Весільні хустки.

Коли приходять після шлюбу додому, мама стелить на порозі полотно, по якому молода йде до порога. На порозі припадає на коліна. Жінки співають:

На калинонці дві ягодонці

Вийди татку з мамкою, вийди,

Вийди татку з мамкою, вийди.

З крутими калачами

З крутими калачами,

З добрими гадочками

З повними повницями

Так проспівують тричі.

Мама з татом виходять навпроти з калачами на рушнику і благословляють «Абис така чесна та велична, як дар Божий»

Жінки наспівують:

Вийшов татко з мамкою, вийшов

Вийшов татко з мамкою, вийшов,

З добрими гадочками

З добрими гадочками,

З повними повницями.

З повними повницями

Зустрічають хлібом-сіллю…

Молода встає на ноги, цілує калачі, тата, маму, бере в них калачі і йде з ними до хати, а дружки стараються пробігти по полотні. Вважалося, що хто перший після молодої пробіжить по доріжці, той невдовзі вийде заміж.

Пізніше починали сходитися на весілля запрошені гості. Всі сідали до столу на частування. Після того, як усі встали з-за столів починалася «повниця». Знову не обходилося без жіночого співу:

Устань, молода, на ніжки

Візьми повницю я в ручки

Візьми повницю я в ручки

Почистуй свого татка.

Мені, таточку, не многа

Лиш червоного одного.

Гей, мід-вино, все проливано,

Батечка чистовано

Так співають мамі, родині і всім гостям.

Коли вже закінчилася повниця, всі гроші зав’язували у хустину, хустину прив’язували на руку молодій і обходили тричі навколо стола під спів:

Ой з-за гірря місяченьку, з-за гірря

Виводимо молоденьку з застілля.

На батькове подвір’ячко із чиста

Та би що нас зустрічала Пречиста.

Так співали тричі, потім всі виходили на подвір’я, а музиканти грали «гуцулку», всі танцювали.

В цей час від молодого вже мали прийти посли (або бояри), викрасти весільний калач. Якщо вдасться викрасти послам калача, то викуп за молоду буде менший. Тому брати молодої мали пильнувати весь час за калачем.

Якщо ж не вдасться викрасти калач, то молода вручає всім послам по маленькому весільному калачеві і знову ж таки йде з ними танцювати «гуцулку».

Поки танцюють, вже має підійти молодий із своїми гостями. На воротах хлопці, які живуть на одній вулиці з молодою,просять у молодого викуп. Коли викуп заплачено, підходять до будинку. Дружби йдуть у хату скуповувати дружок. Їм підспівують:

Ой, хороші наші дружби

Хороші,хороші.

Прийшли дружки купувати,

Та не мають грошей(2)

Ой на горі овес кудрявий,

А наш дружба кучерявий

А на горі овес дрібненький

А наш дружба молоденький,

Єк посягне я в кишеню,

Та витягне грошей жменю.

Коли дружок скупили, то йдуть танцювати, сватів запрошують до хати, а свати (гості молодого) співають:

Не страхайся, свату,

Що нас прийшло багато.

Нас прийшло лиш сорок двоє

На подвір’ячко твоє.

Ми не прийшли їсти-пити

Ми лиш прийшли молоду взяти.

Всі заходять до хати, молода в цей час сидить за столом, її лице прикрите хусткою, брати вимагають за неї викуп.

Жінки співають:

Ой, уставай, молоденька, не сиди,

Та пізнавай свого пана на коні.

А твій паночок знашненький,

В него віночок біленький.

Сіло пташа на піддашє, та й чі-чі,

Чи готові, моя мамко, калачі?

Бо вже за мнов прийшли воячі.

Ми не прийшли воювати

Лиш прийшли молоду взяти.

Розтягай, свату, хату,

Ще і нові сіни,

Щоби бояри сіли.

Сіли бояри, сіли,

Аж си здригнули стіни.

А ще дужче здригнуться,

Як горівки нап’ються.

Коли вже молоду викупили, брати передають її молодому, а самі відходять убік. Молодий готує дари для родини, молода перев’язує старостів рушниками, дарує вінчальній матці хустку, світивкам (сестрам) молодого хусточки, потім накривають столи і пригощають сватів. Але вважалося, що якщо свати будуть пригощатися і їсти частування, то життя у молодих не складеться і вони все життя будуть «їсти» одне одного. Тому старалися не чіпати частування.

Після гостини знову виводилися всі з-за стола, тричі обходячи його за сонцем, виходили на подвір’я, танцювали «гуцулку». Найстарший староста,(а їх мало бути від 4 до 12, залежно від статку молодих), у руках мав деревце і з ним танцював.

Староста з деревцем у молодої…

Якщо в родині молодого ще був хтось із молодших, то деревцями не обмінювалися, а якщо нікого не було, то свати мали обмінятися деревцями. Потім оголошували танець для молодих.

Перший танець молодого подружжя…

Коли молодята потанцювали, молода дякувала своїм гостям, що не погордували і прийшли на весілля до неї, прощалася з гостями і йшла до молодого. Жінки знову співають:

Ой, збирайся серце закохане,

Вже не допоможе плакання.

Плакання ти не поможе,

Стоїть коник дуже гожий,

Сідай на него, сідай на него.

А як я можу на коня сідати

Як я своєму таткові ще не дякувала

Дякую вам, рідний татку

Що ви мене згодували,

Тепер не мете, тепер не мете.

Куди би я не їхала, куди би не ішла

Я ще своїй мамці не дякувала.

Дякую вам, рідна мамко

Що будили мене зранку.

Більш не будете, більш не будете

Де би я не їхала, де би я не йшла,

Я своїм порогам не дякувала.

Дякую вам, пороги,

Що втирали хлопці ноги,

Тепер не будуть.

Куди би я не їхала, куди би я не йшла,

Я своїй сестричці ще не дякувала.

Дякую тобі, моя сестро,

Що навчила косу плести.

Тепер не будеш, тепер не будеш.

Куди би я не їхала, куди би я не йшла.

Я ще свому братові не дякувала.

Дякую, мій брате,

Що водив хлопців до хати,

Більше не будеш, не будеш.

Дякую вам, сусіди,

Що гуляли на весіллі.

Більш не будете, більш не будете.

Всі гості зі сторони молодого разом з молодою та її маткою вирушають до молодого. Там їх зустрічають піснями:

Прийшла молода у нові двори

Плеснула я в долоні,

Та щось на мене мій свекор гнівний

Чи з чужої намови.

Я за ним ходжу, рушничок ношу,

Чи ж його перепрошу

Рушничок бере мене в світ жене

Бідна ж моя головонько.

Ой ходила наша мамка по ганку,

Визирала невісточки від ранку.

А невістка прийшла ввечір,

Та й сказала усім гостям, «Добрий вечір

Добрий вечір, моя мамко, до хати,

Чи позволиш, моя мамко, ночувати.»

А наша мамка звеселилась

Як з одної дитиночки

Та аж дві зробилось.

Молодий заводить молоду до хати, йдуть за стіл і починають дарувати.(молода вручає подарунки родині молодого. Матка їй допомагає).Дари мають бути обов’язково на калачах.

Жінки співають:

На калинонці дві ягодонці,

Проше, таточку, проше.

Рушничка білого,

Рушничка білого,

За пана молодого.

На калинонці дві ягодонці

Проше, мамочко, проше,

Хусточку шовкову

За пана молодого.

Так співають усій родині.

Поки молоді за столом, їм приспівують:

Бігав кіт по полицях

У червоних ногавицях,

Витріщив очінєта

На наші молодята.

А при межі пекла коржі,

Один припалився.

Який сам, таку взяв,

Та й не придивився.

Ой наша мамка

Тай ся звеселила,

Як з одної дитиноньки

Та й дві вже зробила.

Коли вже всіх обдарували, починають знімати молодій вінок (вельон). Співають:

Ой чому ти молоденька, не плачеш?

Ти вже своє дівоцтво не побачиш.

Вже на пізні вечорниці не підеш,

З парубками на розмову не станеш.

Бо не буде тебе милий пускати,

Та й не будуть тебе хлопці в данець брати.

На цьому закінчується суботній день весілля. У неділю є свої звичаї.

Гості у неділю йдуть до вінчального батька (у молодої), чи матки (у молодого), ведуть їх «топити», просячи викупу. Співають:

На калинонці дві яго донці

Ледом до матки, ледом (2 рази)

В матки горівка з медом

Я з перцями, шафранами (2рази)

З усякими приправами.

Продай, матко, корову (2 рази),

Обійдися гонорово,

Куріта і квочку

Купи нам пива бочку.

Топлять батьків…в надії на викуп …

З нами, маточко, з нами,

На калинові сани,

Просили молоденькі

На медок солоденький.

А ми в матки були (2 рази),

Мед-горівку пили (2 рази)

Матку з собов взєли.

Матка дає могорич, тоді йдуть виносити деревце. Старший дружба (чи брат у молодої) виносить деревце надвір. Молодята тримаються за верхушку і мають зразу її відломити. Потім, тримаючи верхушку в руках, танцюють «гуцулку», а дружба має причепити деревце на якесь дерево. Вважають, що деревце треба почепити на дерево чоловічого роду, щоб у молодих народжувалися хлопчики. А якщо почеплять деревце на дерево жіночого роду, то народжуватимуться дівчатка.

Після цього обряду молодята вже як молоді газди йдуть до молодої додому запрошувати родичів зі сторони молодої до себе на весілля.

Молоді газди…

Молодята мають бути одягнені у вишивані сорочки, а у молодої на голові пов’язана хустка «по-молодицьки». У руках у них калачі...

У молодої вдома повторюють обряд викупу у вінчального батька, так само виносять деревце, ломлять вершок, а брат молодої має його почепити на дерево.

Перед вечором у неділю до молодого йдуть від молодої «свашки».

Вони співають:

На калинонці дві яго донці,

Післала мамка свашки до дочки,

Що її дочка діє?

Донечці гаразд,

Донечці гаразд,

Лиш би її тут бути.

Лишень не може,

Лишень не може

Рідну мамку забути

Ой устала наша мамка раненько,

Пострічала периночки зчистенька

Нема мої периночки одної,

Нема мої дитиночки рідної.

Ой ви коні воронії,

Витрачуйте моє зіллє.

Най воно си не лішиє,

Мамці серце не ражєє.

Моя мамка в садок гляне,

Моїй мамці серце в’яне.

Нема мої периночки одної,

Нема мої дитиночки рідної.

Ой ви коні воронії,

Витрачуйте моє зіллє.

Най воно ся не лишєє,

Мамці серце не ражєє.

Ой устала молоденька зраненька

Та й зачєла та й гадочки гадати

Кого, кого за мамочков післати.

Післала би м чотири коні воронії,

А п’єтого фірманчика в жупані,

Прийди, прийди, моя мамко, до мене,

Не меш мати сором очку за мене.

На калинонці дві яго донці

Вийди, свахо, з хати

Шось маєм си питати:

Чи невістка вам си вдала,

Чи раненько вна вставала,

Чи вна «мамко» вам казала.

Ой, сваточки-голубочки,

Не дайте нам доган очки.

Ми вам сночі не давали,

Як ви в нас молоду брали.

А в нашого свата,

Чєрчікова хата,

За хатов калинка,

Тут є наша родинка.

Вийди, родинко, з хати,

Щось маєм казати,

Щось маєм казати,

Хусточку тобі дати.

Молодій свашки зав’язують другу хустку, тоді свашок запрошують до хати.

Розтягай, свату, хату,

Та й новії стіни,

Щоб бояри сіли.

Сіли бояри, сіли,

Аж си здригнули сіни,

А щеи дужче здригнут,

Єк си горівки нап’ют.

Не страхайся, свату,

Що нас прийшло багато.

Нас лиш прийшло двадцять двоє,

Та й до пані молодої.

Ми не прийшли їсти-пити,

Лиш молодих з собов взєти.

Добрий вечір вам, сватове, ми до вас,

Залетіло біле гулі межи вас,

Або ви нам біле гулі вертайте,

Або ви нас за сватове приймайте.

Ми вам гулі не вернемо,

Ми вас за сватів приймемо.

Продай,свату, корову,

Обійдися гонорово,

Куріта і квочку

Купи нам пива бочку.

Були в свата багатого,

З’їли цапа рогатого.

З нами молоді, з нами,

На калинові сани,

Просив Дудик рідненький

На медок солоденький.

А ми в свата були,

Мед-горівку пили,

Молодих з собов взєли…

Молодята разом із свашками повертаються до молодої додому. Так закінчується другий день весілля.

У понеділок вже всю владу перебирали на себе молодята. В окремих сім’ях молоде подружжя приймали у газди. Запрошувалися сусіди і родина. Молодята частували всіх, показували, чи готові вони приймати у себе у господі гостей. Сусіди часто готували для молодят жартівливі подарунки і вітання. Все проходило у веселій, легкій, дружній атмосфері.

Переважно усі пісні на весіллі виконувалися тільки жінками. Це було ніби театралізоване дійство, розраховане на декілька днів. Проходило воно без жодної репетиції і тільки одним дублем., як і одне у житті весілля. Та з плином часу все це відходить у минуле. Та дуже би хотілося, щоб не забувалися весільні пісні, бо весілля у молодят один раз у житті. Напевне, у піснях запрограмовані віками добро, любов, терпіння, повага і пошана до батьків, до рідних, одне до одного..

То ж бережімо обрядову пісню, бережімо пам’ять народу, щоб не було соромно перед нащадками…

А ось так виглядали молодята у різний час, починаючи з 50-х років ХХ століття:

Дата добавления: 2015-08-02