Термінологічний словник

Адвокат — громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не мен-ше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю й прийняв Присягу адвоката України.

Адвокатська таємниця — питання, з яких громадянин або юриди-чна особа зверталася до адвоката, суть консультацій, порад, роз’яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом під час здійснення своїх професійних обов’язків.

Адвокатура України — добровільне професійне громадське об’єд-нання, покликане згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод і представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

Алібі — 1) фактичні обставини, які свідчать, що обвинувачуваний або підозрюваний у момент скоєння злочину перебував у іншому місці, а тому не міг бути його учасником; 2) перебування обвинувачуваного в момент скоєння злочину в іншому місці як доказ його непричетності до злочину.

Амністія — 1) пом’якшення покарання або звільнення від покарання осіб, засуджених судом, звільнення від кримінального переслідування, зняття судимості з осіб, які відбули покарання, що здійснюється актом верховної влади стосовно визначеної категорії осіб; 2) акт вищого органу законодавчої влади про відмову в порушенні кримінальної справи або її припинення чи повне або часткове звільнення особи від покарання, заміну покарання більш м’яким або зняття судимості з раніше засуджених.

Апеляція — одна з форм подання прокурора або оскарження учас-никами процесу рішення суду першої інстанції.

Близькі родичі — батьки, діти, усиновителі, усиновлені, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки, а також подружжя.

Відвід — усунення посадової особи від провадження у справі за наявності обставин, які дають підстави вважати, що вона особисто безпосередньо або опосередковано зацікавлена у цій справі. Відвід може бути заявлено обвинуваченим, захисником, підсудним, потерпілим і його представником, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їхніми представниками. Посадова особа може самостійно усунутися від справи, заявивши самовідвід.

Відшкодування шкоди — компенсація майнових збитків, що настали внаслідок заподіяння шкоди.

Виправданий — особа, щодо якої винесено виправдальний вирок.

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури — орган, створений при Кабінеті Міністрів України для розгляду скарг на рішення кваліфіка-ційно-дисциплінарних комісій адвокатури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Доказування — у кримінальному судовому провадженні — проце-суальна діяльність вказаних у законі органів та осіб, яка полягає у ви-значенні можливих версій слідства, збиранні, перевірці та оцінюванні доказів і їх джерел, а також в обґрунтуванні достовірних висновків із метою встановлення об’єктивної істини у справі.

Допит — найпоширеніша процесуальна дія, під час якої у встанов-леному законом порядку фактичні відомості по суті справи отримують від сторін, потерпілих, свідків, особи, яка скоїла злочин, від експерта.

Затримання підозрюваного у скоєнні злочину — короткочасне (не більше 72 годин) позбавлення волі особи, взяття її під варту.

Захист — свідома, цілеспрямована діяльність як самого обвинува-ченого (підозрюваного), так і захисника, законного представника, громадського захисника, цивільного відповідача та його представни-ка.

Захисник — учасник кримінального процесу, помічник суду у з’ясуванні всіх обставин справи, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого та підсудного або пом’якшують чи виключають їхню відповідальність, і надають їм необхідну юридичну допомогу.

Засуджений — особа, щодо якої винесено обвинувальний вирок.

Істина — всестороння й повна відповідність дійсності висновків слідства та суду про обставини злочину та винність особи.

Касація — подання прокурора або скарга учасника процесу щодо скасування або зміни судового рішення в касаційному порядку.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури — орган, який формують Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київ-ська, Севастопольська міські Ради народних депутатів для визначення професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською дія-льністю, та вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів.

Нововиявлені обставини — нові обставини, раніше невідомі орга-нам попереднього слідства та суду.

Обвинувачуваний — особа, щодо якої на підставі достатності до-казів, про скоєння нею злочину в установленому законом порядку винесено постанову про притягнення до участі в справі як обвинува-ченого.

Підозрюваний — особа, затримана за підозрою у скоєнні злочину, або особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого.

Підсудний — обвинувачений, якого віддано до суду.

Покарання — особливий засіб державного примусу за скоєне пра-вопорушення.

Помилування — акт індивідуального характеру, виданий верховною владою, який повністю або частково звільняє засудженого від покарання або замінює призначене судом покарання на більш м’яке.

Поняті — сторонні особи, яких запропонують працівники органів дізнання або попереднього слідства бути присутніми під час проведення обшуку, виїмки, огляду, пред’явлення осіб і предметів для впізнання, відтворення обстановки та обставин дії, опису майна.

Потерпілий — особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Презумпція невинності — принцип кримінального процесу, відповідно до якого обвинувачуваний визнається невинним, поки його винність не буде безсумнівно доведено й визнано вироком суду, що набрав законної сили.

Приватний повірений — після проведення на початку 60-х років ХІХ ст. судової реформи так називався адвокат, який досяг 18 років (за винятком жінок) склав екзамен в окружному суді або судовій палаті й отримав свідоцтво на право ведення судових справ.

Присяжний повірений — після проведення на початку 60-х років ХІХ ст. судової реформи так називався адвокат, який мав вищу юридичну освіту, практичний стаж відповідної судової роботи, та був помічником присяжного повіреного не менше п’яти років.

Протокол — документ, що його склав слідчий, про проведення ним певних судових дій, про їхній зміст і наслідки.

Скарга — звернення в державний або громадський орган або до їх-ніх посадових осіб з приводу порушення законних прав та інтересів конкретної фізичної або юридичної особи.

Спілка адвокатів України — громадська, добровільна, професійна, незалежна, самоврядна всеукраїнська організація адвокатів.

Функція захисту — діяльність сторони захисту щодо заперечення звинувачення, підозри, виявлення та обґрунтування обставин, які ви-правдовують обвинувачуваного (підсудного) або пом’якшують його вину та відповідальність. На стороні захисту виступають захисник, пі-дозрюваний, обвинувачуваний (підсудний), цивільний відповідач і його представник.

Цивільний відповідач — фізична або юридична особа, яка в силу закону несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну злочин-ними діями обвинувачуваного.

Цивільний позивач — фізична або юридична особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину й висунула під час провадження кримінальної справи до обвинувачуваного або до осіб, які несуть матеріальну відповідальність за його дії, цивільний позов, тобто вимогу про відшкодування збитків.

Юридична допомога — сприяння громадянам, посадовим та юри-дичним особам у вирішенні питань, пов’язаних із застосуванням норм права.

Юридична консультація — колектив адвокатів, створений президією колегії адвокатів для організації роботи з надання юридичної допомоги.

Дата добавления: 2015-08-20