Місцезнаходження об’єктів досліджень та їх природні умови.

Співоче поле (23.04.2012)

Співоче поле знаходиться в центральній частині столиці, майже на березі Дніпра, в самому кінці вулиці Січневого повстання. Зовсім неподалік від нього розташований музей Великої Вітчизняної війни та Києво-Печерська лавра.

Об’єкти садово-паркового господарства Оболонського району м. Києва, а саме сквер біля кінотеатру «Братислава», парк «Наталка» та набережна (24.04.2012)

Сквер знаходиться біля кінотеатру «Братислава», на пересіченні вулиці Мате Залки та проспекту Героїв Сталінграду. Парк «Наталка» та набережна простягаються вздовж заливу Дніпра «Оболонь». У зв’язку з близьким розташуванням заливу для території характерна підвищена вологість.

Храмовий комплекс «Софія Київська» (25.04.2012)

Територія храмового комплексу «Софія Київська» має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, і знаходиться на території Шевченківського району м. Києва, межує із вулицею Володимірівською та Софіївською площею.

Клімат м. Києва помірно-континентальний, характеризується неоднаковим температурним режимом, в залежності від рельєфу та інших кліматоутворюючих факторів. Природні умови також є неоднорідними, так, центральна частина міста характеризується щільною міською забудовою, та низькою концентрацією зелених зон, однією з таких зон Шевченківського району є територія об’єкту.

Для території об’єкта характерний високий рівень грунтових вод.

Урочище «Феофанія» (26.04.2012)

Феофанія розташовується між Теремками, Голосієвом і Пироговом. Сама древня її частина перебуває уздовж вулиці Академіка Лебедєва й навколо Свято-Пантелеймоновської церкви. Територія нинішнього парку Феофанія вперше згадується в літописах 1471 року під назвою Лазарівщина. У 1802 році Урядовий сенат наказав Київській Казенній палаті виділити ділянку землі, що зветься Лазарівщина, настоятеля Михайлівського монастиря. З 1803 року тут оселився перший київський вікарій єпископ Феофан Шиянов. Тоді ж Лазарівщину було перейменовано у Феофанію. У цей час на території побудовано і освячено перший храм на честь Чуда Архангела Михайла і архієрейський будинок при храмі. З 1920 року на території парку Феофанія розмістився приміський радгосп, пізніше з'явилися різні лікувальні установи, в основному відомчі, а також головна обсерваторія і польова експериментальна лабораторія Інституту ботаніки НАН України. У 1941 році Пантелеймонівський собор на території парку Феофанія опинився в епіцентрі мінометного обстрілу, пізніше в будівлі собору проводилися експерименти з вибухами направленої дії.

Статус парку-пам'ятника Феофанії присвоєно в 1972 році. А в 1992 році Державне заповідне господарство Феофанія, що належить Національній академії наук України, стало пам'ятником садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

2003 рік - переломний для парку Феофанія. Тут почалися реконструкційні роботи: було створено зони відпочинку біля ставків, проведено каналізацію, встановлено альтанки, фонтани, прокладено бруковані доріжки, упорядковано берег.

У парку є паломницька стежка, на якій розташовано джерела. Популярним серед туристів і прочан є цілюще джерело під назвою "Сльози Божої Матері". Вода в ньому трохи солонувата, адже згідно з легендою Божа Матір впустила сюди свою сльозу, від чого вода і набула такого смаку. Трохи поодаль інше джерело, що представляє собою яму з обробленими деревом бортами. Вода в ньому влітку не більше +8 градусів, а взимку не опускається нижче +4. Священики та монахи радять три рази зануритися в купіль з головою, тричі перехреститися, а потім прочитати молитву. З монастирського лісу стежкою можна вийти до каскаду озер, де часто влаштовуються пікніки. Хоча поряд здавалося б незайманий ліс, але територія парку облагороджена. Тут є оповиті квітами альтанки, клумби з декоративними рослинами, лавочки та фонтани.

У парку ростуть лікарські рослини: мати-й-мачуха, ромашка, лаванда, звіробій, є комплекс озер, в яких водяться соми та вужі, альпійські гірки, дитячі майданчики.

Планувальна структура і функціональне зонування території.

Співоче поле (23.04.2012)

Співоче поле в Києві представляє собою частину Печерського ландшафтного парку, відкритого в столиці ще в 1981 році. Він займає площу майже в 30 гектарів землі, розпланованої по симетричному методу. До Дніпровської набережної з парку можна вийти по каскаду сходинок, з якої відкривається чудова панорама з видом на місто. Територія Печерського парку вкрита зеленою рослинністю. Тут також ростуть різні види дерев і чагарників. Через весь парк прокладені асфальтовані пішохідні доріжки. Саме Співоче поле знаходиться в центральній частині Печерського ландшафтного парку і являє собою традиційне місце для проведення різних культурно-масових заходів.

Об’єкти садово-паркового господарства Оболонського району м. Києва, а саме сквер біля кінотеатру «Братислава», парк «Наталка» та набережна (24.04.2012)

Сквер має регулярне планування, молоді насадження та знаходиться на стадії будівництва.

Одне з улюблених місць жителів Оболоні - це урочище "Наталка", знаходиться воно поруч з Оболонською набережною і крім зони відпочинку є ще й місцем, де знаходиться дві незвичайні споруди: Північний тунель під Дніпром і руїни колишнього шоу-парку "Золоті ворота". Парк спланований за допомогою ландшафтного прийому, але має дорожньо-стежкову мережу регулярного типу. Має зони тихого відпочинку та спортивні, дитячі майданчики. Чудово підходить для відпочинку всією сім'єю, на вихідних та у свята тут часто проводять пікніки, особливо в травневі свята. Можна зустріти велосипедистів, так як є впорядковані доріжки, а біля берега в будь-який час року сидять рибалки.

Оболонська набережна являє собою дворівневу прогулянкову прибережну алею.

Храмовий комплекс «Софія Київська» (25.04.2012)

Планувальна структура об’єкта влаштована за змішаним типом, із переважанням ландшафтних елементів. Центральна частина представлена площами, які послідовно з’єднані між собою ландшафтними доріжками. У зв’язку із великою кількістю важливих історичних об’єктів на території стежкова мережа в деяких ділянках має мало функціональний характер.

Дорожньо-стежкова мережа і спеціальні площинні споруди садово-паркового об'єкта несуть в собі санітарно-гігієнічний, архітектурно-художній та утилітарний початок.

При їх проектуванні враховуємо функціональне призначення доріг, характер їх покриття та зручність в експлуатації.

Мощення доріжок різне, залежно від зони. У вхідній частині мощення представлене ФЕМ, на другорядних доріжках використовується мяке щебенисте покриття.

Мощення з ФЕМ	Мяке щебенисте покриття

Функціональне зонування території має не чіткий характер, і представлене такими елементами:

- вхідна частина

- центральна зона

- зона тихого відпочинку.

1.3. Інженерне обладнання та устаткування (типи, матеріали, конструкції)

Співоче поле (23.04.2012)

На території парку Співоче поле в місті Києві інженерне обладнання та устаткування представлене: водостічними решітками, ліхтарями, лавами, сміттєзбірниками. Лави двох типів – для короткочасного (без спинок) та тривалого (зі спинками) відпочинків. Лави на центральній площі парку навпроти сцени зроблені з дерев’яних дощечок на металевих ніжках. Є, також, лави на підпірних стінках з дерев’яних брусків натурального кольору. Сміттєзбірників на території є достатня кількість, вони регулярно прибираються та не псують загальної картини парку.

Об’єкти садово-паркового господарства Оболонського району м. Києва, а саме сквер біля кінотеатру «Братислава», парк «Наталка» та набережна (24.04.2012)

Так як об’єкти знаходяться на стадії будівництва - на всіх територіях інженерне обладнання та устаткування представлене нововлаштованими водостічними решітками, ліхтарями, лавами, сміттєзбірниками. Для покриття доріг використовується ФЕМ. Майже повсюдно будівництво тимчасово заморожене - інженерне обладнання та устаткування функціонує у незакінченому вигляді та подекуди вже починає руйнуватися, прямо у такому стані.

Храмовий комплекс «Софія Київська» (25.04.2012)

На даній території основними елементами інженерного обладнання та малих архітектурних форм представлені лавами різних конструкцій, водостічними решітками, ліхтарями, сміттєзбірниками.

Урочище «Феофанія» (26.04.2012)

На території парку Феофанія прокладена дорожньо-стежкова мережа з декількома типами покриттів. Біля центрального входу (Рис. Покриття віялового типу) мощення віялового типу виконане з гранітної бруківки.

Покриття віялового типу

Основні доріжки виконані з використанням ФЕМ та клінкерної цегли (у вигляді бордюру). Біля доріжок зроблені спеціальні «кармани» для встановлення лав, урн, закладені місця для ліхтарів. Виконані доріжки гармонійно вписуються в загальну картину паркової території. Місця перетину доріжок заокруглені й виконані з клінкерної цегли.

«Кармани» для лав біля доріжок»

На підході до каскаду озер знаходиться перехрестя. Оскільки ухил у бік озер дуже великий, то щоб уникнути суцільного руйнуючого потоку мощення перехрестя неоднорідне. Покриття з ФЕМу пережують смуги та клини з бруківки. Ці смуги виконують призупиняючу та стокорегулюючу дію. Як видно з рисунку на доріжках є й зливники, що також відтягують на себе частину потоку.

Стокорегулюючі смуги на доріжці

Ліхтарі

На території парку влаштовані місця для тимчасового відпочинку у вигляді лав вписаних у півкола. Покриття біля лав викладені ФЕМ.

На території парку вздовж доріжок та біля місць відпочинку встановлені ліхтарі. Це дозволить відвідувачам перебувати на території в темний час доби.

Дата добавления: 2015-08-10