Загальнофізичні — до них належать

а. Стать;

б. Вік;

в. Антропологічний тип;

г. Загальна будова фігури;

д. Ознаки обличчя.

Стать, вік визначаються "на вигляд" (наприклад, 20-23 роки).

Антропологічний тип визначається за сукупністю анатомічних ознак зовнішності (наприклад, схожий на китайця),

2. Анатомічні елементи - це частини тіла, які виділяються, фігура в цілому:

а. Голова;

б. Обличчя;

в. Шия;

г. Плечі;

д. Груди;

є. Спина;

е. Кінцівки;

ж. Зморшки;

з. Плями;

і. Складки;

к. Сліди різноманітних травм, операцій.

Вони характеризуються ознаками форми, обрисів, конфігурації, величини, положення, кольору.

Форма, обриси, конфігурація визначаються у відповідності з геометричними фігурами або лініями (трикутна, хвиляста) та розповсюдженими предметами (грушоподібна).

Термін "форма" має універсальне значення, термін "обрис" використовується для характеристики зовнішніх меж, елементів а термін "конфігурація" - для опису елементів, ширина, товщина яких не суттєва.

Колір вказується по відношенню до шкіри, волосся, очей, родимих плям і т.д. Колір може бути визначений в порівнянні з кольорами загальнорозповсюджених об'єктів (шкіра шоколадного кольору).

Зріст звичайно визначається за семистепеневою градацією:

1. Дуже високий (вище 185 см);

2. Високий (176-185 см);

3. Вище середнього (17 1-1 75 см);

4. Середній (166-170 см);

5. Нижче середнього (161-165 см);

6. Низький (151-160 см);

7. Дуже низький (150 см)

Для жінок ці межі знижаються на 8-11 см

Будова тіла визначається шляхом співставлений зросту, ширини плечей, довжини тулуба, ніг, розвитку грудної клітки, м'яз плечового поясу з урахуванням підшкірного жирового шару.

Розрізняють людей з середньою, атлетичною, слабкою, худорлявою будовою тіла.

Волосся в цілому характеризується жорсткістю, густотою, формою, конфігурацією, кольором,

Волосся голови характеризується за довжиною волосся, лінією росту, густотою, виглядом, станом, наявністю і розміщенням лисин і зачіскою.

Шкіра описується за виглядом, станом, кольором і особливостями.

Голова в цілому характеризується за висотою і формою.

Обличчя в цілому аналізується за формою, профілем, повнотою, висотою, шириною. Характеризуються риси обличчя, їх особливості

Рослинність на обличчі (вуса, борода) розрізняють за формою, величиною, розміщенням, фасоном (особливості).

Зморшки і складки на шкірі обличчя характеризуються за обрисом, глибиною, довжиною, розміщенням, кількістю.

Лоб описується за формою, висотою, шириною, нахилом (розміщенням), наявністю лобових бугрів, надбрівних дуг.

Брови - фіксується обрис, положення, взаємне розміщення, висота, ширина, довжина, густота, колір.

Очі - при визначені їх ознак виділяються і характеризуються очна щілина за обрисом, протяжністю, степенем розкриття і розміщення, виступом очних яблук, виглядом внутрішніх кутів очей, колір радужки.

Вії описуються за ступенем вираження.

Повіки характеризуються за нерухомою частиною верхнього віка, формою та виразністю надочних мішків.

Скули фіксується ступінь їх виступу.

Щоки описуються за формою.

Ніс в цілому характеризується за висотою, виступом, шириною, особливостями. Перенісся - за глибиною, шириною; спинка носу – за обрисом, виступом, довжиною, шириною; основа - за розміщенням; кінчик носу - за формою та шириною; крила - за обрисом нижніх країв, висотою, розміщенням; ніздрі - за величиною носових отворів, обрисом.

Рот аналізується за розміром, обрисом ротової щілини, розташуванням кутів роту.

Носогубний фільтр описується за глибиною,, шириною, обрисом. Губи характеризуються за загальним виступом, висотою верхньої губи, шириною червоної лінії, обрисом червоної лінії верхньої губи, розміщенням нижньої губи.

Зуби описуються лише зовнішні, видимі при звичайному спостереженні ознак зубів, та головним чином прикус, величину, дефекти, колір емалі.

Підборіддя характеризується за висотою., шириною, виступом та обрисом.

Вушні раковини в цілому аналізуються за величиною., розташуванням, формою, особливостями. Крім того вказуються розміри, ширина, обрис, розташування їх частинних елементів. Потилиця описується за формою і положенням.

Плечі характеризується за розташування виступом, шириною.

Тулуб - вказується його довжина.

Груди характеризуються за формою та шириною.

Спина - фіксується форма, ширина.

Таз описується за шириною, яка визначається на рівні суглобів, таза і стегон.

Руки характеризується за довжиною, товщиною; крім того, фіксується довжина, ширина кистей рук та пальців; форма рельєф, обрис, довжина, ширина, колір нігтів.

Ноги характеризуються за формою довжиною, товщиною, а також за довжиною, шириною, розміщенням ступні.

При описі анатомічних елементів вказуються їх особливості.

3. Функціональні елементи - до них відносяться стан та дії людини, за якими ведеться спостереження (поза, хода, міміка, артикуляція, жестикуляція, побутові і спеціальні звички) і які визначаються розміщенням, взаєморозміщенням і рухами частин тіла.

На практиці ці елементи використовуються дуже рідко, на відміну від інших. Це пояснюється складністю їх запам'ятовування.

Криміналістичне значення мають не випадкові положення і рух анатомічних елементів, а лише звичні, стійкі, стабільні. Звична поза людини аналізується за зовнішнім розташуванням частин тіла в різних положеннях -стоячи, сидячи, лежачи і т.д.

Частковим проявом звичної пози є постава (в основному положення голови і тулуба).

Хода виражає особливості звичних рухів тіла людини при ходьбі, яка буває повільною, швидкою, легкою, важкою, твердою, хиткою, стрибаюча, з великою чи малою довжиною та шириною кроку, з великим чи малим розворотом ступні, з розмахом чи без розмаху руками, враховується положення і рух голови, тулуба, рук.

Міміка - це звичні рухи м'язів обличчя, може бути досить розвинутою і, навпаки, невиразною.

При описі зовнішності людини вказується, в чому конкретно вона проявляється. Наприклад, хмурить брови, зморщує лоба, прикриває очі, дивиться з під лобу, кривить рот.

Артикуляція - рухи губ при відтворенні звуку. Вказується вираженість при артикуляції.

Жестикуляція - це комплекс рухів, які супроводжують мову. Головним чином - це рухи руками, які виконуються з ціллю посилення виразності мови.

Вона також може проявлятися в руках головою, плечима, руками. Вказується вид рухів головою, плечима, руками їх вираженість і зміст.

Постава - це звичне розташування тулуба, голови та рук. Постава буває напруженою, підтягнутою, вільною та розпущеною. Особливості постави виявляються також в звичному розташуванні голови (підтримується прямо, відкинута назад, витягнута вперед, схилена набік, вправо чи вліво). Поставу характеризує і звичне розташування рук: у одних спостерігається звичка тримати руки в кишені, у інших - за бортом пальто, на стегнах, за спиною і т.д.

Голос - за висотою, тембром, низький, середній і високий голос, дискант, альт, тенор, баритон, бас. Голос може бути мелодійним, різким, дзвінким, глухим, сильним, слабким, чистим, сиплим.

Мова - це повільна, швидка, спокійна, збуджена, чітка чи нечітка, з дефектами вимовляння, (заїкання, шепелявість)присутність певного акценту, окання, інтонація, використання жаргону, засміченість мови ("ось", "розумієте" і т.п.).

Особливі прикмети - це хворобливі рухи голови, обличчя, тулуба, кінцівок. Причинами таких рухів можуть бути різноманітні хвороби - тремтіння рук, тремтіння повік.

Побутові звички - це звички, пов'язані, наприклад, з харчуванням, палінням.

Спеціальні навики - це дії, які виконуються людиною при здійсненні певної роботи (володіння інструментом використання певних предметів).

Дата добавления: 2015-08-03