Судомний синдром.

Обструктивний синдром

Лікування:

- Противірусна терапія: інтерферон, рібовірін, гропринозин, лаферон, аміксин, афлубін, імуноглобулін.

- Сальбутамол чи вентолін 0,1 мг/кг разова доза по 1 вдиху кожні 3 години через спейсер, 2-3 дні, далі 2 рази на добу.

- Еуфілін 4-7 мг/кг в/в.

- Кортикостероїди 2 мг/кг при прийомі усередину і 5 мг/кг при парентеральному введенні.

- АЦЦ 100 і АЦЦ 200 2-3 рази на добу дітям до 12 років. Дітям старше 12 років – АЦЦ 600-лонг 1 раз на день.

- Амбоксол, лазолван в вигляді сиропу дітям до 5 років в дозі 2,5 мг (1/2 мірної ложки) 2-3 рази дітям від 5 до15 років – 5 мг (1 мірна ложка) 3 рази на добу.

- Корінь алтея, термопсис, корінь солодки.

Судомний синдром.

Лікування

При гіпертермії – введення літичної суміші (дивись розділ „гіпертермічний синдром”).

При спазмофілії – седуксен, реланіум в дозі 0,3-0,5мг/кг або 0,1-0,15 мг/кг в/м або в/в.

- Сібазон -0,2-0,3 мл/кг.

- MgSO 25% - 0,2 мл/кг дітям до 1 року, потім 1 мл на рік життя, але не більше 10 мл, в/м

- ГОМК 100-150мг/кг, в/в повільно або крапельно на 10% р-ні глюкози.

- 10% розчин глюконату кальцію 1,0-1,5 мл/кг 2-3 рази в/в, потім перорально 5-10% - 1ч.л. 4 рази на добу до стабільної концентрації кальцію в крові.

При невротичних або респіраторно-афективних судомах необхідно збризкати обличчя холодною водою, дати вдихнути нашатирний спирт, ввести седуксен.

4. Нейротоксикоз у дітей

Лікування

Невідкладна допомога на до госпітальному етапі:

- фізичні методи охолодження;

- фуросемід в дозі 2-3 мг/кг маси тіла в/м;

- седуксен, реланіум з розрахунку 0,3-0,5 мг/кг або 0,1-0,15 мл/кг разова доза;.

Госпітальний етап

- інфузія в об’ємі 50-80 мл/кг маси тіла. Внутрішньовенно крапельно вводиться 10% розчин глюкози, реополіглюкін 10 мл/кг маси тіла. Натрійвміщуючі розчини протипоказані через посилення набряку мозку.

- Манітол 10-15% розчин з розрахунку 1г сухої речовини на 1 кг маси тіла, лазикс 3-5 мг/кг маси тіла, еуфілін 2,4% розчин 0,1-0,15 мл/кг дітям до 1 року в/в.

- Гепарин 100-200 од/кг кожні 4 години під контролем часу згортання крові.

- Но-шпа 0,3-0,8 мл в/м.

- Зволожений кисень.

При сопорозній стадії нейротоксикозу вводяться:

- Гормони 5-10 мг/кг по преднізолону;

- Концентрована свіжозаморожена плазма 10-20 мл/кг, альбумін 5-8 мл/кг маси тіла;

- Діуретики (лазикс 3-5 мг/кг на добу);

- Трентал 1,5-5 мг/кг, компламін 12-15 мг/кг;

- Контрикал 1 тис. одиниць на 1 кг маси тіла, в/в;

- Допамін в дозі 5 мкг/кг за 1 хвилину на 5% розчині глюкози через дозатор, частота крапель 5 за 1 хвилину.

- Оксигенотерапія.

5. Гостра ниркова недостатність

Лікування

Лікування основного захворювання.

При отруєнні солями важких металів вводиться антидот ртуті – унітіол внутрішньом’язово з розрахунку 1мл 5% розчину на 10кг маси хворого, в першу добу кожних 6 годин, 2-гу і 3-тю добу кожні 8 годин, в наступні 6-7 днів – 1-2 рази на добу.

При відсутності ефекту показаний гемодіалізі.

При гемолітичному генезі ГНН необхідно введення преднізолону в дозі 2 мг на 1кг ваги.

Вводяться діуретики маннітол, який вводиться внутрішньовенно в 15-25 % розчині з розрахунку 1г сухої речовини на 1 кг ваги дитини.

Для контролю існує маннітолова проба. Маннітол вводять 10-20 хвилин. При цьому в перші 1-3 години діурез повинен збільшитися на 6-10 мл на 1 кг. Якщо цього немає, введення маннітолу припиняють і вводять фуросемід в дозі 1-4 мг на кг на годину з погодинною корекцією.

Призначаються антагоністи калію – 10% розчин кальцію глюконату в дозі 0,5-1 мл на 1 кг маси тіла внутрішньовенно, повільно протягом 5-10 хвилин. Цю дозу можна ввести 2 рази. Ефект відмічається через 30-60 хвилин. При зменшенні ЧСС на 20 в 1' інфузію продовжують до висхідного значення ЧСС.

Для відновлення реологічних властивостей крові призначається гепарин, курантил, реополіглюкін. Однак при тромбоцитопенії реополіглюкін не вводиться.

Розрахунок при інфузійній терапії здійснюється в чіткій відповідності з величиною втрати рідин з організму. З появою діурезу об’єм ін фузійних засобів, що вводяться, може бути збільшений, але не більш ніж у 2 рази в порівнянні з кількістю виділеної сечі.

При гіперкаліємії вводиться 10% розчин глюконату кальцію (антагоніст калію), 20-40% розчин глюкози з інсуліном.

Антибіотики призначаються в половинній дозі і переважно пеніцилінового ряду або цефалоспорини, що володіють меншою токсичністю.

Призначення нейролептиків показане при судомах. Однак у випадку наростання ГНН може наступити уремічна кома і її діагностика буде утруднена на тлі седативної терапії. Оптимальним є введення дроперидолу (1 мг на 1кг маси тіла) кожні 4-6 год.

Контроль за адекватністю інфузійної терапії здійснюється за біохімічними та клінічними показниками. Показанням до припинення інфузійної терапії є наростання симптомів гіпергідратації: збільшення занепокоєння дитини, тахікардія, задишка, виникнення вологих хрипів у легенях, посилення загальномозкових явищ. Консервативне лікування показане в стадії олігурії і короткочасної анурії без ознак ушкодження ЦНС з урахуванням біохімічних змін у крові.

При органічному ушкодженні нирок (дифузний гломерулонефрит, некроз нефротелія, ішемія коркового шару нирок, гемолітико-уремічний синдром та ін.), незважаючи на інтенсивну терапію, діурез може не відновитися, і дитині показане проведення гемодіалізу.

Показання до гемодіалізу:

1. Тривала анурія протягом 6 годин інфузійної терапії.

2. Підвищення

3. рівня креатині ну до 0,3 ммоль/л.

4. Дефіцит бікарбонатів менше 12-15 ммоль/л.

5. Швидкий розвиток ацидозу.

6. Рівень калію крові вище 6 ммоль/л.

7. Приріст рівня сечовини більше 10 ммоль/л/добу.

8. Гіпонатріємія менше 120ммоль/л.

9. Гіпернатріємія більше 165 ммоль/л.

6. Гіпертермічний синдром.

Лікування

На догоспітальному етапі при блідій лихоманці - ведення спазмолітиків: платифіліну 0,2% розчину 0,1 мл дітям до року, 0,2 мл дітям до 3 років., но-шпи 2% розчину підшкірно 0,1 мл, парацетамолу 10-15 мг/кг в разовій дозі через кожні 4 години внутрішньо або в свічках (ректально) 15-20 мг/кг або ібупрофен в разовій дозі 5-10 мг/кг для дітей старше 1 року або німесуліду (НАЙЗ) 1,5мг/кг 2 рази на добу.

На госпітальному етапі при блідій лихоманці:

Літична суміш: 2,5% розчин піпольфену по 1-2 мг/кг, 2,5% розчин аміназину по 2-4 мг/кг, 0,25% розчин новокаїну до 12 мл. Суміш вводять через 4 години в/м по 0,2мл суміші на 1 кг маси тіла, разова доза..

0,25% розчин дроперідолу по 0,1-0,2 мг/кг /добу внутрішньом’язово і внутрішньовенно кожні 4 години.

При рожевій лихоманці на догоспітальному етапі: розкрити дитину, обтерти її вологою, теплою тканиною (30-32º) змочену в рідині - 9% розчин оцету наполовину з водою, обдування вентилятором, холод на лоб, на ділянку магістральних судин (шию, підпахвинну, пахвинну ділянки). Дати жарознижуючі. Спазмолітики не вводяться.

Внутрішньом’язове введення анальгіну 50% розчину в дозі 0,1 мл на рік життя можливе при відсутності інших антипіретиків.

7. Перегрівання

Невідкладна допомога

Догоспітальний етап

- Помістити дитину в прохолодне місце;

- Включити вентилятор;

- Забезпечити доступ свіжого повітря;

- Холодна вода, лід (у целофанових пакетиках, пляшечках) на ділянку шиї, серця, пахові ділянки

Госпітальний етап:

- холод на ділянку шиї, пахові ділянки, серця, печінки:

- інгаляції зволоженого кисню;

- бензодіазепіни (седуксен, реланіум, діазепам, сибазон) у дозі 0,2-0,5 мг/кг в/м, в/в;

- інфузійна терапія: 10% розчин глюкози, фізрозчин у дозі 20 мл/кг за годину;

- глюкокортикоїди 2-3 мг/кг (по преднізолону);

- при відсутності ефекту інтубація трахеї і переведення на ШВЛ.

8. Гемолітико – уремічний синдром

Невідкладна допомога

1. Антикоагулянтна терапія.

В/в інфузія гепарину в дозі 15 ОД/кг/год. Ефективність гепаринізації оцінюється за часом згортання крові за Лі – Уайтом через 6 годин: якщо час згортання крові не збільшується - дозу гепарину підвищити до 30-40 ОД/кг/год; при підвищенні часу згортання більше 20 хв. – дозу гепарину знижують до 5-10 ОД/кг/год. В подальшому гепаринізація продовжується під контролем часу згортання крові кожні 6 годин.

Після ліквідації геморагічного синдрому переходять на введення гепарину під шкіру 4 рази на добу. Відміняють гепарин поступово, зменшуючи дозу на 30-50 ОД на добу.

2. Інфузійна терапія з метою відновлення водного та електролітного балансу:

1/3 колоїдні розчини, 2/3 10% розчин глюкози (1 одиниця інсуліну на 4-5г глюкози);

при гіперкаліємії: 10-20 мл 10% розчину кальцію (глюконату, хлориду) і глюкозо-інсулінова суміш в/в крапельно.

3. Антиагреганти:

Курантил (дипиридамол) 3-5 мг/кг/добу.

Трентал (пентоксифілін) 5-15 мг/кг/добу

4. Фібрінолітична терапія:

фібрінолізин 500-1000од на фізрозчині в/в крапельно 1раз на добу.

5. Антиоксиданти:

ВітамінА – 150МО/кг/добу в/м

ВітамінЕ – 2,5 мг/кг/добу.

6. Антибактеріальна терапія – по показаннях (пеніциліни).

7. Падіння гемоглобіну нижче 60-70 г/л є показанням для трансфузії відмитих еритроцитів – 5-10 мл/кг на добу.

8. Плазмаферез – заміна плазми на свіжозаморожену або донорську плазму - 8-10 мл/кг:

- детоксикацій ний ефект;

- виведення з організму продуктів обміну речовин, дегідратації фібрину, гемолізу, імунних комплексів

- поповнення ОЦК плазмою усуває дефіцит антитромбіну ІІІ.

9. При відсутності ефекту рекомендується діаліз (гемо- або перитонеальний).

Показання:

- стійка анурія;

- гіперкаліємія більше 6,5 ммоль/л;

- добовий приріст креатиніну в межах 0,088 – 0,132 ммоль/л

9. Асфіксія новонароджених

Основні етапи реанімації:

- забезпечити прохідність дихальних шляхів;

- стимуляція відновлення дихання;

- підтримка кровообігу.

1. Після відділення від матері новонародженого переносять в інфрачервоний обігрівач, шкіру осушують пелюшкою.

2. Прохідність дихальних шляхів забезпечується положенням дитини на спині з помірно закинутою головою і валиком під плечима. Очистити дихальні шляхи (порожнина рота, носа, глотки), уникаючи подразнення задньої стінки глотки (збуджується парасимпатична нервова система, що провокує брадикардію і апное).

3. Стимуляція дихання за допомогою одного з трьох тактильних прийомів:

- поплескування по підошві;

- постукування пальцем по п’яті;

- розтирання долонею спинки.

Повторити не більше двох разів.

Забороняється: зрошувати дитину гарячою або холодною водою, давати струмінь кисню в обличчя, стискувати грудну клітку, бити по сідницях.

Тривалість цього етапу не повинна перевищувати 15-20 сек.

Далі стан дитини оцінюється послідовно за трьома ознаками:

- наявність дихання;

- частота серцевих скорочень;

- колір шкіри.

4. При відсутності або неефективності спонтанного дихання негайно почати ШВЛ за допомогою маски і мішка типу „АМБУ”. Частота дихання 40 на 1 хв., тиск 20-40 см водяного стовпа. Неефективність масочної вентиляції потребує:

5. Проведення ендотрахеальної інтубації.

Через 20 сек. після початку ШВЛ проводять підрахунок ЧСС.

Якщо ЧСС менше 60 або 60-80 за 1хв – показаний непрямий масаж серця.

Якщо ЧСС після цього не збільшується - необхідно ввести адреналін в/в або ендотрахеально.

Якщо ЧСС зростає – продовжується ШВЛ.

Коли ШВЛ перевищить 100 за хв.. і встановиться самостійне дихання, ШВЛ припиняють і оцінюють колір шкіри. Наявність ціанозу вимагає призначення оксигенотерапії у вигляді 80% кисню. При зменшенні ціанозу перейти на 40% кисень.

Медикаментозна терапія

- Адреналін (у вену пуповини) при ЧСС менше 80 за хв.. на фоні ШВЛ – концентрація 1:10000 (0,1 мл адреналіну і 0,9 мл фіз. розчину в дозі 0,1 мл /кг). Введення можна повторити тричі через 5 хв.

- Натрію бікарбонат 4,2% при метаболічному ацидозі – 4мл/кг в/в струминно повільно.

- Бемегрид 0,5% - 0,1-0,2мл/кг, налоксон -0,1 мл/кг – при наркозній депресії.

Оцінити колір шкіри: синій – дати кисень, рожевий або локальний ціаноз – спостереження і моніторинг.

10. Геморагічна хвороба новонароджених.

Лікування

1. Препарати вітаміну К – вікасол 1% 3-5 мг, недоношеним 2-3 мг в/м 1 раз на добу; закордонні аналоги- фітоменадіон, конакіон, мефітон 2-5 мг в/м 1 раз на день. Останні діють швидше вікасолу.

2. При блюванні промити шлунок фіз.. розчином і ввести через зонд 5% розчин амінокапронової кислоти – 5 мл.

3. При кровотечі з ШКТ ефективно призначення ентерально суміші: тромбін – 1 амп. 0,01г, адроксон 1мл 0,025% в 50 мл 5% амінокапронової кислоти. По 1 ч.л. 3 рази/день.

4. При надмірній і рецидивуючій кровотечі з явищами постгеморагічної анемії в/в крапельно свіжозаморожена плазма або свіжа кров 15 мл/кг.

11. Спазмофілія

Невідкладна допомога

Догоспітальний етап:

- забезпечити доступ свіжого повітря;

- при ларингоспазмі: скропити дитину холодною водою, ущипнути або натиснути на корінь язика.

Госпітальний етап:

- оксигенотерапія;

- в разі зупинки дихання – штучне дихання „рот в рот” або „рот в ніс”;

- протисудомні препарати:

седуксен 0,5% - 0,5 мг/кг в/в, в/м,

натрію оксибутират 20% (ГОМК) – 50-150 мг/кг в/в, в/м, ректально;

магнію сульфат 25% - 0,2 мл/кг, в/м + 1-2мл 0,5% розчину новокаїну; дроперидол 0,25% -0,25-0,5 мг/кг в/в.

- препарати кальцію (патогенетична терапія) – кальцію хлорид або глюконат кальцію 10% в/в крапельно 1-2 мл/кг/добу;

12. Ацетонемічний синдром

Невідкладнам допомога

Догоспітальний етап:

- з дієти виключити на декілька днів жири, обмежити білки тваринного походження, рекомендуються легкозасвоювані вуглеводи;

- оральна регідратація: лужні мінеральні води (Боржомі, Поляна Квасова та інші) без газу, невеликими порціями;

- регідрон, 5% розчин глюкози, солодкий чай з лимоном;

- очисна клізма, після чого ввести в пряму кишку 100 мл теплого 4% розчину гідрокарбонату натрію.

Госпітальний етап:

- при частій блювоті: церукал (метоклопрамід) – 0,1 мг/кг дітям до 6 років (разова доза), старшим 0,5-1 мл 2-3 рази на добу в/м;

- інфузійна терапія:

10% розчин глюкози – 10-15 мл/кг, фізрозчин, реополіглюкін -10 мл/кг (співвідношення глюкоза: сольові розчини 2:1);

для корекції ацидозу - 4% розчин натрію гідрокарбонату в дозі 3-4 мл/кг;

- при значному зневодненні альбумін (суха плазма) – 10 мл/кг в/в крапельно;

- 5% розчин унітиолу (універсальний антидот, донатор сульфгідрильних груп) – 0,1 мл/кг

- (5 мг/кг або 1 мл на кожні 10кг маси тіла) в/в, в/м або в клізмі;

- вітамінотерапія.

13. Отруєння чадним газом

Невідкладна допомога:

До госпітальний етап:

- винести дитину з приміщення на свіже повітря;

- очистити ротоглотку від блювотних мас і слизу;

- штучне дихання „рот в рот”, „рот в ніс”.

Госпітальний етап:

- оксигенотерапія на протязі декількох годин – зволожений кисень (40-60%) або карбоген:

- гіпербарична оксигенація,

- ШВЛ;

- інфузійна терапія: 10% розчин глюкози з інсуліном (1 ОД на 4-5г глюкози) – 10-15 мл/кг, аскорбінова кислота 5% - 5мг/кг, еуфілін 2,4% - 1мл на рік життя (1-3 мг/кг/добу), кокарбоксилаза – 5мг/кг/добу;

- при судомах: натрію оксибутират (ГОМК) 20% - 100-150 мг/кг/добу в/в, в/м, седуксен 0,5% - 0,25-0,5 мг/кг кожні 6-8 год. – в/м, в/в;

- при повторних судомах – спиномозкова пункція;

- в разі виникнення коми: переливання еритромаси – 3-5 мл/кг;

гепарин 100-200 ОД/кг п/ш, в/в; осмотичний діурез – лазикс 3-5 мг/кг в/в, в/м.

14. Отруєння невідомою речовиною.

Невідкладна допомога

Догоспітальний етап

- промивання шлунку теплою кип’яченою водою або фізрозчином. Процедура повторюється до отримання чистих промивних вод.;

- ввести в шлунок активоване вугілля з розрахунку 1г/кг (1 ч.л. на стакан води);

- очисна клізма;

Госпітальний етап

- інфузійна терапія в режимі дегідратації: 10% розчин глюкози з інсуліном (10-20 мл/кг); реополіглюкін 10-15 мл/кг;

- універсальний антидот -5% розчин унітіолу -0,1 мл/кг (5мг/кг або1мл на кожні10 кг маси тіла) в/м, в/в;

- вазелін рідкий 2-3 мл/кг через рот;

- при попаданні токсичних речовин на шкіру необхідно викупати дитину в теплій воді з милом;

- при проникненні отрути через кон’юнктиву потрібно промити очі теплою водою або фізрозчином;

- вторинні дії по видаленні отрути (в разі необхідності):

- форсований діурез;

- форсоване дихання;

- гемосорбція;

- гемодіаліз.

Дата добавления: 2015-07-25