Програма курсу

Донецьк 2011

Укладач: Колесник О.В., доцент кафедри історіографії, джерелознавства, археології та методики викладання історії, к. і н.

Рецензенти: Литвиненко Р.О., докт. істор. наук, професор кафедри всесвітньої історії

Пірко В.О., докт. істор. наук, професор кафедри історіографії, джерелознавства,

археології та методики викладання історії

Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри історіографії, джерелознавства, археології та методики викладання історії, протокол №____ від 14. 11. 2011

В. о. зав. кафедри: Н.Р. Темірова__________________

Робоча програма ухвалена на засіданні навчально-методичної комісії, протокол №____ від______________

Голова навчально-методичної комісії: Н.Р.Темірова______________________

В С Т У П

Опис

Навчальна дисципліна “Археологія України” займає важливе місце у системі гуманітарних наук та історичних наук тощо.

Археологія - самостійна історична дисципліна, що вивчає всі аспекти діяльності давньої людини на підставі археологічного джерела. Специфіка предмета археології пояснюється насамперед характером джерел. Археологічні джерела - результат накопичування слідів діяльності людей у всьому розмаітті їх проявів. Після виходу з “живої культури” матеріальні сліди діяльності існують тільки у контексті природного середовища. Таким чином, для дешифрування історичної інформації археологу потрібно володіння природно-науковими методами аналізу, а також арсеналом засобів гуманітарних досліджень.

Археологія складається з декількох самостійних підрозділів. Її основу складають теоретична археологія, археологічна тафономія з польовою археологією, та регіональна археологія. Теоретична археологія містить опис предмета й об'єкта досліджень, логічних, хронологічних і просторових методів упорядкування археологічних джерел. Археологічна тафономія з польовою археологією описують і аналізують процесі накопичення культурного шару, варианти його постдепозіційного зруйнування, відповідну методику розкопок археологічних пам'яток і наступного опрацювання колекцій. Регіональна археологія показує характер археологічних джерел в їх історичному розвитку, ї містить регіональні археологічні схеми різноманітної широти охоплення. У рамках оглядового навчального курсу “Археологія України” розглядаються всі три аспекти цієї науки.

Програма курсу побудована таким чином, щоб охопити як можна більший тематичний і територіально-хронологічний діапазон археологічних досліджень на території України. Головний принцип подачі матеріалу - хронологічний. Найбільш суттєві і добре розроблені в археології України питання запропоновані у якісті тем для контрольних робіт, творчих завдань та ін. При цьому враховується рівень дослідження археології Донбасу. Контрольні питання до іспиту відповідають програмі курсу.

Курс складається з теорітичної аудиторної частини і польової практики.

Мета курсу – вивчення основ теоретичної археології, археологічної тафономїї та регіональної археологїї.

Характеристика навчальної дисципліни

«Археологія України»

Кількісні характеристики курсу	Напрям, освітньо- кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів ECTS: 4 Залікових модулів: 2 Змістових модулів: 20 Загальна кількість аудиторних годин: 88 Тижневих годин: 6	6.040300- Історія Бакалавр	Нормативна, Професійно-орієнтована 1 семестр Лекції: 40 год. Семінари та лабораторні: 48 год. Самостійна робота: 54 Вид контролю: іспит

2. Рівень

На початку вивчення курсу студент має володіти базовими знаннями, отриманими при навчанні в школі.

Завдання навчальних модулів:

- дати змогу оволодіти археологією України як системою знань про найдавнійше минуле на основі археологічних джерел;

- рзвити навички наукового аналізу, спрямованих на самостійне осмислення історичних процесів;

- навчити роботі з джерелами та науковою літературою, познайомити з понятійним апаратом, сформувати вміння дати загальну характеристику археологічним процесам;

- визначити не тільки науково-пізнавальну, а й практичне значення археології;

- застосувати набуті знання для реконструкції епохи первісності та культури безписемних народів;

Студенти повинні вміти:

- визначити картину змін археологічніх культур у часовому і просторовому відношеннях;

- користуватися термінологічним апаратом археології;

- сформувати уявлення про основну археологічну проблематику;

- застосувати набуті знання для розуміння явищ сучасної культури.

3. Викладацький склад: к.і.н., доцент кафедри історіографії, джерелознавства,

археології та методики викладання історії Колесник О.В.

5. Методика викладання та методи навчання

Викладання курсу “Археологія України” поєднує різні форми занять та контролю: аудиторних (лекцій, семінарських та лабораторних занять, колоквіумів, дискусій), індивідуальних (консультацій, співбесід), контрольних (модульний контроль, поточний контроль, іспит).

6. Мова викладання: українська, російська.

ПРОГРАМА КУРСУ

Заліковий модуль 1:Первісна археологі

Змістовній модуль 1. Об'єкт і предмет археології

Археологія як історична дисципліна. Об'єкт і предмет археології. Специфіка предмета археології. Зв'язок із суміжними дісциплинами. Розвиток археологічних знань в Росії. Імператорська археологічна комісія. Археологічні з'їзди. Архівна комісія. Наукове товариство ім. Т.Г. Шевченка. Товариство ім. Нестора-літописьця. Традиція створення археологічних та історичних музеїв. Всеукраїнська археологічна комісія. Антропологічний кабінет ім. Ф. Вовка. Інститут історії матеріальної культури. Основні археологічні періодичні й енциклопедичні видання. Підручники і навчальні посібники. Історія вивчення археології Донбасу. Археологічні джерела. Системи упорядкування джерел. Археологічний комплекс. «Закриті» і «відкриті» комплекси. Стаціонарні і портативні об'єкти. Чинне українське законодавство про охорону та використання пам'яток археології. Основи археологічної класифікації. Поняття типу в археології. Питання про емпіричний і теоретичний рівні аналізу археологічних джерел. Новація і інновація. Археологічні типології. Археологічні культури. Реконструкції в археології. Абсолютна і відносна хронологія. Методи точного датування: радиовуглевцевий, калій-аргоновий, торій-урановий, термолюмінісцентний, киснево-ізотопний, палео-сейсмологічний, палеомагнітний, дендрохронологічний. Стратиграфічний метод. Археологічна періодизація. Система ”трьох віків”. Хронологія і періодизація.

Змістовній модуль 2. Археологічні методи

Археологічна тафономія. Теорія культурного шару. Артефакти і седіменти. Структурні елементи культурного шару. Структурні елементи поселень. Сінгенетічна деформація культурного шару. Эпігенетічна деформація культурного шару. Поховані культурні шари. Фаціальні археологічні комплекси. Тафономічні елементи похованих шарів і фаціальних археологічних комплексів. Этноархеологія. Планіграфія. Вертикальна стратиграфія. Ремонтаж і метод зв'язків. Технологія. Операційні послідовності. Экспериментально-трасологичнії метод, макро- і мікроследи зносу. Металографічні дослідження в археології. Остеологія та археозоологія. Біостратиграфія. Палінологія. Ґрунтознавство. Петроархеологія. Польова археологія.

Змістовній модуль 3. Ранній палеоліт

Поняття первинного, вторинного та третинного розщеплення каміння. Критерії штучного розщеплення. Початок знаряддевої діяльності. “Остеодонтокератічна” культура. Олдувайська (галькова) культура. Тейяк. Понтійска культура. Ашель. Ручні рубила. Хронологічні межі раннього палеоліту. Роль вогню в технічному і соціальному прогресі. Природно-кліматичні умови розвитку людини раннього палеоліту. Розселення людини в ранньому палеоліті, конценція двох флангів. Ашельські пам'ятки Східної Європи: Королево, Міхайлівка, Хращі та ін.

Змістовній модуль 4. Середній палеоліт

Технології первинного розщеплення: методи Леваллуа, радіальний, кубовидний, «цитрусових часточок», призматичний і ін. Методи вторинного розщеплення середнього палеоліту. Хронологія середнього палеоліту. Класифікація Ф. Борда. Класифікація В.М. Гладиліна. Форми господарства. Озброєння. Проблема співвідношення археологічних і палеоантропологичніх даних. Неандертальські поховання. Сліди первісних культів. Логістичний, резідентний і радіальний типи мобільності та функціональна типологія. Проблема заселення людиною території Східної Європи. Локальні варіанти. Кримська група пам'яток середнього палеоліту: Киик-Коба, Старосілля, Кабазі, Ак-Кая та ін. Молодовськи стоянки на Середньому Дністрі та проблема домобудівництва у середньому палеоліті. Пам'ятки середнього палеоліту Закарпаття та Подолії: Королево, Пронятін та ін. Середній палеоліт басейна Дніпра. Микокська проблематика. Ранні пам'ятки середнього палеоліту Донбасу: Амвросіївка, Артемівськ, Корнеєв Яр та ін. Пам'ятки середнього палеоліту Донбасу - Антонівка, Білокузьминівка, Курдюмівка. Специфика донецького середнього палеоліту. Дослідження П. Ефименка, В. Гладиліна, Д. Цвейбель та ін.

Змістовній модуль 5. Пізній палеоліт

Пластинчасті технології розщіплення каменю та ориньякський шлях розвитку. Бифасиальні технології розщіплення каменю та селетський шлях розвитку. Типологічні групи кам'яних знарядь пізнього палеоліту. Розвиток кістяної індустрії. Класифікація Д. Сонневиль-Борд. Хронологія і періодизація пізнього палеоліту. Теорія близькосхідного походження перших ориньякських індустрій; феномен преориньяку. Граветт і мадлен Західної і Центральної Європи. Поховання людей пізнього палеоліту. Моделі господарської і культурної адаптації. Господарсько-культурний тип мисливців на мамонтів. Східний граветт України. Головні пам'ятки: Мізін, Добранічивка, Межирічі та ін. Домобудування. Мобільне мистецтво. Эпіграветт. Господарсько-культурний тип мисливців на степових копитних. Анетівський комплекс. Господарсько-культурний тип мисливців на північних оленів. Культури: свідерська, гамбургська, федермессер, лінгбі. Господарсько-культурний тип мисливців закритих ландшафтів та азільскі пам'ятки Криму. Піздньопалеолітичні пам'ятки Донбасу. Історія дослідження. Головні пам'ятки: Амвросіївський комплекс мисливців на бізонів, кремнеоброблююча майстерня Вісла Балка, Ями, Федорівка та ін.

Змістовній модуль 6. Мезоліт

Природно-кліматичні зміни на рубежі плейстоцену та голоцену. Хронологія та періодизація мезоліту. Стратегії життєзабезпечення. Поширення індивідуального полювання. Археологічні критерії мезоліту. Масове поширення технології віджимної пластини. Поширення лука і стріл. Геометричні мікроліти. Макроліти. Виділення двох великих господарсько-культурних зон – північної (лісовий) і середьоземноморської. Ускладнене збиральництво у мезолітичних культурах Передньосхідної зони. Мезолітичне житло. Матеріальні свідчення рибальства. Мезолітичні культури України: горно-кримська, кукрекська, ігреньска, денецька, осокорівсько-рогалікська, оселівська, постсвідерська, пісочно-рівська та ін. Історія вивчення мезоліту Донбасу. Мезолітичні пам'ятки Донбасу: Моспино, дюнні стоянки долини Сіверського Дінця.

Змістовній модуль 7. Неоліт

Природно-кліматичні умови атлантікума. Хронологія та періодизація неоліту України. Неолітична революція або поява фермерства. Доместикація. Форми відтворюючої економіки. Археологічні ознаки неоліту як епохи: кераміка, ткацтво, деревообробка, нові технології обробки каменю. Південна смуга культур із відтворюючою економікою. Домобудівництво. Лісові неолітичні культури мисливців закритих ландшафтів. Розвиток обміну і культурної трансформації. Видобуток кременя шахтним і кар'єрним засобами. Неолітичні культури Східної Європи й України (буго-дністровська, лінійно-стрічкова, дніпро-донецька, сурско-дніпровська, ямочно-грібенцева, азово-причерноморська культури та ін.). Поховальна обрядовість. Шляхи неолітизації України. Історія вивчення неолітичних пам'яток Донбасу. Маріупільський могильник. Стоянки басейна Сіверського Дінця. Кремнеобробчі майстерні й неолітичні горні розробки Доннеччини: кар’єри біля с. Красне на Кривому Торці та штольні біля с. Широке на р. Кринці.

Змістовній модуль 8. Загальна характеристика доби раннього металу

Основи металургії міді та бронзи. Металургійні центри і майстерні. Типологія мідних і бронзових виробів. Курганне будівництво. Семантика курганів. Методика розкопок курганів. Мегалітичні споруди: менгіри, дольмени, кромлехи. Розквіт кремнеобробки. Техніка посиленого віджиму. Майстерні Гран-Прессиньі. Струйчаста ретушь. Тонкі біфаси. Методи шліфування і свердління. Виробництво кістяних виробів. Винахід колеса і типи колісного транспорту. Ярмо. Масовий перехід до відтворюючої економіки. Формування сучасного складу череди. Виділення ремесел. Кінєводство та проблема вершництва. Розвиток керамічного виробництва, поява гончарних горнів. Обмін в енеоліті та бронзовому віці.

Змістовній модуль 9. Енеоліт

Трипільська культура: походження, історія вивчення, розвиток, хронологія. Трипільське домобудівництво. Антропоморфна та зооморфна пластика. Поліхромна і монохромна кераміка. Економічна база трипілля. Антропологічній склад. Ранні трипільськи пам’ятки: Лука Врублевецька, Бернашівка. Металообробка. Пам’ятки середнього етапу: Майданецьке, Коломіївщина ІІ. Проблема протоміст. Пам’ятки пізнього етапу. Історичні долі трипільської культури. Група пам’яток типу Гумельниця. Середньостогівська культура: походження, історія вивчення, хронологія. Головні пам’ятки: поселення, поховання та “скарби”. Поселення: Дереївка, Олександрівка. Господарство середньостогівських племен. Проблема використання коня для верхової їзди. Пам'ятки новоданилівського (скелянського) типу. Типи новоданилівських крем’яних виробів. Міхайлівське поселення та пам’ятки міхайлівського типу. Хронологія та співвідношення до сусідніх культур. Енеолітичні пам’ятки Закарпаття. Проблеми розподілу пам’яток на окремі культури та сучасна мапа енеолітичних культур України. Енеолітичні пам’ятки Донбасу: кургані поховання на “скарби”.

Змістовній модуль 10. Культури доби бронзи (1)

Давньоямна історико-культурна спільність. Історія вивчення. Походження культури та ії хронологія Господарство. Типи поховань. Керамічні форми та орнаментація. Антропологічний склад населення. Кемі-обінська культура Криму. Історія вивчення. Мегалітичні споруди. Антропоморфні стели. Культура кулястих амфор. Походження; подільська та волинська групи. Катакомбна історико-культурна спільність. Історія вивчення. Періодизація культури. Походження. Територіальні групи та їх хронологія. Типи катакомб. Керамічні вироби. Металеві вироби. Господарство. Поселення. Культури кола шнурових керамік: середньодніпровська, городокська, підкарпатська, стжижовська. Ареали поширення. Періодизація та хронологія. Матеріальна культура. Бабінська культура.

Змістовній модуль 11 Культури доби бронзи (2).

Зрубна історико-культурна спільність. Історія вивчення. Проблеми хронології. Комплексне землеробско-скотарніцьке господарство. Домобудівництво і планіграфія селищ. Курганні поховання. Ґрунтові поховання. Металургія. Співвідношення з сусідніми культурами. Ноа-сабатинівська культура – поселення, могильники, металургія, керамічний комплекс. Антропологічній склад населення бронзового віку України. Тшинетсько-комарівська культура. Культури фіналу бронзового віку: білозерська, білогрудівська, лебедовська, бондаріхінська культури. Чорнолісська культура та ранній фракійський гальштат. Історія вивчення пам’яток бронзового віку Донбасу. Древнеямні, катакомбні, зрубні та бондаріхінськи поселення та кургани і ґрунтові могильники Донеччини. Поселення Усово Озеро, Іллічівка, Безименне. Бахмутьский горно-металургійний центр.

Заліковий модуль 2: Археологія цивілізацій

Змістовній модуль 12. Ранній залізний вік (кіммерійці, скіфи)

Історіографія. Основи металургії заліза. Ранній залізний вік і кіммерійска проблема. Кіммерійські кургани. Чорногоровські та новочеркаські старожитності. Пізній фракійський гальштат. Голіградська група пам'яток. Сахарнянсько-Солонченська група пам'яток. Кізіл-Кобінська культура Криму. Античні письмові джерела та Геродот про Скіфію. Культи та релігія скіфів. Походження скіфів: прийшла та автохтонна концепції. Старші скіфські кургани. Концепція Південнокавказського плацдарму. Скіфи в Передньої Азії. Хронологія та періодизація. Скіфський звіриний стиль. Озброєння скіфів. Кінська збруя. Кераміка. Одяг. Прикраси. Поховальна обрядовість. Степова Скіфія. Реконструкція господарства степових скіфів. Камінське городище на Дніпрі. Чорна та кольорова металургія скіфів. Елітні скіфські кургани степової частини України: Чортомлик, Солоха, Огуз, Мелітопольський курган, Товста Могила, Гайманова Могила. Скіфи та античні центри Північного Причорномор'я. Скіфо-антична торевтика. Лісостепова Скіфія. Територіальні групи. Реконструкція господарства. Поселення та курганні некрополі. Дружинні кургани Посулля. Трахтемирівське, Більске городища. Скіфи в Криму. Неаполь скіфський. Скіфські антропоморфні стели та скульптури Донеччини.

Змістовній модуль 13. Сармати

Сарматська експансія. Історіографія. Античні джерела. Ареал поширення, хронологія та періодізація. Сарматські кургани. Матеріальна культура. Катафрактарії. Сарматський внесок в античну культуру. Кіммерійські, скіфські та сарматські пам'ятки Донбасу: кургани біля с. Шевченко та Кременівка, с. Чугуно-Крепінка, Передерієва Могила, Двогорба Могила. Випадкові знахідки доби раннього залізного віку.

Змістовній модуль 14. Грецька колонізація Північного Причорномор'я

Аграрна і торгова теорії великої грецької колонізації. Освоєння древніми греками Північного Причорномор'я. Ольвія: історична топографія, Верхнє та Нижнє місто. Хора Ольвії. Грецькі поліси північно-західного Криму. Херсонес Таврийський. Пантікапей. Міста Боспорського царства. Етнічний склад Боспорського царства і Тавриди. Полісна система: загальне і особисте в північнопричорноморських містах. Містобудівництво. Провінційна-антична архітектура. Фортифікація. Порти. Театри. Домобудівництво. Організація внутрішнього і зовнішнього життя античного поліса. Землеробство. Клери. Сільськогосподарська хора. Сільськогосподарські знаряддя. Виноградарство. Виноробство. Скотарство. Огородництво. Рибна ловля і переробка риби. Гончарство. Эргастерії. Типи античної кераміка. Вазопис. Текстильне ремесло. Одяг греків. Чорна і кольорова металургія. Ювілирне мистецтво. Скіфо-антична торевтіка. Деревообробка. Меблі. Грошові системи північнопричорноморських полісів. Торгівля з варварським світом і метрополією. Корабельна справа. Флот. Озброєння. Військове мистецтво. Внутрішнє оздоблення жител. Раціон харчування. Культи. Прикраси. Поховальна обрядовість.

Змістовній модуль 15. Археологічні старожитності доби Великого переселення народів

Доба Великого переселення народів. Аланська племінна спілка. Пізні алани у степах Північного Причорномор'я і їхні пам'ятки. Готська племінна спілка. Поселення і могильники черняхівської культури. Зарубинецька культура. Пшеворська культура. Етнічна інтерпретація пшеворської і черняхівської культур. Проникнення гунів у Європу: письмові джерела та археологічні реалії. Авари. Археологічні пам'ятки тюркських кочовиків степової смуги V-VI ст. н.є. “Скарби” доби пізнього античного часу - раннього середньовіччя. Пам'ятки пізнього скифо-таврського населення Криму. Готи і гуни в Криму. Кримські бірітуальні могильники. Пам'ятки Донеччини доби Великого переселення народів: Моспінський комплекс, Стариця, Видилиха.

Змістовній модуль 16. Основи давньоруської археології

Концепції етногенезу східних слов'ян. Ранні слов'яни. Київська, празька, колчінська і піньковська культури. Культура карпатських курганів. Поселення. Господарство. Матеріальна культура. Кургани і поля поховальних урн. Пам'ятки типу Лука-Райковецька та Роменсько-Борщівська культура. Волинцівська культура. Поселення. Господарство. Матеріальна культура. Карта розселення східних слов'ян у VII-IX ст. Археологічна ідентифікація слов'янських спілок племен. Утворення давньоруської держави. Поселення і городища. Княжа вотчина. Сільське і вотчинне ремесло. Сільське господарство по пам'ятках археології. Уніфікація поховальної обрядовості. Організація військової справи. Ковальське виробництво та типи виробів. Виробництво зброї. Керамічні центри. Виробництво скла. Деревообробка. Ювелірне ремесло.

Змістовній модуль 17. Давньоруські міста

Чернігів. Плеснеськ. Любич. Львів. Галіч. Переяславль. Новгород-Сіверськ. Путивль. Білгород. Топографія міст, їх фортифікаційні споруди. Економіко-соціальні особливості. Внутрішня та зовнішня торгівля по пам'ятках археології. Грошова система. Староруські замки. Церкви і монастирі Києва і його округи. Церкви і монастирі Чернігова. Архітектура кам'яних культових і світських будинків. Прийоми дерев'яного міського зодчества. Історичні долі середньовічного Києва. Місто Володимира та його історична топографія. Княжі палаті. Десятинна церква. Фортифікаційні споруди. Місто Ярославля та його історична топографія. Господарські споруди. Софія Київська. Золоті ворота. Княжі скарби XIII століття та сліди монгольської навали. Поділ та історія його формування. Дерев’яна архітектура Подолу XI – XIII віків. Копирів кінець. Видубицький монастир. Печерська Лавра, її культові та господарські споруди. Пам’ятки монастирської вотчини. Археологічні пам’ятки Києва XIV-XVI ст.

Змістовній модуль 18. Середньовічні пам’ятки Криму

Археологічні комплекси V-VI ст. Візантійські фортеці і колонії VI-X ст. Поселення ранніх болгар у гірському Криму. Тавріка в X-XV ст.: візантійські, хазарські і давньоруські пам'ятки. Капітансьтво Готія. Середньовічний Херсонес. Генуэзські колонії. Пам'ятки степового Криму. Печерні міста Криму. Турецька експансія в Криму у XV ст. Солдайя. Археологічні пам'ятки Кримського ханства.

Змістовній модуль 19. Старожитності Хазарського каганату

Ранні болгари у Східної Європі. Господарство ранніх болгар. Матеріальна культура. Хазари й утворення Хазарського каганату. Етнічний склад каганату. Салтово-маяцька археологічна культура та її територіальні групи. Господарство. Керамічний комплекс. Залізні вироби. Прикраси. Аланськи могильники. Болгарські могильники. Хазарські кургани. Хазарські городища на Сіверському Дінці: Маяцке, Сідоровське, Теплінське та ін. Болгарські селища у Північному Приазов’ї.

Змістовній модуль 20. Старожитності пізніх середньовічних кочовиків степової України

Огузськії період. Печенізька експансія. Торці. Старожитності Чорно-Клобуцької племінної спілки. Половці в Східної Європі. Дешт-и-Кипчак. Кургани пізніх кочовиків. Середньовічна тюркська скульптура. Кочовики під владою Золотої Орди. Археологія Ординських міст. Печенезі, торці й половці у Донецької області. Донецькі колекції середньовічних кам’яних скульптур. Золотоординські старожитності Донецького краю – Маяцька фортеця та ін.

Навчальна література

Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. М., 1972.

Археология УССР. К., т.1, 1985.

Археологія доби українського козацтва XVI-XVIII ст. К., 1997. 335 с.

Археология УССР. К., т.2, 1986.

Археология УССР. К., т.3, 1986.

Борисковский П.И. Древнейшее прошлое человека. Л., 1977.

Вінокур І.С.. Телегін Д.Я. Археологія України. К., 2004.

Вишняцкий Л.Б. Введение в преисторию. Проблемы антропогенеза и становления культури. Курс лекций. Кишинев, 2002.

Давня iсторiя Украiни. Пiд ред. акад. П.П.. Toлочко Т. 1. К., 1994.

Давня iсторiя Украiни. Пiд ред. акад. П.П.. Toлочко Т. 2. К., 1995.

Давня історія України. Первісне суспільство, т.1. К., 1997.

Давня історія України, т.2. К., 1997.

Деревянко А.П., Маркин С.В., Васильев С.А. Палеолитоведение. Введение и основы. Уч. пособ. Новосибирск, 1994.

Колесник А.В., Пирко В.А., Нестерцова С.А., Щербинина Е.В. История родного края. Ч.1. Донецк, 1998, главы 1-7.

Клейн Л.С. Археологические источники. Л., 1978.

Мартынов А.И. Археология СССР. М. 1982.

Методические рекомендации по исследованию курганных памятников (Сост.: Чмыхов Н.А., Шилов Ю.Ш., Корниенко П.Л.), К., 1986.

Музееведение. Музеи исторического профиля: Уч. пособие. М., 1988.

Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков I.М. Археологiя та стародавня iсторiя Украiни: Уч. посiб., К., 1992.

Шовкопляс I.Г. Основи археологiї. К., 1964.

Шрамко Б.А. Древности Северского Донца. Харьков, 1962.

Перелік тем курсових робіт з археології:

Проблеми точного датування в археології

Середній палеоліт Кримського півострова

Середній палеоліт Донбасу

Перехід від середнього палеоліту до пізнього на території України

Пізній палеоліт Донбасу

Пізньопалеолітичні місливці на бізонів

Пізньопалеолітичні місливці на мамутів

Пам'ятки первісного містецтва на території України

Мезоліт України

Неолітична кремнеобробка Донбасу

Дніпро-донецька неолітична культура

Буго-дністровська неолітична культура

Могильники Маріупільського типу

Домобудівництво трипільської культури

Походження трипільської культури

Енеолітичні культури Лівобережної України

Михайлівські та Кемі-Обінські пам'ятки

Пам'ятки ямної культури

Пам'ятки катакомбної культури

Пам'ятки бабінської культури

Господарство зрубної культури

Домобудівництво зрубної культури

Металообробка пізньої бронзи

Сабатинівська культура

Військова справа скіфів

Кіммерийські старожитності Степу

Чорнолісська культура

Городища Лісостепової Скіфії

Більське городище - місто Гелон

Царськи скіфські кургани

Ольвія - грецький поліс Північного Причорномор'я

Херсонес- грецький поліс Північного Причорномор'я

Пантикопей – столиця Боспорського царства

Неаполь Скіфський

Грецький флот Північного Причорномор'я

Монетна система полісів Північного Причорномор’я

Черняхівська культура

Сарматськи кургани

Походженн я слов’ян за археологічними джерелами

Піньківська культура

Салтівський археологічний комплекс

Фортечні споруди Хозарії

Готи Криму

Хозарські городища Донетчини

Половецькі кам'яні статуї

Ремесла Київської Русі

Історична топографія Києва

Середньовічне озброєння

Давньоруська архітектура

МОДУЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ

З а л і ко в и й м о д у л ь 1

№	Тема лекції	Годин	Тема семінару та лабоїат.	Годин
	Вступ до археології		Вступ доархеології (лаб.)
	Методи археологічних Досліджень		Методи археологічних Досліджень
	Ранній палеоліт		Ранній палеоліт
	Середній палеоліт України		Середній палеоліт України
	Пізній палеоліт України		Пізній палеоліт України
	Мезоліт України		Мезоліт України
	Неоліт України		Неоліт України
	Характеристика доби раннього Металу		Характеристика доби раннього Металу
	Енеолітичні культури України		Енеолітичні культури України
	Доба бронзи України (1)		Лаб.
	Доба бронзи України (2)		Доба бронзи України

З а л і ко в и й м о д у л ь 2

№	Тема лекції	Годин	Тема семінару та лаборат.	Годин	СРС
	Археологія раннього заліза (1)		Лаб.
	Археологія раннього заліза (2)		Археологія раннього заліза
	Античні поліси Північного Причьорномор’я		Античні поліси Північного Причьорномор’я
	Старжитності пізнього Античного часу та епохи Переселення народів		Старжитності пізнього Античного часу та епохи Переселення народів
	Основи давньоруської Археології		Основи давньоруської Археології
	Давньоруське місто		Лаб.
	Середньовічний Крим		Середньовічний Крим
	Старжитності Хазарського Каганату		Старжитності Хазарського Каганату
	Середньовічні кочовики Східної Європи		Середньовічні кочовики Східної Європи

3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

1. ОБ'ЄКТ І ПРЕДМЕТ АРХЕОЛОГІЇ

1. Об‘єкт і предмет археології.

2. Археологічні джерела.

3. Класифікація і типологія в археології.

4. Проблемі хронології в археології.

5. Розвиток археології в Російської імперії.

6. Розвиток української археології в 20-90 рр ХХ ст.

Реферативні доповіді:

1. Дендрохронологія та радиовуглевцевий метод датування.

2. Історія археологічних інституцій Донбасу.

3. Принципи створення класіфікацій і тіполого-статистичний метод.

Археология и методы исторических реконструкций. Киев: Наукова думка. 1985.

Боряз В.Н. Природа археологического источника и объект археологии как науки // Предмет и объект археологии и вопросы методики археологических исследований. Л., 1975. С.6-11.

Гарден Ж. - К. Теоретическая археология. М.:Прогресс. 1983.

Генинг В.Ф. Очерки по истории советской археологии. К.: Наукова думка. 1982.

Генинг В.Ф. Объект и предмет науки в археологии. К.: Наукова думка. 1983.

Генинг В.Ф. Структура археологического познания. К.: Наукова думка. 1989.

Гладилин В.Н. Проблемы палеолита Восточной Европы. К.: Наукова думка. 1976.

Каменецкий И.С., Маршак Б.И., Шер Я.А. Анализ археологических источников. М. 1957.

Классификация в археологии. М., 1990. 156 с.

Клейн Л.С. Археологические источники. Учебное пособие. Л., Изд-во ЛГУ. 1978. 119 с.

Клейн Л.С. О предмете археологии (в связи с выходом в свет книги В.Ф. Генинга «Объект в археологии») // СА, №3. 1986. С.209-219.

Клейн Л.С. Археологическая типология. Л., 1991. 448 с.

Пряхин А.Д. История советской археологии. Воронеж. Изд-во Воронежского университета. 1986.

Формозов А.А. Очерки по истории русской археологии. М. 1961.

Формозов А.А. О критике источников в археологии // СА, №1. 1977.

Формозов А.А. Начало изучения каменного века в России. М.: Наука. 1983.

Шовкопляс І.Г. Розвиток радянської археології на Україні. К.: Наукова думка. 1969.

2. МЕТОДИ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Археологічна тафономія і польова археологія.

2. Планіграфія і ремонтаж.

3. Археозоологія і палеоботаніка.

4. Петроархеологія і археологічна металографія.

5. Біостратіграфія і палеогеографія.

Реферативні доповіді:

1. Трасологічні дослідження в археології.

2. Методика розкопок поселень.

3. Палеогеографічна історія Донбасу.

Література:

Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. М., 1980.

Александрова М.В. Некоторые замечания по теории культурного слоя КСИА, вып. 202. М., 190. С.4-12.

Веклич М.Ф. Основы палеоландшафтоведения. К.: Наукова думка. 1990. 190 с.

Веклич М.Ф. Стратиграфия лессовой формации Украины и соседних стран. К.: Наукова думка. 1968. 240 с.

Веклич М.Ф., Сиренко Н.А., Адаменко О.М. и др. Палеогеографические этапы и детальная стратиграфическая схема плейстоцена Украины К.: Наукова думка. 1984. 140 с.

Вінокур І.С.. Телегін Д.Я. Археологія України. К., 2004.

Герасименко Н.П. Природная среда обитания мустьерского человека в Донбассе // Археологический альманах, вып. 2. Донецк: Донеччина. 1993. С.5-12.

Гиря Е.Ю. Технологический анализ каменных индустрий. Методика микро- макроанализа древних орудий труда. Часть 2. Санкт-Петербург. 1997.

Колесник А. В. Тафономическая вариабельность памятников среднего палеолита Донбасса // Варіабельність середнього палеоліту України. К.: Шлях. С.106 – 115.

Коробкова Г.Ф., Щелинский В.Е. Методика микро- макроанализа древних орудий труда. Часть 1. Санкт-Петербург. 1996.

Методические рекомендации по исследованию курганных памятников (Сост.: Чмыхов Н.А., Шилов Ю.Ш., Корниенко П.Л.). К., 1986.

Мартынов А.И., Шер Я.А. Методы археологического исследования. М.: Высшая школа. 2002.

Природа и древний человек (основные этапы развития проироды палеолитического человека и его культуры на территории СССР в плейстоцене). Лазуков Г.И., Гвоздовер М.Д., Рогинский Я.Я. и др. М.: Мысль. 1981. 223 с.

Радиоуглерод и археология. Вып.1. СПб, 1996.

Радиоуглерод и археология. Вып.2. СПб, 1997.

Семенов С.А. Первобытная техника. МИА 54. 1957.

Семенов С.А. Развитие техники в каменном веке. Л., 1968.

Цалкин В.И. Домашние и дикие животные Северного Причерноморья в эпоху раннего железа // МИА. 1960. №53. 110 с.

Цалкин В.И. Древнейшие домашние животные Восточной Европы. М., «Наука». 1970.

Черных Е.Н. История древнейшей металлургии Восточной Европы МИА №132. М., 1966.

Черных Е.Н. Металл – человек – время. М., 1972.

Шишкин К.В. Применение аэрофотосъемки для исследования археологических памятников // Советская археология. 1966, №3.

Щапова Ю.Л. Естественнонаучные методы в археологии. М., 1988.

3. РАННІЙ ПАЛЕОЛІТ

1. Основи періодизації та типології раннього палеоліту.

2. Олдувай.

3. Ашель.

4. Ранній палеоліт Східної Європи.

Реферативні доповіді:

1. Олдувайська ущелина.

2. Археологічний комплекс Дманісі.

3. Теорія двох флангів.

4. Раннепалеолітичні знахідки на Нижньому Доні.

Література:

Дата добавления: 2015-07-20