КРАН МАШИНІСТА УМ. №394

Рисунок 37 – Кран машиніста ум. № 394

Кран машиніста складається з п'яти частин (див. рисунок 37):

верхньої (золотникової), середньої (проміжної) і нижньої (урівнюючої) частин, стабілізатора (дроселірующого випускного клапана) і редуктора (живлячого клапана).

У верхній частині крана знаходяться золотник 12, кришка 11, стержень 17 і ручка 13 з фіксатором 14, що надіта на квадрат стержня і закріплена гвинтом 16 і гайкою 15.

Стержень 17 ущільнюється в кришці манжетою, що спирається на шайбу 19. Нижнім кінцем стержень надітий на виступ золотника 12. який притискається до дзеркала пружиною 18. Для змащення золотника в кришці 11 зроблений отвір, що закривається пробкою. Змащення поверхні стержня проходить через просвердлений в ньому осьовий отвір.

Середня частина 10 крана служить дзеркалом для золотника, а запресована в неї втулка 33 — сідлом для зворотного клапана 34 (див. рисунок 38).

Рисунок 38 – Середня частина крана

Нижня частина крана машиніста складається з корпуса 2 (див. рисунок 37), урівнюючого поршня 7 з гумовою манжетою 8 і латунним кільцем 9 і випускного клапана 5, що пружиною 4 притискається до сідла втулки 6.

Хвостовик випускного клапана ущільнюється гумовою манжетою 3, вставленої в цоколь 1.

Верхня, середня і нижня частини з'єднуються через гумові прокладки на чотирьох шпильках 20 з гайками. Положення фланця кришки верхньої частини фіксується на середній частині штифтом 21.

Редуктор крана має корпус 26 верхньої частини з запресованою втулкою 25 і корпус 29 нижньої частини. У верхній частині знаходиться живлячий клапан 24, що притискається до сідла пружиною 23, і другим кінцем упирається в заглушку.

Фільтр 22 призначений для захисту живлячого клапана від забруднення.

На металеву діафрагму 27 знизу через завзяту шайбу 28 давить пружина 30, що спирається другим кінцем через упор 32 на гвинт 31.

З трубами від живлячої і гальмівної магістралей кран машиніста з'єднується за допомогою накидних гайок.

Стабілізатор крана складається з корпуса 7 (див. рисунок 39) із запресованої в нього втулкою 4, кришки 1 і клапана 3, що притискається до сідла пружиною 2.

Рисунок 39 – Стабілізатор крана

У корпус запресований ніпель 5 з каліброваним отвором діаметром 0,4— 0,45 мм. Між корпусом і втулкою 9 затиснута металева діафрагма 6. Знизу на діафрагму через завзяту шайбу 8 давить пружина 10, стиск якої регулюється гвинтом 11.

Ручка крона машиніста ум. № 394 має шість робочих положень (див. рисунок 40)

Рисунок 40 –Ручка крана машиніста ум. № 394

На рисунках отвори і виїмки в золотнику позначені цифрами, на дзеркалі — буквами.

Розглянемо дію крана при різних положеннях його ручки.

I положення — зарядка і відпуск (див. рисунок 41). Повітря з живлячої магістралі А по каналах ГР, 4, 5 і М надходить у гальмівну магістраль і одночасно через отвір 13, виїмку УР₁ і отвір УР₂ — у порожнину над урівнюючним поршнем, а звідти через калібрований отвір Г діаметром 1,6 мм, по каналі В — в урівнюючий резервуар. У порожнині над урівнюючим поршнем тиск підвищується швидше, ніж у гальмівній магістралі. Поршень опускається, віджимає від сідла випускний клапан і з’єднує канал А₁ з магістраллю.

Одночасно повітря з живлячої магістралі по каналах ГР, 3, Р₂ і Р₃ надходить до клапана редуктора.

Порожнина над урівнюючим поршнем через отвір УР₄, виїмку 8 і отвір 3 з’єднується зі стабілізатором і далі з атмосферою.

Рисунок 41 – I положення (зарядка і відпуск)

II положення — поїзне. З живлячої магістралі А (див. рисунок 42) по каналі ГР, через виїмки 2 і Р₂, отвір Р₃ і відкритий клапан редуктора повітря надходить у порожнину над урівнюючим поршнем і в урівнюючий резервуар. Редуктор автоматично підтримує сталий тиск у урівнюючому резервуарі (ліквідує надзарядку).

Якщо тиск у гальмівній магістралі нижче, ніж у порожнині над урівнюючим поршнем, цей поршень переміститься вниз і з’єднає між собою канали А₁ і М.

Порожнина над урівнюючим поршнем через отвір УР₄, виїмку 8, отвір С и отвір С₂ діаметром 0,4—0,45 мм з’єднується з атмосферою при постійному тиску в порожнині С₁ (близько 0,03—0,05 МПа), установленому пружиною стабілізатора.

Тиск повітря в урівнюючому резервуарі, незважаючи на витрату повітря через отвір С₂ стабілізатори, буде підтримуватися редуктором.

Рисунок 42 – II положення (поїзне)

III положення — перекриша без живлення гальмівної магістралі. Порожнина над урівнюючим поршнем і урівнюючим резервуаром через зворотний клапан з’єднується з гальмівною магістраллю. Відбувається вирівнювання тисків в урівнюючому резервуарі і гальмівній магістралі.

IV положення — перекриша з живлення гальмівної магістралі. Всі отвори і виїмки на дзеркалі перекриті золотником. У положенні IV А - відбувається розрядка урівнюючого резервуара через отвір 0,75 мм (на малюнку не показане).

V положення — службове гальмування. Повітря з урівнюючого резервуара і порожнини над урівнюючим поршнем через отвір УР₃ (див. рисунок 43), виїмку 12, каліброване отвір 11 діаметром 2,3 мм, що з’єднується з ним отвір 7 перетікає у виїмку 6, а з неї через отвори Ат₁ і Ат₂ — в атмосферу.

Урівнюючий поршень переміститься нагору і повідомить гальмову магістраль з атмосферою. Випуск повітря з магістралі припиниться, коли тиску в ній і в урівнюючому резервуарі зрівняються.

Рисунок 43 – V положення (службове гальмування)

VI положення — екстрене гальмування. Повітря з гальмової магістралі через отвори М (див. рисунок 44), 5. канали 4 і Ат₁ іде ватмосферу. Одночасно через отвір, УР₂ виїмки УР₁ і 6, отвір Ат₂ повітря з порожнини над урівнюючому поршнем також виходить в атмосферу. Цей поршень переміщається нагору і з’єднує гальмівну магістраль з атмосферою по другому каналі. Крім того, урівнюючий резервуар каналом УР₃ і порожнина над діафрагмою редуктора каналом Р₁ також з’єднується через виїмки 12 і 6 з атмосферним каналом Ат₂.

Індикаторні діаграми крана машиніста ум. № 394 (зображені на рисунку). На верхній діаграмі показані криві зміни тиску в магістралі М и урівнюючому резервуарі УР одного локомотива при гальмуванні і відпуску, а на нижньої — величина „пики" (автоматичного завищення тиску) при зарядці і відпуску гальма положенням II ручки крана:

М і УР — при зарядці; М₁ і УР₁ — при відпуску після ступіні гальмування; М₂ і УР₂ — при відпуску після повного службового гальмування.

Кран машиніста ум. № 395 має на секторі положення V Е, при якому відбувається порушення гальмових вентилів электровоздухорозподілювачів з розрядкою урівнюючого резервуара, як при IV А.

Контролер його складається з диска 3 (див. малюнок), двох перемикачів 5, кулачка 4, надягнутого на квадрат стержня 1, ручки крана 2 і чотирьохжильного кабеля 6.

Зусилля від кулачка передається на кнопку перемикача 5 через шарикопідшипник, тримач 8 на осі 7 і плоску пружину 9.

На схемі знизу праворуч зображений монтаж проводів перемикачів 6 контролера і вилки 5 штепсельного рознімання ум. № 354.

Провід 1 немаркований. Інші проводи пофарбовані: 2 - червоною фарбою, 3 - зеленою, 4 - чорною. Проводи підключаються; 1- до джерела живлення (плюсовий);

1 — до реле зривного клапана (вільний), що зараз у системі електропневматичного гальма не використовується; 3 — до реле відпускного вентиля (клема О блок керування); 4 — до реле гальмового вентиля (клема Т блоку керування).

При пневматичному керуванні автоматичними гальмами дія крана машиніста ум. №395 така ж, як крана ум. № 394.

Рисунок 44 – IV положення (екстрене гальмування)

Дата добавления: 2015-08-10