Читайте также:
|
Сукуле́нти (від лат. succulentus — «соковитий») — рослини, що мають спеціальні тканини для запасу води. Епідерміс сукулентних рослин зазвичай має дуже потовщену кутикулу, стебла та листя часто вкриті восковим шаром і численними волосинками. Для них характерна форма стебла з малою площею випаровування, повна відсутність листя або своєрідна будова та їх розміщення. До того ж, ці рослини мають особливий тип метаболізму, який дає змогу економно витрачати накопичену у вологий період воду.
Розрізняють стеблові та листяні сукуленти.
Стеблові сукуленти: зберігають вологу в потовщеному, часто ребристому, стеблі. Листя, як правило, дрібне або редуковане в колючки. Прикладом можуть слугувати кактуси та деякі види молочаїв (Euphorbia). Серед стеблових сукулентів можна виділити підгрупу, звану каудексоформною. Ці рослини запасають вологу в дуже потовщеній частині стебла або кореня — каудексі. Представниками каудексоформних є аденіум, ятрофа, аденія, пахіподіум.
Листяні сукуленти: зберігають вологу в товстому листі. Приклади: ечеверія, літопс, алое, агава, хавортія, пахіфітум.
При CAM (Crassulaceae acid metabolism) фотосинтезі відбувається розділення асиміляції CO2 і циклу Кальвіна не в просторі, як у С4, а в часі. Вночі у вакуолях клітин по аналогічному описаному вище механізму при відкритих продихах накопичується малат, вдень при закритих продихах йде цикл Кальвіна. Цей механізм дозволяє максимально економити воду, проте поступається в ефективності і С4, і С3. Він виправданий при стрестолерантній життєвій стратегії.
Піровиноградна кислота – (СО2) – щавлево-оцтова кислота – малат (яблучна кислота, накопичується вночі). Вдень малат розпадається і піровиноградна йде назад на початок, СО2 виходить, і утворюється енергія.
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 121 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Екологічна характеристика мезофітів (включаючи ефемери і ефемероїди). | | | Температурні адаптації тварин у наземно-повітряному середовищі. |