Тема: Політична культура.

1.Історія формування політичного біхевіоризму і психоаналізу.

2.Як формується політична свідомість.

3.Місце політичних міфів і стереотипів у політичній свідомості і культурі.

Однією з передумов формування наукової категорії “політична культура” є розвиток таких напрямків у політичній науці як біхевіоризм і психоаналіз. Вони збагатили предмет політології дослідженням особистісних чинників у політиці. Політика як соціальна реальність характеризується політичною діяльністю. А всі напрямки її розвитку визначаються конкретними людьми. І в цьому важливу роль відіграє мотивація певного типу поведінки. Отже, біхевіоризм і психоаналіз відображають поведінковий і мотиваційний аспекти політики. При вивченні даного питання потрібно простежити історію цих напрямків та проаналізувати їхню сутність. Також слід з’ясувати їх безпосередній вплив на такі складові предмету політології як політична свідомість і культура.

Політична свідомість формується шляхом тривалого процесу, який пов’язаний з політичною соціалізацією. Спочатку людина усвідомлює свою соціальну належність і пов’язані з нею інтереси. Потім вона з’ясовує зв’язок між реалізацією своїх інтересів та участю у політиці. А згодом виявляє своє ставлення до політики в теоретичному і практичному аспектах. Студентам необхідно розглянути особливості кожного з цих етапів і зробити висновки про заходи з підвищення їх ефективності. Виділяються різні чинники, які впливають на цей процес. Насамкінець доцільно буде розробити пропозиції щодо механізмів формування активістських типів політичної свідомості.

Політична свідомість і культура характеризуються як сукупність теоретичних та емпіричних знань, оцінок підходів, моделей поведінки стосовно політики. Серед них виділяються динамічні і більш стабільні. При розгляді третього питання необхідно передусім визначити сутність політичних міфів і стереотипів. Потім з’ясовується їхнє місце у структурі політичної свідомості і культури. Міфи і стереотипи є сталими, часто емоційно забарвленими компонентами. Вони не сприяють адекватному сприйманню політичної реальності. Тому у цілому їхня роль негативна. На окремих практичних прикладах слід відзначити джерела їхнього походження, способи їх підтримання. Це робиться з метою розробки шляхів зменшення їхнього впливу, формування більш раціональних підходів до політики.

Дата добавления: 2015-07-25