.Вони перев’язані рушниками і у руках мають калачі, зав’язані по двоє у хустку. За ними молода з братами, потім дружки. Мама посипає їх зерном, свяченою водою, цукром чи цукерками. Жінки знову співають:
Іди, синку, не барися
Іди, синку, не барися,
До вечора повернися,
До вечора повернися.
До вечора повернися,
Усім людям поклонися.
І старому і малому,
І усьому роду своєму.
Коли йдуть до церкви, то співають:
Ой у суботу рано
Море ся розіграло,
Ой не то-то море грає
Молоденька потопає.
Молоденька потопає
На таточка покрикає
Ой ви, тату, та й ви, мамо
Вирятуйте мене з моря.
Ой, не наша, синку, воля
Рятувати тебе з моря.
Проси, синку, щире в Бога,
Аби тобі доля добра.
У церкві також були крім релігійних і свої, нажиті поколіннями традиції.. Вінчав священик, але без вінчальних батька і матки не обходилося. Вінчальна матка у церкві дарувала молодій хустку, якою їй покривали голову, а ще раніше замість хустки використовували рантух. Рантух був символом дівочої чистоти і порядності.
Дата добавления: 2015-08-02; просмотров: 84 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| С. Новоселиця | | | Весільні хустки. |