Розміщення насосних агрегатів, розміри машинного залу. Вимоги до конструктивних особливостей НСВ

За нормами [2, п.5.9] насоси НСВ, як правило, необхідно встановлювати під залив, що полегшує їх пуск і автоматизацію роботи. Отже, дотримуються таких вимог:

Насоси, які мають позитивне значення допустимої вакуумметричної висоти всмоктування Н, розміщують на 0,3–0,4 м нижче рівня рідини в приймальному резервуарі (рівня спрацювання); при цьому необхідно, щоб

Н ≥ h _вс + Z,

де Z – відстань від осі насоса до розрахункового рівня рідини в резервуарі;

h _вс – втрати напору у всмоктувальному трубопроводі (за даними табл. 3);

– в інших випадках позначку розміщення осі насоса визначають за формулою

Z _o.н = Z_min + h _вс,

де Z_min – розрахунковий найнижчий рівень рідини в резервуарі.

За температури стічних вод понад 20^oС при розрахунку необхідно враховувати допустиму геометричну висоту всмоктування з урахуванням тиску насиченої пари Н [1, c.81].

Найнижчий рівень рідини у приймальному резервуарі H _p приймається на 0,75…1,25 м нижче лотка підвідного колектора Z _л [1, с.111]. Приймемо H _p = 1,00 м, тоді при Z _л = 95,00 м (див. п.2.1) розрахунковий найнижчий рівень рідини буде на позначці

Z_min = Z _л – H _р, Z_min = 95,00 – 1,00 = 94,00 м.

Оскільки для даного насоса Н = 0 (рис. 1), то позначка його осі, з врахуванням втрат напору у всмоктувальній лінії h _вс = 0,20 м (табл. 3), дорівнює Z _o.н = 94,00 – 0,20 = 93,80 м.

Користуючись даними заводів-виробників, знаходимо висоту насоса, а відтак визначаємо позначки фундаменту Z _ф та підлоги машинного залу Z _п. Для насосів СД 450/95-2 отримуємо Z _ф = 93,80 – 0,90 = 92,90 м, Z _п = 92,90 – 0,35 = = 92,55 м.

Можливе розміщення корпусу насоса вище від розрахункового рівня рідини в резервуарі. У цьому випадку належить передбачати встановлення двох вакуум-насосів чи ежекторів, з яких один резервний.

Для НСВ найбільш раціональною є однорядна схема паралельно розміщених агрегатів. При цьому вісь агрегатів перпендикулярна до стіни, яка відділяє приймальний резервуар від машинного залу. Така схема обумовлена використанням динамічних насосів консольного типу. Однорядна схема розміщення насосів поширена як на малих, так і на середніх НСВ з горизонтальними і вертикальними насосами. Ця схема має такі переваги: зменшується гідравлічний опір та кількість фасонних частин; невелика ширина машинного залу; спрощується конструкція напірної лінії.

Необхідні розміри машинного залу визначаються залежно від типу, кількості насосів та допоміжного обладнання. Відстань між фундаментами агрегатів має бути не менше 1 м. Проходи між виступаючими частинами при встановленні електродвигунів з напругою до 1000 В повинні мати ширину не менше 1 м, а з напругою більше 1000 В – не менше 1,2 м, відстань до стіни – відповідно 1,5 та 2,0 м. Ширина проходу перед розподільним електричним щитом повинна бути не менше 2,0 м [11, п.12.2].

Враховуючи площу, необхідну для розташування п'яти насосних агрегатів і розрахункову ємність приймального резервуара, вибираємо внутрішній діаметр насосної станції, який дорівнює 14 м (див. додаток 5). Приймальні резервуари повинні бути відділені від машинного залу і приміщень глухою водонепроникною перегородкою. В їх перекритті влаштовують два люки-лази діаметром 0,70 м.

Будівля НСВ, як правило, складається з двох частин: підземної і надземної.

Глибина підземної частини НСВ визначається закладанням підвідного колектора – 5 м (пп.2.2.2) і глибиною приймального резервуара та товщиною дна, які вцілому становлять 3 м.

Згідно з п. 2.1, ґрунтові води знаходяться на глибині 2,0 м. Тому для проектованої НСВ машинний зал і приймальний резервуар будуть заглиблені нижче рівня ґрунтових вод. Для полегшення будівельних робіт застосовуємо круглу форму НСВ і опускний спосіб її будівництва. Для забезпечення водонепроникності підземну частину будують з гідротехнічного залізобетону з ізоляцією її зовнішніх поверхонь. Гідроізоляція закінчується не нижче, ніж на 0,5 м від рівня ґрунтових вод.

Дата добавления: 2015-07-20