з шанувальників вишиванок, для кого окупанти – не вороги, а «захисники православ’я» Фальшю зайшлася струна. Пусткою стогне цямрина: Воду до самого дна Труять невтішні новини.   На рушнику, мов вужі – Вишиті лози і мальви... Як же так вийшло, скажіть, З білого – стало брутальне?!   Як же так сталося, що Ви у годину важезну Ждете чужих підошов (Поки ж не стопчуть – не щезнуть)?!   Стомлені струни бандур Завчено славлять Шевченка... «Браття по вірі» на штурм Вже поспішають хутенько.   Крига вишиваних бід: Клякнуть квітки і гілляччя... А Кобзарів «Заповіт» В пустку вишивану плаче!..  

Маріанна Задорожна

Так буде!

Гей радістю засяють очі, І усміх ляже на уста, Усі тепер добра охочі, Зима сьогодні вже не та. Весну ми привітаймо щиро, Її побачили в очах, Як сніжно-білий голуб миру Розвіяв хмару сонця птах. Сьогодні свято настає нам, І засихає сліз потік, Бажання здійснюються снами, То ж хай дзвенить веселий сміх.

  Небрат Не тобі називатися "братом"! Не приходить брат з автоматом, не встромляє ножа у спину, не плює на мою Батьківщину! Ти, хто викохав ідола вдома, в кого від України судоми, хто цькує мою мову й родину, хто сплітає брехні павутину, хто мій рід посилає матом, не тобі називатися "братом"! Ти забув про святі заповіти, пам'ятатимуть це й наші діти, ти чудовиськом став на порозі, та зламати наш дух ти не в змозі! Говорив ти слова дуже мудрі, буж же вовком в овечому хутрі, одягався у фрак демократа, а під ним уніформа солдата! Не тобі називатися "братом", не приходить брат з автоматом!

Леся Геник Моя весна сьогодні мовчазна. Сердешна оніміла, безголоса... На вітах вітер, дощ і омела, Та яра стрічка болю у волоссі.   Лелеки повертаються домів Із ношею невтішної розпуки... Закутались у чорне матері, Пішли сини у даль - на Божі луки.   То ж як ростити знову лелечат? Як дарувати світлі душі світу?! У храмі дзвони... (вкотре!) не мовчать, Мовчить весна у пред'яві цвіту... (28.03.14)

Беркут

Здравствуй мальчик, за серым щитом,

выполняющий мерзкий приказ,

Как же ты пожалеешь о том,

что сегодня стреляешь в нас,

Ты кого защищаешь, сынок?

Тех, кто дал поглодать тебе кость?

Зачем? Почему? Как ты мог?

Ты ведь в этой стране не гость!

Кучу денег притащишь домой,

год не будешь вставать с дивана,

только помни на деньгах - кровь,

кровь Сереженьки Нигояна

Когда будешь лететь в Шарм-ель-Шейх

Отдыхать после братоубийства,

за тобою потянется шлейф -

то проклятье за Юру Вербицкого

Когда будешь идти назад,

волоча шматья чемоданы,

не забудь, что это глаза -

те, что выбили на Майдане

Когда будешь сыну и дочке,

покупать игрушки и велик,

не забудь - это печень и почки,

те, что выбили у вас в Райотделе

Когда квартиру получишь,

голяком в теплой ванне ляг,

вспомни парня, которого мучал на морозе

ваш толстый хряк

Мальчик, мальчик, погоны померкнут,

деньги кончатся, жизнь продлится....

И короткого слова "Беркут",

ты до гроба будешь стыдиться…

Українська правда.

Беркут - підрозділ міліції особливого призначення при обласних МВС України. За основу геральдичної символіки та назви цього утворення силових структур узято хижого птаха беркута."Беркут" активно застосовується владою, як центральною, так і місцевою, для досягнення власних політичних та бізнесових інтересів.

Є практика застосування "Беркуту" для придушення мітингів і демонстрацій, яка набула нової сили за Віктора Януковича. Водночас "Беркут" використовує провладна Партія регіонів для підтримки власних заходів.
Бійці "Беркуту" частини 228 роздягну догола активіста Михайла Гавриляка та знущалися з нього."Беркут" залучається для перешкоджання діяльності журналістів, побиття та залякування підприємців, діяльність яких не влаштовує владу.
Були випадки побиття "Беркутом" опозиційних політиків,мирних громадян та футбольних фанатів, а також невиконання своїх обов’язків та крадіжок. При цьому застосування сили "Беркутом" щодо простих громадян відбувається з особливою зухвалістю та жорстокістю.

Іван Франко

Уривок з вірша Беркут

Я не люблю тебе, ненавиджу, берку́те!
За те, що в груді ти ховаєш серце люте,
За те, що кров ти п'єш, на низьких і слабих
З погордою глядиш, хоч сам живеш із них;
За те, що так тебе боїться слабша твар,
Ненавиджу тебе за теє, що ти цар!
І ось блищить мій кріс — ціль добра, вистріл певен,
І вбійчеє ядро під хмари понесе він.

І замість нести смерть згори на земне ложе,
Ти сам спіткаєш смерть під хмарами небоже.
І не як божий суд, але як труп бездушний
Ти впадеш, судові тих моїх куль послушний.
І не остатній ти! Нас є стрільців стосот;
І все, що звесь беркут, полоще кров'ю рот,
Вивищуєсь над мир, тривогу й пострах сіє, —
Те кулі не уйде, як слушний час наспіє.
А труп бездушний ми без жалю, без промови
Ногою копнемо й підемо дальш на лови…

Наталка Мазур |

До України

Дата добавления: 2015-08-17