Характеристика умовно-рефлекторної діяльності

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Інститут природничо – математичної та технологічної освіти

Природничо-географічний факультет

Кафедра біології та методики її навчання

ІНДЗ на тему:

«Вироблення умовних рефлексів у людей різних вікових груп та хребетних тварин»

Виконала:

Студентка III курсу 33 групи

Миколайчук М.О

Перевірила:

Васильцова І.В

Умань - 2012

План

Вступ

1. Характеристика умовно-рефлекторної діяльності.

2. Класифікація умовних рефлексів.

3. Умови виробки умовних рефлексів.

4. Умовні рефлекси у людей різних вікових груп.

5. Умовні рефлекси у хребетних тварин.

6. Функціональна система поведінкової реакції по П.К. Анохіну.

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Чому кішка завжди приземляється на лаби? Що змушує нас моргати? Як виходить, що ми продовжуємо дихати навіть під час сну? Усіма цими діями управляють автоматичні реакції, що не піддаються свідомому контролю, - рефлекси.

Рефлекси відрізняються по ступеню складності - від автоматичного отдергивания руки від гарячої поверхні до більш складних рефлексів, що зберігають положення тіла при втраті рівноваги. Із самого народження ми вже маємо більшу кількість первинних рефлексів (уроджених), на які поступово накладаються безліч придбаних нами реакцій.

Рефлекс - це автоматична реакція на конкретний подразник, не контрольована свідомістю. Для виникнення рефлексу необхідна наявність чутливого нервового закінчення; нервових волокон для передачі повідомлення, яке несе подразник; органа, що перетворить інформацію в реакцію; і, нарешті, м'язів і залоз для здійснення самої реакції - звичайно який-небудь механічного руху

Свідома реакція іноді дозволяє подолати деякі рефлекси - наприклад, якщо ми досить безрозсудні, то можемо тримати руку на гарячій плиті, але до цього потрібно прикласти свідоме зусилля. Таким чином, рефлекси забезпечують тілу практично миттєві захисні реакції, особливо на сигнали небезпеки. Деякі рефлекторні дії, наприклад, подих, відіграють настільки важливу роль, що, навіть якщо їх вдається на час зупинити за допомогою свідомих зусиль, вони рано або пізно відновляються всупереч контролю свідомості.

Характеристика умовно-рефлекторної діяльності

Півкулі великого мозку – їх кора і найближчі підкоркові структури являються вищим і найбільш реактивним відділом ЦНС тварин і людини. В числі вивчених функцій цього відділу є здійснення складних рефлекторних реакцій, які складають основу ВНД організму. Вперше уявлення про рефлекторний характер діяльності вищих відділів головного мозку було широко і детально розвинене засновником вітчизняної фізіології І.М. Сєченовим в його книзі "Рефлекси головного мозку". Ідеї І.М. Сєченова одержали блискучий розвиток в дослідженнях І.П. Павлова.

На базі хронічного експерименту І.П. Павлов розробив методику умовних рефлексів і створив вчення про вищу нервову діяльність. І.П. Павлов показав, що в той час, як в нижче розміщених відділах ЦНС – підкоркових ядрах, мозковому стовбурі, спинному мозку – рефлекторні реакції являються природженими, спадково закріпленими нервовими шляхами, в корі великих півкуль нервові зв’язки формуються в процесі індивідуального життя тварин та людини внаслідок сполучень подразнень, які без кінця діють на організм і сприймаються корою. Відкриття цього фактору дозволило розділити всі рефлекторні реакції в організмі на три основні групи: набуті, природжені рефлекси та імпринтінг.

Дата добавления: 2015-08-17