Історична довідка

В 1660 році Кошем Запорізьким на території сучасного Павлограда був зроблений перевіз через річку Вовчу. Саме тут проходив таємний козацький шлях на Кальміус і Кагальник.

На початку 1770 року відставний запорожець, військовий старшина Матвій Хижняк збудував зимівник, від якого пішли Матвіївські хутори, а далі слобода Матвіївка.

Невдовзі зимівнику було надано ранг державної військової слободи, яка одержала назву Луганська. Матвія Хижняка було призначено осадчим слободи та земським наглядачем.

22 січня 1784 року за іменним указом Катерини Другої «Про розпорядження та налагодження Катеринославської губернії» Павлоград, названий на честь Павла, сина Катерини ІІ, одержав статус повітового міста і став центром Катеринославського намісництва.

Під кінець ХІХ століття Павлоград став відомим центром торгівлі зерном і борошном. На його території працювали салотопний, шкіряний, ливарний, олійний заводи, тютюнові фабрики, парові млини. Одночасно у місті росла мережа загальноосвітніх установ: чоловіча та жіноча гімназії, приватні школи і училища, церковно-приходська школа.

В 1925 році місто Павлоград стало окружним, а в 1926 році – районним центром. В 1939р. Павлоград став окремою міською адміністративною одиницею, містом обласного підпорядкування.

Під час Другої Світової війни з жовтня 1941 року місто було окуповане німцями. Повне звільнення міста відбулося 18 вересня 1943 року. Саме цей день став щорічним загальноміським святом – Днем міста.

Сьогодні Павлоград – великий промисловий центр Дніпропетровської області. Його промисловий потенціал представлено підприємствами різних галузей господарства.

До комунальної власності територіальної громади Самарського району відносяться об'єкти нерухомості в т.ч. житлові будинки, об'єкти соціального призначення, об’єкти житлово-комунального, виробничого та іншого призначення.

В місті існують шість доріг, що суміщаються з загальнодержавними шляхами, по яких проходять маршрути руху транзитного транспорту.

Дата добавления: 2015-08-02