Читайте также:
|
|
Регіон | Всього с.-г. підпри-ємств | у т.ч. без корів | Частка області у вироб-ництві молока, % | Довідково: | ||||
Поголів'я | Виробництво молока | |||||||
од. | % | всього, тис. голів | на 100 га с.-г. угідь, голів | всього, тис.ц | на 100 га с.-г. угідь, ц | |||
AP Кpим | 89,9 | 1,31 | 6,9 | 1,0 | 39,9 | |||
Вінницька | 70,1 | 5,81 | 29,5 | 3,1 | 130,5 | |||
Волинська | 46,7 | 3,11 | 20,2 | 10,8 | 360,2 | |||
Дніпропетровська | 90,1 | 2,93 | 15,0 | 1,2 | 52,0 | |||
Донецька | 84,4 | 5,80 | 31,3 | 3,1 | 125,5 | |||
Житомирська | 52,0 | 3,24 | 24,3 | 6,5 | 188,0 | |||
Закарпатська | 69,1 | 0,15 | 1,3 | 4,6 | 115,9 | |||
Запорізька | 91,0 | 1,45 | 9,9 | 0,9 | 27,5 | |||
Івано-Франківська | 77,9 | 0,46 | 2,6 | 2,4 | 90,1 | |||
Київська | 73,8 | 9,42 | 37,7 | 4,0 | 215,4 | |||
Кіровоградська | 83,7 | 1,79 | 10,6 | 1,0 | 37,4 | |||
Луганська | 85,1 | 2,14 | 14,9 | 1,9 | 59,7 | |||
Львівська | 79,9 | 0,83 | 5,5 | 2,4 | 77,4 | |||
Миколаївська | 87,5 | 1,58 | 8,8 | 1,0 | 37,3 | |||
Одеська | 81,2 | 1,65 | 13,7 | 1,1 | 29,2 | |||
Полтавська | 67,2 | 13,95 | 61,7 | 4,9 | 239,5 | |||
Рівненська | 62,2 | 1,86 | 12,8 | 5,1 | 160,8 | |||
Сумська | 65,9 | 5,88 | 35,0 | 4,7 | 169,8 | |||
Тернопільська | 81,8 | 1,88 | 9,4 | 2,0 | 88,0 | |||
Харківська | 76,9 | 7,78 | 37,8 | 3,1 | 137,0 | |||
Херсонська | 91,6 | 1,28 | 5,9 | 0,7 | 34,0 | |||
Хмельницька | 67,1 | 4,08 | 20,6 | 3,2 | 138,4 | |||
Черкаська | 67,8 | 10,20 | 44,1 | 5,2 | 259,1 | |||
Чернівецька | 82,9 | 0,90 | 4,7 | 3,9 | 163,2 | |||
Чернігівська | 44,0 | 9,83 | 57,4 | 6,9 | 255,2 | |||
Підпорядковані Києву | 86,5 | 0,70 | 3,1 | 0,8 | 39,3 | |||
Всього | 76,7 | 100,00 | 524,8 | 2,8 | 117,3 |
Понад 57,8 % господарств населення не утримують великої рогатої худоби, 59,9 % – корів, 53,9 % – свиней, 92,4 % – овець.
За даними 2011 р. (форма 50 с.-г.) із 9538 сільськогосподарських підприємств 5081 господарство (53,3%) взагалі не реалізовували тваринницької продукції, 7313 господарств (76,7%) – не мали корів. У Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях утримували поголів’я корів менше 10% підприємств (табл. 2.4).
Із 492 районів України у сільськогосподарських підприємствах: не мали корів – 48 (1%) районів, до 100 корів було в 54 (11%) районах, від 100 до 1000 корів – у 215 (4,4%), від 1000 до 5000 корів – у 12 (2,4%) районах.
Виробництво молока було збитковим у підприємствах, які утримували до 100 корів і в яких удій молока від однієї корови не перевищував 2693 кг. У підприємствах, які утримували від 101 до 1000 корів, рівень рентабельності виробництва молока становила 13,1%, а удій молока 1 корови – 3493 кг, від 1001 до 5000 корів (18,5%) – 4170 кг, понад 5000 (25,9%) – 4625 кг молока.
Для вирішення проблеми забезпечення внутрішнього і зовнішнього ринків молоком і молочними продуктами потрібно забезпечити:
§ встановлення й удосконалення цін таким чином, щоб вони відшкодовували нормативні витрати та забезпечували норму прибутку на рівні 15-20 %;
§ державну підтримку в розмірі компенсації недосягнутої частини нормативної ціни, за умови коли фактична ціна на продукцію буде меншою нормативної;
§ раціональне використання і подальше нарощування поголів’я корів у господарствах усіх форм власності та господарювання;
§ спрямоване вирощування ремонтного молодняку великої рогатої худоби, введення в основне стадо в сільськогосподарських підприємствах до 30 корів – первісток і більше з розрахунку на 100 корів, наявних на початок року;
§ надходження на товарні молочні ферми сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств ремонтного молодняку від високопродуктивних корів сільських мешканців та з племінних господарств;
§ доведення заготівлі кормів із розрахунку на корову до 56 ц корм. од.;
§ підвищення в структурі раціонів худоби повноцінних концкормів, сіна, сінажу та коренеплодів;
§ сприяння створенню культурних пасовищ для молочної худоби;
§ припинення заставних операцій за видані кредити щодо великої рогатої худоби як об’єкта застави сільськогосподарських підприємств;
§ встановлення державних дотацій за приріст поголів’я корів у сільськогосподарських підприємствах, фермерських господарствах і господарствах населення;
§ стимулювання закупівлі сільськогосподарськими підприємствами телиць і нетелей у господарствах населення, племінних господарствах та за імпортом;
§ поглиблення спеціалізації у скотарстві, прискорення розвитку молочного скотарства, насамперед поблизу великих міст, промислових центрів, курортів та інших густонаселених пунктів;
§ забезпечення в сільськогосподарських підприємствах раціональних розмірів молочних ферм на рівні 400-800 голів;
§ збільшення виробництва молока у фермерських господарствах з урахуванням земельної площі, що використовується в цих формуваннях;
§ фінансову підтримку виробників молочної сировини при придбанні машин і обладнання для молочних ферм за рахунок здешевлення кредитів, удосконалення фінансового лізингу, економічних відносин між сільським господарством і промисловістю, з тим щоб сільськогосподарські товаровиробники одержувати не менші прибутки на одиницю вкладеного капіталу, ніж постачальники матеріально-технічних ресурсів;
Прискорення відновлення поголів’я худоби в сільськогосподарських підприємствах сприятиме збільшенню її кількості в господарствах населення. Адже за наявності великотоварних ферм створюються умови для працевлаштування молоді, яка буде утримувати певну кількість худоби, що сприятиме зростанню ресурсного потенціалу тваринництва у селянських господарствах.
Необхідно підвищити вимоги до якості молочної сировини у зв’язку зі вступом України до Світової організації торгівлі, прискоренням адаптації сільськогосподарських товаровиробників до підприємницьких дій в умовах ринкових відносин. Для вирішення цієї проблеми потрібно:
§ зміцнити матеріально–технічну базу молочних ферм щодо охолодження та очищення молока і створення необхідних умов для ефективної роботи прифермерських лабораторій;
§ забезпечити дотримання вимог до якості молока при його закупівлі відповідно Держстандарту України (ДСТУ 3662-97) “Молоко коров’яче незбиране”;
§ організувати ефективне функціонування пунктів по закупівлі молока від господарств населення;
§ розширити впровадження стимулюючих цін при закупівлі молочної сировини, оплата за яку залежить від вмісту жиру та білка;
§ для посилення контролю держави за якістю продукції створити в регіонах мобільні незалежні лабораторії визначення якості молока;
§ підвищити активність ЗМІ щодо висвітлення досвіду господарств, які забезпечують ефективне виробництво якісної молочної сировини і мають високі показники розвитку молочного скотарства.
Для підтримки галузі тваринництва Уряд України прийняв ряд постано (від 2 березня 2011 р. № 246, від 25 червня 2012 р. № 593), згідно з якими здійснюються такі виплати:
1) спеціальна бюджетна дотація фізичним особам за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби у таких розмірах:
500 грн за голову – за молодняк віком від 6 до 9 міс.;
750 грн за голову – за молодняк віком від 9 до 12 міс.;
1000 грн за голову – за молодняк віком від 12 до 15 міс.;
2) часткове відшкодування:
- вартості закуплених племінних телиць, нетелів і корів молочного, м'ясного і комбінованого напряму продуктивності;
- відсоткової ставки за кредитами, залученими на будівництво і реконструкцію тваринницьких та птахівничих ферм і комплексів, придбання технологічного обладнання та механізмів, закупівлю тварин і птиці;
- вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів, а також придбаного обладнання та механізмів вітчизняного виробництва для тваринництва і птахівництва;
- витрат на закупівлю установки індивідуального доїння.
Для розвитку скотарства в господарствах населення необхідно крім державних дотацій створювати на кооперативних засадах культурні пасовища, що значно забезпечить підвищення продуктивності тварин і зниження собівартість продукції у 1,5-2 рази.
Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 85 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
На 100 га сільськогосподарських угідь, тис.грн | | | Використання земель |