Зміст теми

Бронхообструктивний синдром – симптомокомплекс порушення бронхіальної прохідності функціонального або органічного походження і проявляється приступоподібним кашлем, експіраторною задишкою та приступами ядухи. Описано близько 100 причин розвитку бронхообструктивного синдрому. Найбільш часто він діагностується при захворюваннях органів дихання зокрема бронхіальній астмі та обструктивному бронхіті.

Класифікація бронхообструктивного синдрому (на основі ведучого патогенетичного механізму):

- Алергічний

- Імунний

- Інфекційно-запальний

- Обтураційний

- Іритативний

- Гемодинамічний

- Ендокринно-гуморальний

- Неврогенний

- Токсико-хімічний

За клінічними проявами поділяють на:

- Латентний

- З вираженою клінічною картиною

За перебігом:

- Гострий

- Хронічний

За важкістю клінічних та функціональних проявів:

- Легкий

- Середньої важкості

- Важкий

Механізми формування обструкції умовно можна поділити на

3. Функціональні (зворотні):

- Бронхоспазм

- Гіперсекреція

- Дискринія

- Набряк слизової оболонки бронхів

4. Морфологічні (незворотні)

- Структурні зміни (вроджені та післязапальні стенози бронхів, облітерація їх, експіраторний колапс, емфізема)

Скарги хворих у разі синдрому бронхіальної обструкції

• Експіраторна задишка

• Експіраторна ядуха

• Сухий непродуктивний (надсадний) кашель (нападами при БА, не менше 3 місяців на рік протягом 2 років при ХОЗЛ); характерні ранішні напади кашлю

• Відчуття стиснення у грудній клітці

• Відчуття хрипів та свисту у грудях при диханні

Деталізація скарг

• Коли вперше виникла скарга

• Вірогідна причина виникнення

• Повторюваність скарги

• Зв'язок скарги з іншими симптомами

Дані огляду при бронхообструктивному синдромі

• Вимушене положення хворого з фіксацією м’язів плечового поясу

• Бочкоподібна грудна клітка, розширення міжреберних проміжків, випинання надключичних ямок

• Тахіпное

• Участь додаткових м’язів в акті дихання

• Дифузний ціаноз шкіри

Пальпація грудної клітки у разі синдрому бронхіальної обструкції

• Симптом Потенджера негативний з обох боків (не є показовим)

• Плевральні точки безболісні

• Грудна клітка резистентна (у разі тривалого стажу захворювання – більше 5 років)

• Голосове тремтіння послаблене (погіршення бронхіальної прохідності)

Перкусія легень у разі СБО інформативна лише за умов тривалого стажу захворювання

• Тимпанічний (коробковий звук) у разі порівняльної перкусії на симетричних ділянках

• Зсув нижньої межі легень донизу, розширення верхівок

• Зменшення рухливості нижнього легеневого краю

• Звуження меж відносної та абсолютної серцевої тупості

Аускультація легень у разі СБО– найбільш важливий метод діагностики

• Основний дихальний шум – ослаблене жорстке везикулярне дихання з подовженим видихом

• Додаткові дихальні шуми – сухі свистячі хрипи (вислуховуються дистанційно); хрипи можуть бути тріскучими, жужачими

Для верифікації СБО необхідні

• Дослідження функції зовнішнього дихання (спірографія, пневмотахографія, пікфлоуметрія)

• Проведення провокаційних тестів для виявлення прихованої обструкції бронхів (фізичне навантаження, гіпервентиляція, інгаляційний алергічний тест, бронходилятаційний тест)

• Дослідження харкотиння (виявлення типу запалення у разі БА, ХОЗЛ)

• Встановлення наявності легеневої недостатності (газовий склад артеріальної крові, пульсова оксиметрія)

• Бронхологічні методи обстеження (бронхоскопія, -графія)

• Рентгенологічні методи дослідження ОГК

Функція зовнішнього дихання
(спірографія, пневмотахографія, пікфлоуметрія

• ↓ швидкісних показників спірограми – ОФВ1< 80%, індексу Тиффно < 65%, МОШ та СОШ на рівні 75% ЖЄЛ.

• ↓ ПШВ <80% від належної величини

• “Зсув вліво” та “провисання” кривої потік-обсяг за досягнення максимальної швидкості потоку повітря.

4.2. Синдром підвищеної проникності легень формується в результаті порушення (оксидантний стрес) місцевих інгібіторів протеаз і під впливом нейтрофільних протеаз, що руйнують еластичну строму альвеол. Із за порушення еластичних властивостей легенів змінюється механіка дихання та формується експіраторний колапс, що є однією з найважливіших причин незворотної бронхіальної обструкції.

Патогенетично розрізняютьдві форми панацинарну та центрацинарну.

Факторами ризику є генетичні вади надлишкова дія протеолітичних ферментів (трипсин, еластаза, колагеназа), дефіцит альфа-1-інгібітора протеїнази, також вроджені дефекти структрних глікопротеїдів (колаген, еластин, протеоглікани). З екзогених факторів – куріння, виробничі забруднення, екологічні фактори.

СКАРГИ у разі синдрому підвищеної повітряності легень

• Задишка (за фізичного навантаження, потім – постійна)

• Малопродуктивний кашель

Фізикальні ознаки синдрому підвищеної повітряності легень

• Огляд – “бочкоподібна” форма грудної клітки, дифузний ціаноз шкіри, участь додаткових м’язів в акті дихання, тахіпное

• Пальпація – резистентна грудна клітка, послаблення голосового тремтіння

• Перкусія – коробковий перкуторний звук, опущення нижньої межі легень та розширення верхніх меж легень, зменшення екскурсії нижнього легеневого краю

• Аускультація – різке послаблення везикулярного дихання (“бавовняне” дихання)

Лаборатоно-інструментальні методи дослідження в діагностиці синдрому підвищеної повітряності легень

• Аналіз крові – компенсаторний еритроцитоз, гіпергемоглобінемія

• Рентгенографія ОГК – підвищення повітряності легень

• ФЗД – зменшення об’ємних показників спірограми (ДО, ЖЄЛ, показників МВЛ), збільшення залишкового об’єму легень – рестриктивний тип вентиляційних порушень

4.3. Синдром дихальної недостатності.

це патологічний стан, за якого відбувається неспроможність організму забезпечити нормальний газовий склад крові або він досягається за рахунок напруги компенсаторних механізмів зовнішнього дихання.

Характеризується: гіпоксемією (РаО2<50 мм.рт.ст) за наявності або за відсутності гіперкапнії; (Ра СО2>45 мм.рт.ст) внаслідок порушення вертиляції, дифузії газів або перфузії крові через легені.

Адекватність легеневої вентиляції в нормі відбувається за рахунок

- Центральної регуляції органів дихання ЦНС

- Апарату зовнішнього дихання (верхніми та нижніми дихальними шляхами)

- Альвеолярно-капілярної дифузії та перфузії газів

- Еластичності легеневої тканини

- Роботи дихальних м’язів (в т.ч. діафрагми)

- Роботи кісткового каркасу грудної клітки

Ознаки синдрому ЛН

• Скарги – задишка (при фізичному навантаженні спочатку, потім – постійна, у важких випадках – у стані спокою). Тип задишки залежить від захворювання, що привело до формування ЛН.

• Огляд – розлади свідомості, вимушене положення, тахіпное, ціаноз, участь додаткових м’язів в диханні, набряки.

Лабораторно-інструментальна верифікація ЛН

• Визначення парціального тиску кисню та вуглекислого газу в артеріальній крові

• Пульсова оксиметрія – визначення показника SatO2 (сатурації кисню) – в нормі має бути не нижчим 90%.

Декомпенсована ЛН має 3 ступеня важкості

• ЛН I ступеню – хворий відмічає появу задишки, якої раніше не було, під час виконання звичного фізичного навантаження;

• ЛН II ступеню – задишка з’являється під час виконання незначного фізичного навантаження (при ходьбі по рівній місцевості);

• ЛН III ступеню – задишка турбує в стані спокою.

Матеріали для самоконтролю (додаються)

Рекомендована література.

1. Шкляр Б.С. Диагностика внутренних болезней. Киев. Госмед. Издательство УССР. 1949. С.59-64.

2. Василенко В.К., Гребенев А.Л. Пропедевтика внутренних болезней.: Москва “Медицина” 1983. С. 160-164.

3. Єпішин А.В. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими.: Тернопіль “Укрмедкнига”. 2001. С.219-222.

4. Милькаманович В.К. Методическое обследование, симптомы и симптомокомплексы в клинике внутренних болезней.: Минск. “Полифакт-альфа” 1995. С.191-207.

5. Інструментальні методи дослідження функції зовнішнього дихання при захворюваннях бронхо-легеневої системи (Метод. рекомендації) Мостовий Ю.М., Константинович –Чічірельо Т.В., Колошко О.М., Распутіна Л.В. Вінниця. 2000. 36с.

6. Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб. Київ.”Здоров’я” 1998.С.113-119.

Асистент Пентюк Н.О.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Синдром бронхіальної обструкції розвивається в результаті:

А. Утруднення проходження повітря внаслідок звуження дихальних шляхів та підвищення їх опору.

Б. Утруднення проходження повітря внаслідок стиснення легені ззовні

В. Порушення кровообігу в малому колі

Г. Зменшення функціонуючої паренхіми легень.

Д. Розширення повітряних просторів дистальніше термінальних бронхіол.

2. Причини розвитку бронхіальної обструкції:

А. Спазм гладеньких м’язів бронхів

Б. Набряк слизової оболонки бронхів

В. Дискринія

Г. Все перераховане

Д. Жодне з перерахованого

3. Причини розвитку бронхіальної обструкції:

А. Пухлини бронхів

Б. Стиснення бронхів рубцями та лімфовузлами

В. Сторонні тіла бронхів

Г. Набряк слизової бронхів

Д. Все перераховане

Е. Жодне з перерахованого

4. До функціональних причин бронхообструктивного синдрому належать:

А. Набряк слизової бронхів

Б.Стиснення бронхів лімфовузлами

В. Сторонні тіла бронхів

Г.Фіброз бронхів

Д. Все перераховане

Е. Жодне з перерахованого

5. До органічних причин бронхообструктивного синдрому належать:

А. Спазм гладеньких м’язів бронхів.

Б. Гіпер- та дискринія

В. Спазм бронхів

Г. Ендо- і екзобронхіальні пухлини

Д. Все перераховане

6. Синдром бронхіальної обструкції є провідним при:

А. Дольовій пневмонії

Б. Ексудативному плевриті.

С. ХОЗЛ

Г. Емфіземі легень

Д. Пневмотораксі

7. Синдром бронхіальної обструкції є провідним при:

А. Набряку легень

Б. Ексудативному плевриті.

С. Бронхіальній астмі

Г. Гострих респіраторних інфекціях

Д. Абсцесі легень

8. Синдром бронхіальної обструкції є провідним при:

А. Бронхіальній астмі

Б. Муковісцидозі.

С. ХОЗЛ

Г. Бронхоектатичній хворобі

Д. Все перераховане

Е. Жодне з перерахованого

9. Скарги хворих при синдромі бронхіальної обструкції.

А. Раптові напади інспіраторної задишки

Б. Біль за грудиною

В. Вологий кашель

Г. Сухий кашель

Д. Кровохаркання

10. Скарги хворих при синдромі бронхіальної обструкції.

А. Експіраторна задишка

Б. Біль за грудиною

В. Вологий кашель

Г. Кровохаркання

Д. Підвищення температури

11. Скарги хворих при синдромі бронхіальної обструкції.

А. Експіраторна задишка

Б. Стиснення в грудній клітці

В. Відчуття свисту при диханні

Г. Сухий кашель

Д. Все перераховане

Е. Жодне з перерахованого

12. Кашель при синдромі бронхіальної обструкції

А. Сухий, непродуктивний, надсадний

Б. Вологий, з виділенням ржавого харкотиння

В. Вологий, в харкотинні прожилки крові

Г. З виділенням значної кількості харкотиння зеленого кольру

Д. Не характерний.

13. Задишка при синдромі бронхіальної обструкції обумовлена:

А. Стисненням легені і обмеженням екскурсії легені

Б. Набряком легеневої тканини

В. Порушенням центральної регуляції дихання

Г. Надсадний кашлем

Д. Звуженням просвіту дрібних бронхів

Е. Накопиченням харкотиння в середніх і великих бронхах

14. Виражена обструкція дрібних бронхів не проявляється

А. Нападоподібним малопродуктивним кашлем

Б. Наростанням експіраторної задишки

В. Акроціанозом, ортопное

Г. Дифузним ціанозом

Д. Набуханням шийних вен

15. Для синдрому бронхіальної обструкції характерно:

А. Інспіраторна задишка

Б. Експіраторна задишка

В. Змішана задишка

Г. Стридорозне дихання

Д. Дихання Біота

16. При огляді хворого з синдромом бронхіальної обструкції виявляються:

А. Вимушене положення хворого з фіксацією м’язів плечового поясу

Б. Вимушене положення хворого ортопное

В. Вимушене положення хворого на ураженому боці

Г. Акроціаноз

Д. Блідість шкіри.

17. При огляді хворого з синдромом бронхіальної обструкції виявляються:

А. Паралітична форма грудної клітки

Б. Гіперстенічна фарма грудної клітки

В. Бочкоподібна форма грудної клітки

Г. Астенічна форма грудної клітки.

18. Для синдрому бронхіальної обструкції не характерно:

А. Вимушене положення з фіксацією м’язів плечового поясу

Б. Бочкоподібна грудна клітка

В. Тахіпное

Г. Дифузний ціаноз

Д. Участь додаткових м’язів в акті дихання.

Е. Відставання одної половини в акті дихання

19. Методом пальпації при синдромі бронхіальної обструкції виявляються:

А. Позитивний симптом Потенджера

Б. Біль в плевральних точках.

В. Еластична грудна клітка

Г. Дифузний ціаноз

Д. Послаблене головове тремтіння

20. При синдромі бронхіальної обструкції голосове тремтіння:

А. Ослаблене з ураженого боку

Б. Симетрично ослаблене

В. Посилене з ураженого боку

Г. Не змінене

Д. Посилене з обох боків.

21. Методом пальпації при синдромі бронхіальної обструкції виявляються:

А. Негативний симптом Потенджера

Б. Плевральні точки безболісні.

В. Резистентна грудна клітка

Г. Ослаблене голосове тремтіння

Д. Все перераховане

Е. Жодне з перерахованих

22. При тривалому синдромі бронхіальної обструкції методом перкусії виявляються:

А. Тимпанічний перкуторний звук

Б. Зсув нижньої межі легень доверху

В. Збільшення зони відносної та абсолютної серцевої тупості

Г. Зникнення простору Траубе.

Д. Притуплений перкуторний звук.

23. Для синдрому бронхіальної обструкції не характерно:

А. Звуження меж відносної та абсолютної серцевої тупості.

Б. Зменшення рухливості нижнього краю легень

В. Зсув нижньої межі легень донизу.

Г. Зменшення висоти верхівок легень.

24. Для синдрому бронхіальної обструкції характерно:

А. Притуплено тимпанічний перкуторний звук.

Б. Коробковий перкуторний звук

В. Ясний легеневий звук.

Г. Тупий перкуторний звук на стороні ураження.

25. Основний дихальний шум при синдромі бронхіальної обструкції

А. Везикулярне дихання

Б. Бронхіальне дихання

В. Ослаблене везикулярне дихання

Г. Жорстке дихання

Д. Ослаблене жорстке везикулярне дихання з подовженим видихом.

26. Основний дихальний шум при синдромі бронхіальної обструкції

А. Посилене везикулярне дихання

Б. Бронхіальне дихання

В. Сухі свистячі хрипи

Г. Сакадоване дихання

Д. Ослаблене жорстке везикулярне дихання з подовженим видихом.

27. Додаткові дихальні шуми при синдромі бронхіальної обструкції

А. Вологі дрібнопухирчасті хрипи

Б. Вологі середньо пухирчасті хрипи.

В. Шум тертя плеври

Г. Сухі свистячі хрипи

Д. Крепітація

28. Додаткові дихальні шуми при синдромі бронхіальної обструкції

А. Ослаблене жорстке везикулярне дихання з подовженим видихом

Б. Вологі середньопухирчасті хрипи.

В. Шум тертя плеври

Г. Сухі свистячі хрипи, вислуховуються дистанційно

Д. Бронхіальне дихання

29. Для верифікації синдрому бронхіальної обструкції застосовують

А. Визначення частоти та ритму дихання.

Б. Визначення центрального венозного тиску

В. Дослідження функції зовнішнього дихання

Г. Плевральну пункцію

Д. Бактеріологічне дослідження харкотиння

30. Для верифікації синдрому бронхіальної обструкції не застосовують

А. Біопсію плеври

Б. Спірографію

В. Пневмотахометрію

Г. Пікфлоуметрію

Д. Дослідження харкотиння.

31. При оцінці функції зовнішнього дихання у хворих з синдромом бронхіальної обструкції виявляють:

А. Зменшення ОФВ1

Б. Значне зниження ЖЄЛ

В. Значне зменшення ЗЄЛ

Г. Змін немає

32. При оцінці функції зовнішнього дихання у хворих з синдромом бронхіальної обструкції виявляють:

А. ОФВ1 менше 80%

Б. Індекс Тифно менше 65%

В. ПШВ менше 80%

Г. Зсув вліво та провисання кривої потік – об’єм

Д. Все перераховане

Е. Жодне з перерахованого

33. Синдром підвищеної по вітряності легень характеризується

А. Порушенням прохідності дихальних шляхів в результаті спазму мускулатури бронхів

Б. Порушенням газообміну в результаті гіпертензії в малому колі кровообігу

В. Деструкцією стінок альвеол з наступним патологічним розширенням повітряного простору дистальніше термінальних бронхіол

Г. Розвитком легеневої недостатності в результаті набряку легеневої тканини.

34. Синдром підвищеної по вітряності легень характеризується

А. Спаданням респіраторних альвеол на видосі

Б. Зниженням еластичних властивостей ацинусу

В. Зменшення дихальної поверхні легень.

Г. Всіма ознаками, перерахованими вище

Ж. Жодними з цих ознак.

35. Первинна емфізема легень виникає при

А. Дефіциті альфа1-антитрипсину

Б. Синдромі Дауна

В. Гіпофізарному нанізмі

Г. Садкових дефектах мембрани еритроцитів

Д. Фенілкетонурії

36. Набута емфізема легень виникає при

А. Затяжній пневмонії

Б. Гострому бронхіті з обструктивним синдромом

В. ХОЗЛ

Г. Міліарному туберкульозі

Д. Ексудативному плевриті

37. Скарги при синдромі підвищеної по вітряності легень:

А. Біль в грудній клітці

Б. Вологий кашель з ржавим харкотинням

В. Вологий кашель з рідким пінистим харкотинням

Г. Кровохаркання

Д. Малопродуктивний кашель

38. Скарги при синдромі підвищеної по вітряності легень

А. Ядуха

Б. Напади задишки при контакті з алергенами

В. Задишка при фізичному навантаження, потім у спокої

Г. Слабкість, підвищення температури тіла

Д. Ранковий продуктивний кашель

39. При огляді при синдромі підвищеної по вітряності легень виявляється все крім:

А. Бочкоподібна форма грудної клітки

Б. Дифузний ціаноз шкіри

В. Ортопное

Г. Участь додаткових м’язів в акті дихання

Д. Тахіпноє

40. При огляді при синдромі підвищеної по вітряності легень виявляється:

А. Паралітична форма грудної клітки

Б. Бочкоподібна форма грудної клітки

В. Акроціаноз

Г. Дихання Кусмауля

Д. Відставання однієї половини грудної клітки в акті дихання

41. При пальпації при синдромі підвищеної по вітряності легень виявляється:

А. Позитивний синдром Потенжера

Б. Посилення голосового тремтіння

В. Ослаблення голосового тремтіння

Г. Еластична грудна клітка

42. При пальпації при синдромі підвищеної по вітряності легень виявляється

А. Болючість плевральних точок

Б. Локальне посилення голосового тремтіння

В. Резистентна грудна клітка

Г. Локальне послаблення голосового тремтіння

43. При перкусії при синдромі підвищеної по вітряності легень виявляється

А. Зменшення екскурсії нижнього краю легень

Б. Розширення верхніх меж легень

В. Опущення нижньої межі легень

Г. Все вище перераховане

Д. Жодна з наведених ознак

44. При аускультації при синдромі підвищеної по вітряності легень виявляється

А. Різке послаблення везикулярного дихання

Б. Різке послаблення везикулярного дихання, дрібно пухирчасті хрипи

В. Компенсаторне посилення везикулярного дихання.

Г. Крепітація

45. Для верифікації синдрому підвищеної по вітряності легень застосовують

А. Спірографію, рентгенографію

Б. Бронхографію, бронхоскопію

В. Пульсову оксиметрію

Г. Дослідження харкотиння

46. Синдром легеневої недостатності розвивається внаслідок

А. Порушення рестрикції

Б. Зменшення кількості функціонуючих альвеол

В. Порушення дифузії газів

Г. Порушення легеневого кровоточу

Д. Порушення вентиляційно-перфузійних співвідношень

Е. Всіх вищеназваних факторів

47.Синдром легеневої недостатності характеризується

А. Гіпоксемія (Ра О2 менше 50 мм.рт.ст.) або гіперкапнією (Ра СО2 більше 45 мм.рт.ст.)

Б. Гіперкаліемією більше 5,5 ммоль/л, гіпернатріемією більше 146 ммоль/л

В. Алкалозом

Г. Всіма перерахованими ознаками

48. Скарги при синдромі легеневої недостатності:

А. Відчуття стиснення за грудиною

Б. Кровохаркання

В. Сухий, надсадний кашель

Г. Підвищення температури, різка слабкість

Д. Задишка

49. Скарги при синдромі легеневої недостатності:

А. Задишка при фізичному навантаженні

Б. Раптовий напад болю за грудиною

В. Свистячі дистанційні хрипи

Г. Набряки обличчя

50. Огляд при синдромі легеневої недостатності:

А. Завжди ясна свідомість

Б. Діафрагмальний тип дихання

В. Дифузний ціаноз

Г. Ортопное

Д. Паралітична форма грудної клітки

51. При огляді при синдромі легеневої недостатності виявляється все крім:

А. Розлади свідомості

Б. Вимушене положення

В. Тахіпное

Г. Участь додаткових м’язів в акті дихання

Д. Звичайний колір шкіри

52. Легеневу недостатність класифікують на основі:

А. Інтенсивності нападів сухого кашлю

Б. Частоти появи задишки в нічний час

В. Виразності задишки під час фізичного навантаження

Г. Рентгенологічних симптомів

Д. Ступеню тахікардії

53. Легенева недостатність ІІ ступеню:

А. Напади задишки з’являються не менше ніж 2 рази на тиждень

Б. Задишка турбує в стані спокою

В. Задишка турбує при значному фізичному навантаженні

Г. Задишка з’являється під час ходьби по рівній місцевості

54. Для верифікації синдрому дихальної недостатності застосовують

А. Пульсову оксиметрію

Б. Рентгенографію ОГК

В. Дослідження плеврального пунктату

Г. Дослідження харкотиння

Д. Бронхоскопію

Е. Пікфлоуметрію

55. Обструктивна дихальна недостатність не пов’язана:

А. Запаленням і набряком слизової бронхів

Б. Збільшенням кількості густого харкотиння

В. Спазмом гладенької мускулатури бронхів

Г. Раннім експіраторним закриттям дрібних бронхів

Д. Пневмосклерозом різної етіології

56. Рестриктивна дихальна недостатність не пов’язана:

А. З захворюваннями плеври, що обмежує екскурсію легені

Б. Зменшення об’єму функціонуючої паренхіми легень

В. Деформацією бронхів, звуженням гортані

Г. Запальною або геодинамічною інфільтрацією легень

57. Основний дихальний шум при синдромі бронхіальної обструкції

А. Тріскучі, дзизчачі хрипи

Б. Крепітація

В. Ослаблене жорстке везикулярне дихання з подовженим видихом

Г. Сухі свистячі хрипи

Д. Бронхіальне дихання.

58. Набута емфізема легень виникає при

А. Дольовій пневмонії

Б. Хронічному необструктивному бронхіті

В. Бронхіальній астмі

Г. Спадкових дефектах синтезу альфа1-антитрипсину, колагену

Д. Гідропневмотораксі.

59. При перкусії при синдромі підвищеної по вітряності легень виявляється

А. Притуплений перкуторний звук в нижніх відділах грудної клітки

Б. Коробковий перкуторний звук

В. Тупий перкуторний звук на ураженій половині грудної клітки

Г. Ясний легеневий звук.

Дата добавления: 2015-07-25