Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2011 р.

Справа № 16/17-681-2011

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 21.01.2011р., ОСОБА_2 за дов. від 21.01.2011р.;

Від відповідача: ОСОБА_3 за дов. №2767-08/2010 від 21.12.2010р., ОСОБА_4 за дов. №538-08/2011 від 25.03.2011р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно із ст. 77 ГПК України справу за позовом фірми „Полімед” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання рішення недійсним, а також за зустрічним позовом Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до фірми „Полімед” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення штрафу в сумі 17 000 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Фірма „Полімед” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту –ТОВ „Полімед”) звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 101-рш від 24.12.2010р. по справі № 49-08/2009. В обґрунтування заявленого позову ТОВ „Полімед” посилається на неправильне застосування Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України вимог діючого законодавства при розгляді справи №49-08/2009, що призвело до прийняття неправомірного рішення, яким дії товариства щодо застосування в назві аптечних закладів словосполучення „аптека соціальна”, яке не підтверджено та може вводити в оману невизначене коло осіб (споживачів лікарських засобів) відносно особливостей реалізації товару, визнані порушенням, передбаченим ст.15-1 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції” у вигляді поширення інформації, що вводить в оману та накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, заперечуючи проти позову, посилається на правомірність прийняття зазначеного рішення та порушення позивачем законодавства України про захист економічної конкуренції.

10.03.2011р. Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою по справі № 16 / 17 – 681 –2011 до фірми „Полімед” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, у відповідності до якої відповідач просить суд стягнути з позивача штраф у розмірі 17000 грн. Ухвалою суду від 11.03.2011р. зустрічну позовну заяву Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято до розгляду та зустрічні позовні вимоги Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України об’єднано зі справою № 16 / 17 –681 –2011 в одне провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України при здійсненні своїх повноважень щодо державного контролю суб’єктів господарювання, які діють на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами на предмет додержання законодавства про захист економічної конкуренції 04.11.2009р. були встановлені аптечні заклади, на фасадах яких містилися вивіски зі словосполученням „аптека соціальна”, власником яких є ТОВ „Полімед”.

Відповідно до ст. 37 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Розцінивши у діях позивача з розміщення вивісок зі словосполученням „аптека соціальна” наявність ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розпорядженням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.11.2009р. №51-р було розпочато розгляд справи № 49-08/2009 відносно ТОВ „Полімед” за ознаками порушення, передбаченого ст..15-1 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції”, шляхом поширення інформації, що вводить в оману, зокрема відносно особливостей реалізації товару.

За результатами розгляду справи № 49-08/2009 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 101-рш від 24.12.2010 року, яким дії товариства щодо застосування в назві аптечних закладів словосполучення „аптека соціальна”, яке не підтверджено та може вводити в оману невизначене коло осіб (споживачів лікарських засобів) відносно особливостей реалізації товару, визнані порушенням, передбаченим ст.15-1 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції” у вигляді поширення інформації, що вводить в оману та накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Не погоджуючись з рішенням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 101-рш від 24.12.2010 року по справі № 49-08/2009 ТОВ „Полімед” у встановленому законом порядку звернулося до суду з позовними вимогами про визнання цього рішення недійсним.

Враховуючи, що Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України в обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог посилається на рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 101-рш від 24.12.2010р., та, в свою чергу, ТОВ „Полімед” у межах даної справи висуваються позовні вимоги про визнання даного рішення недійсним, суд вважає за доцільне, передусім, надати правову оцінку первісному позову ТОВ „Полімед”.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно ст. 3 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII).

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 14 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Як вбачається з тексту рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 101-рш від 24.12.2010р., прийнятого за результатами розгляду справи № 49-08/2009, відповідачем було проведено опитування громадян м. Одеси в процесі якого респондентам поставлено наступне питання: „З якими умовами реалізації товару (лікарських засобів) відносно ціни Ви асоціюєте надпис над аптечними закладами м. Одеси „аптека соціальна?”. За результатами проведеного опитуваннявідповідачем встановлено, що всі споживачі лікарських засобів в м. Одесі, ототожнюють словосполучення „аптека соціальна” з участю аптеч ного закладу у відповідних соціальних програмах м. Одеси, розповсюдженню лікарських засо бів за зниженими цінами через мережуаптечних закладівз позначенням „аптека соціальна”.

Посилаючись на Наказ Державного комітету статистики України № 510 від 30.12.2009р., розроблений напідставі Закону України "Про державні цільові програми" від 18 березня 2004 N 1621-IV, яким передбачено, що соціальна програма –це комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, які спрямо вані на розв'язання проблем підвищення рівня та якості життя, проблем безробіття, посилен ня соціального захисту населення, поліпшення умов праці, розвиток охорони здоров'я та осві ти, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням, а також на дані, отримані від Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації (вх.№ 2458 від 20.11.2009р.), відповідач наголошує на тому, що ТОВ „Полімед” у 2009 році не брало участі у будь-яких соціальних муніципальних або соціальнихдержавних програ мах з метою розповсюдження лікарських засобів населенню. Крім того, Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України стверджує, що застосування ТОВ „Полімед” у своїй діяльності власних соціальних програм, якими, в тому числі, передбачені знижки на лікарські засоби, які реалізуються споживачам через мережу аптек (аптечних закладів), застосовуютьсятакож іншими суб'єктами господарювання, які діють на ринку реалізації лікарських засобів і виробів медичного призна чення та є конкурентами ТОВ „Полімед”. Таким чином, застосування знижок на лікарські засоби, які реалізуються споживачам у м.Одесі, не є виключною особливістю діяльності ТОВ „Полімед” у по рівнянні з іншими суб'єктами господарювання, які діють на тому ж ринку товаруу м.Одесі.

Як висновок з наведеного суд зазначає, що підставою для прийняття рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 101-рш від 24.12.2010р. по справі № 49-08/2009 було використання позивачем надпису над аптечними закладами, які належать ТОВ „Полімед” „аптека соціальна”, що, за думкою відповідача, вводить в оману споживачів лікарських засобів з питань умов реалізації останніх за зниженими цінами, та свідчить про наявність ознак порушення приписів статті 15-1 Закону України „Прозахист віднедобросовісної конкуренції”.

Згідно ст..15-1 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції” від 7 червня 1996 року N 236/96-ВР (з послідуючими змінами та доповненнями) поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;

приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Як вбачається з наведеної законодавчої норми, неповні, неточні або неправдиві дані про ціну і знижки на товари, роботи або послуги, які реалізуються суб’єктом господарювання, відносяться до інформації, що вводить в оману.

За переконанням суду, відповідачем визначення поняття слова „соціальна”, яке використовується позивачем в якості надпису над аптечним закладами, тлумачиться довільно та зводиться до вузького поняття –в даному випадку до знижки цін на лікарські засоби.

Крім того, посилання відповідача на положення ст..1 Закону України „Про соціальні послуги” 19 червня 2003 року N 966-IV (з послідуючими змінами та доповненнями), якими надається значення терміну соціальні послуги –як комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги (далі - особи, що потребують соціальних послуг), з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя –в даному випадку суд оцінює помилковим, так як розміщення ТОВ „Полімед” вивісок із використанням словосполучення „аптека соціальна” на фасадах аптечних закладів, ніяким чином не свідчить про те, що товариство приймає участь у будь-яких соціальних програмах.

Більш того, суд звертає увагу відповідача, що висновки Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України засновані на проведеному відповідачем опитуванні громадян, при цьому, питання, яке було поставлено останнім перед споживачами „З якими умовами реалізації товару (лікарських засобів) відносно ціни Ви асоціюєте надпис над аптечними закладами м. Одеси „аптека соціальна?” фактично містить в собі відповідь на це питання. Перед споживачами не ставилося питання щодо надання своїй думки з приводу застосування у надпису на фасадах аптечних закладів словосполучення „аптека соціальна”, а створена відповідачем направленність самого питання на ціновий зміст впливає і на відповіді, які надавалися громадянами.

Слід зазначити, що словосполучення „аптека соціальна” є складовою частиною комбінованої торгівельної марки, власником якої є ТОВ „Полімед” відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг №81454, зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 27.08.2007р., що свідчить по-перше: про відсутність факту самовільного використання з боку ТОВ „Полімед” словосполучення „аптека соціальна” на вивісках фасадів належних товариству аптечних закладах; по-друге: про отримання позивачем знаку із використанням даного словосполучення у встановленому законом порядку відповідно до вимог Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг».

Все вищевикладене дозволяє суду зробити висновки, що використання словосполучення „аптека соціальна” не є інформацією про реалізацію лікарських засобів за зниженими цінами, та в тому числі за більш зніженими цінами в порівнянні з іншими аптечними закладами, та, в свою чергу, ніяким чином не свідчить про обов’язкову участь товариства у державних або муніципальних соціальних програмах. Слід зазначити, що посилання відповідача на застосування і іншими аптечними закладами системи знижок нарівні з ТОВ „Полімед” не є доказом неправомірного використання останнім словосполучення „аптека соціальна” у надписах на фасадах належних товариству аптечних закладів. Твердження відповідача про введення в оману споживачів лікарських засобів про реалізацію цих засобів за зниженими у порівнянні з іншими аптечним закладами цінами шляхом застосування у надписах над аптечними закладами словосполучення „аптека соціальна” не підтверджені ніякими доказами. Наведені висновки суду також ґрунтуються на понятті самого слова „соціальна”, яке в будь-якому разі не виражає ані цінову політику суб’єкта, яким цей термін використовується, ані сферу діяльності даного суб’єкта та його участі в соціальних програмах.

Відповідно до ст..1 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції” від 7 червня 1996 року N 236/96-ВР (з послідуючими змінами та доповненнями) недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Даний Закон застосовується до відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарювання у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, у тому числі у разі вчинення ними дій за межами України, якщо ці дії мають чи можуть мати негативний вплив на конкуренцію на її території, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст..2 названого Закону).

Звертаючись до приписів ст..15-1 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції” суд зазначає, що в силу даної законодавчої норми інформація, що вводить в оману, повинна містити неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору. Доказів розповсюдження ТОВ „Полімед” інформації, яка містить неповні, неточні або неправдиві дані відповідачем суду доведено не було.

Відтак, в даному випадку відсутні підстави для кваліфікації дій позивача щодо застосування у надписах над аптечними закладами словосполучення „аптека соціальна”, яке не підтверджено та може вводити в оману невизначене коло осіб (споживачів лікарських засобів) відносно особливостей реалізації товару, порушенням, передбаченим ст.15-1 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції” у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

Відповідно до п. 2 Роз’яснення ВГСУ від 26.01.2000р. №02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно ст..59 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III, підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 101-рш від 24.12.2010р., по справі № 49-08/2009, прийнято з недоведенням обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими та містить висновки, що не відповідають обставинам справи, що, в свою чергу, тягне за собою правомірність та законність визнання даного рішення недійсним відповідно до ст..59 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III.

Розглядаючи зустрічний позов Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ТОВ „Полімед” про стягнення з позивача штрафу у розмірі 17000 грн., накладеного рішенням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 101-рш від 24.12.2010р. по справі № 49-08/2009, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

В свою чергу, з урахуванням наведеного, а також висновків суду про правомірність позовних вимог ТОВ „Полімед” щодо визнання недійсним рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 101-рш від 24.12.2010р. по справі № 49-08/2009, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з позивача штрафу у розмірі 17000 грн., накладеного рішенням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 101-рш від 24.12.2010р..

Підсумовуючи наведене, суд оцінює позовні вимоги фірми „Полімед” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про визнання рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 101-рш від 24.12.2010р., прийнятого за результатами розгляду справи № 49-08/2009, недійсним обґрунтованими, доведеними відповідно до ст. ст.32, 33 ГПК України та правомірними, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню. В свою чергу, зустрічний позов Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення штрафу у розмірі 17 000 грн. є необґрунтованим та таким, що не базується на законних підставах, у зв’язку з чим, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на рахунок відповідача згідно зі ст. 44, ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 15-1 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції” від 07.06.1996р. N 236/96-ВР, ст..59 59 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III, ст.ст. 4, 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Дата добавления: 2015-08-02