Читайте также: |
|
Мета завдання: вивчити методику побудови графіка руху рухомих одиниць на маршруті.
Вихідні дані: час оборотного рейсу в період з 5.00 до 7.00, хв.; кількість рухомих одиниць на маршруті протягом періоду з 5.00 до 7.00, РО/год.; час обороту на кінцевій станції , приймаємо в середньому =3 хв.
Вказівки до виконання завдання
Графік руху (і – графік) – це план роботи маршруту в графічній формі. Графік складають окремо на будні, вихідні й святкові дні.
У роботі слід побудувати графік на будь-який з будніх днів на перші 2 години роботи (з 5.00 до 7.00). На графіку відображають тільки номери випусків.
Послідовність побудови графіка руху
Графік будують в декартовій системі координат. По осі абсцис (х) відкладається час, по осі ординат (у) – довжина маршруту. На осі ординат відмічають контрольні або зупиночні пункти маршруту. Для побудови графіка масштаб по осях вибирають таким чином, щоб наклонні відрізки проходили під кутом приблизно 450. Паралельно осі абсцис проводять верхню обмежувальну лінію, нижньою обмежувальною лінією є сама вісь абсцис. Кожна з цих ліній відповідає кінцевим станціям маршруту. На графіку проводимо лінію, що відповідає випуску № 1. Для цього на обмежувальній лінії, що відноситься до тієї КС, з якої починається робота РО на маршруті, відмічаємо точку А (рис. 12.1),щовідображає момент появи РО на маршруті. На ту саму обмежувальну лінію наносимо відрізок АВ, що дорівнює часу оборотного рейсу . Після цього вліво від точки В відкладають час обороту на кінцевій станції і відмічаємо точку С. Середній час обороту на КС дорівнює 3 хв., але може бути при необхідності зменшений до 1 хв. або збільшений до 15 хв. Після цього на тій же лінії відмічають від точки А точку F навідстані, що дорівнює часу рейсу , тобто часу руху від першої КС до другої плюс час обороту на другій КС. Через точку F перпендикулярно осі х проводять пряму FЕ. Точка Е на другій обмежувальній лінії відповідає моменту відправлення РО з другої КС. Потім вліво від точки Е відкладають тривалість стоянки на КС і відмічають точку D, що показує час прибуття на другу КС. Потім з’єднують відрізками прямих точки А і D, а також Е і С.
Примітки:
1. Задають масштаб по осях х і у (1 хв. = 3 мм; 1 км =1 см).
Відкладають на осі часу (х) для заданого періоду розрахований інтервал руху, чергуючи його між собою. Якщо інтервал – дробне значення, то слід зробити чергування інтервалів, щоб привести їх до цілих значень. Узгоджують інтервали по прибуттю і відправленню.
2. РО, що виходять з депо, позначають стрілкою.
Рис. 12.1 – Приклад графіка руху
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Ефремов И.С., Кобозев В.И., Юдин В.А. Теория городских пассажирских перевозок.–М.: Высш.шк., 1980.– 526с.
2. Варелопуло Г.А., Организация движения и перевозок на городском пассажирском транспорте.–М.: Транспорт, 1990.–208с.
3. Фишельсон М.С. Транспортная планировка городов.–М.: Высш. шк., 1985.–239с.
4. Самойлов Д.С. Городской транспорт.–М.: Стройиздат, 1983.–384с.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 87 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Визначити кількість рухомого складу на спроектованому маршруті міського пасажирського транспорту в різні періоди доби | | | Лекція 1: Культурологія як наука |