Читайте также:
|
|
У середовищі сила взаємодії між зарядами зменшується завдяки явищу поляризації. Для однорідного ізотропного середовища це зменшення пропорційне певній характерній для цього середовища величині, яку називають діелектричною сталою або діелектричною проникністю і зазвичай позначають . Кулонівська сила в системі СІ має вигляд
.
Діелектрична стала повітря дуже близька до одиниці, тому в повітрі можна використовувати з достатньою точністю формулу для вакууму.
Напру́женість електри́чного по́ля — це векторна фізична величина, яка дорівнює силі, яка діє у даній точці простору у даний момент часу на пробний одиничний електричний заряд у електричному полі.
де — сила, — електричний заряд, — напруженість електричного поля.
В системі СІ вимірюється у В/м, на практиці здебільшого у В/см.
Магні́тне по́ле — складова електромагнітного поля, за допомогою якої здійснюється взаємодія між рухомими електрично зарядженимичастинками.
Магнітне поле — складова електромагнітного поля, яка створюється змінним у часі електричним полем, рухомими електричними зарядами абоспінами заряджених частинок. Магнітне поле спричиняє силову дію на рухомі електричні заряди. Нерухомі електричні заряди з магнітним полем не взаємодіють, але елементарні частинки з ненульовим спіном, які мають власний магнітний момент, є джерелом магнітного поля і магнітне поле спричиняє на них силову дію, навіть якщо вони перебувають у стані спокою.
Магнітне поле утворюється, наприклад, у просторі довкола провідника, по якому тече струм або довкола постійного магніту.
Магнітне поле є векторним полем, тобто з кожною точкою простору пов'язаний вектор магнітної індукції який характеризує величину і напрям магнітого поля у цій точці і може мінятися з плином часу. Поряд з вектором магнітної індукції , магнітне поле також описується векторомнапруженості .
У вакуумі ці вектори пропорційні між собою:
,
де k — константа, що залежить від вибору системи одиниць.
В системі СІ, — так званій магнітній проникності вакууму. Деякі системи одиниць, наприклад СГСГ, побудовані так, щоб вектори індукції та напруженості магнітного поля тотожно дорівнювали один одному: .
Однак у середовищі ці вектори є різними: вектор напруженості описує лише магнітне поле створене рухомими зарядами (струмами) ігноруючи поле створене середовищем, тоді як вектор індукції враховує ще й вплив середовища:
[1]
де — вектор намагніченості середовища.
6Потенціал електричного поля - енергетична характеристика електричного поля; скалярна величина, що дорівнює відношенню потенційної енергії заряду в полі до величини цього заряду. В СІ потенціал електричного поля вимірюється у вольтах.
У електростатиці електростатичний потенціал визначається згідно із співвідношенням
,
де - напруженість електричного поля.
Електростатичний потенціал визначений із точністю до довільної сталої. На практиці найчастіше за початок відліку служать потенціал заряду на нескінченості, або потенціал землі.
В системі одиниць СІ і на практиці вимірюється у вольтах.
Потенціал навколо точкового заряду[ред. • ред. код]
Точковий заряд q створює в точці спостереження електричне поле з напруженістю
[1]
Згідно з означенням електростатичного потенціалу
.
В середовищі потенціал зменшується в разів, де - діелектрична стала.
Властивості[ред. • ред. код]
Електростатичний потенціал має властивість адитивності: потенціал системи зарядів дорівнює сумі потенціалів, створених кожним із них.
.
У випадку неперервного розподілу зарядів у просторі
.
де ρ - густина заряду.
Часто для визначення електростатичного потенціалу зручно розв'язувати диференційне рівняння, якому він задовільняє - рівняння Пуасона
.
Електростатичний потенціал системи заряджених провідників[ред. • ред. код]
На поверхні провідника електростатичний потенціал сталий, незалежно від форми провідника. Сталість потенціалу досягається перерозподілом зарядів. В такому випадку задачею електростатики є знаходження розподілу зарядів і водночас електростатичного потенціалу в просторі між цими зарядами, де потенціал задовільняє рівнянню Лапласа
.
7Різниця потенціалів — характеристика електричного поля, різниця електростатичних потенціалів у двох точках простору.
Різниця потенціалів дорівнює роботі, яку потрібно здійснити проти електростатичних сил для того, щоб перемістити одиничний заряд із однієї точки простору в іншу.
Напруга на ділянці електричного кола дорівнює різниці потенціалів у тому випадку, якщо на ділянці немає джерел струму.
Напруга (U) на ділянці електричного кола — фізична величина, що визначається роботою, яка виконується сумарним полем електростатичних і сторонніх сил при переміщенні одиничного позитивного заряду на даній ділянці кола. Поняття напруги є узагальненим поняттям різниці потенціалів: напруга на кінцях ділянки кола дорівнює різниці потенціалів в тому випадку, якщо на цій ділянці не прикладена електрорушійна сила.
Напруга вимірюється у вольтах (B).
U=Wст/Q, де Wст - робота сторонніх сил по переміщенню заряду, Q- одиниця заряду U=φ1-φ2, де φ1-φ2 - різниця потенціалів
Із закону Ома для неповного кола: U=I·R, де I-струм, R-опір провідника
Для вимірювання напруги використовуються прилади, які називаються вольтметрами, мілівольтметрами тощо.
Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 113 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Визначення | | | Провідники та діелектрики в електричному колі |