Хворим на підгострий тиреоїдит

Код МКХ 10 – Е 06.1

Визначення: Підгострий тиреоїдит – запальне захворювання ЩЗ, що проявляється синдромом тиреотоксикозу, а також локальною та загальною інфекційно-запальною симптоматикою.

Синоніми: підгострий гранульоматозний тиреоїдит, тиреоїдит де Кервена.

Формулювання діагнозу: Підгострий тиреоїдит, тиреотоксикоз.

Критерії діагностики:

1. Клінічні:

а. Анамнез

- зв’язок з перенесеною 1-2 тижні тому вірусною інфекцією

б. Клініка

- біль в проекції ЩЗ з іррадіацією в шию, вухо, нижню щелепу, потилицю, біль при ковтанні, можлива дисфагія

- помірне збільшення ЩЗ, частіше асиметричне, тканина залози щільна, болюча при пальпації

- підвищення температури тіла, частіше до субфебрильних цифр

- клінічні ознаки тиреотоксикозу легкого або середнього ступеня (слабкість, відчуття серцебиття, пітливість, емоційна лабільність, тахікардія тощо). Тиреотоксикоз носить транзиторний, деструктивний характер і триває зазвичай протягом перших 1-4 тижнів.

- надалі, протягом 2-9 місяців, можлива зміна тиреоїдної функції: від легкого гіпотиреозу, до еутиреозу.

- можуть виникати рецидиви тиреоїдиту протягом 3-6 міс. зі зміною локалізації больового синдрому.

1. Параклінічні:

а. Обов’язкові:

- підвищення ШОЕ, при відсутності або помірно вираженому нейтрофільному лейкоцитозі або лімфоцитові

- при УЗД ЩЗ – ділянки зниженої ехогенності без чітких меж, що змінюється у розмірах та локалізації при повторних дослідженнях

- у стадії транзиторного тиреотоксикозу: рівень ТТГ помірно знижений, вТ₃ і вТ₄ – підвищені

б. Додаткові:

- підвищення рівня α-2-глобуліна

- підвищення рівня фібриногена

- при сцинтиграфії ЩЗ Тс⁹⁹m – зниження накопичення радіофарм препарату залозою

Диференційна діагностика – див. протокол лікування гострого тиреоїдиту.

Дата добавления: 2015-07-25