Читайте также: |
|
Відеоробота, що передбачає екранну інтерпретацію мистецької пам’ятки (архітектурної, скульптурної) або художнього стилю та теоретичне обґрунтування пропонованої інтерпретації в формі друкованої праці.
Загальна тематика відеоробіт – образ архітектури або образ скульптури на екрані.
Орієнтовні загальні теми:
Можливо обрати в якості об’єкта окрема пам’ятку або творчість певного майстра.
та ін.
Визначаючись з тематикою відео роботи можливо обрати одну з загальних запропонованих тем й створити екранний образ певного стилю або художнього явища. Можливо також піти шляхом створення екранного образу конкретної художньої форми, поетики певного архітектурного елементу, архітектурнох (скульптурної) пам’ятки або творчості певного архітектора, скульптора. Водночас, йдеться про «екранну візуалізацію», переклад на мову екранних мистецтв ключових понять, концептів теоретичного аналізу певного художнього явища.
Враховуючи, що курсова робота виконується в межах вивчення навчального курсу «історія образотворчого мистецтва», має бути продемонстроване ґрунтовне розуміння образотворчої специфіки тих явищ або форм, котрі стають об’єктами екранної інтерпретації. Екранний образ має розкрити суттєві характеристики об’єкту показу як твору архітектури або скульптури.
Вимоги до виконання курсової роботи:
Хронометраж – 5 – 7 хв.
Без закадрового тексту. Можливий музичний (шумовий) супровід, використання титрів.
Теоретичне обґрунтування обсягом 0,3 – 0,4 др. арк. передбачає теоретичне розкриття образотворчої специфіки обраного матеріалу та виклад авторської позиції щодо екранних підходів до його інтерпретації. Небхідним є перелік використаної літератури.
За бажанням студента може бути обрана тематика екранних робіт, що інтерпретує інші види образотворчого мистецтва (живопис, графіка). Тема обирається самостійно та узгоджується з викладачем.
Рекомендована література (загальна):
Андроникова М.Портрет. От наскальных рисунков до звукового фильма – М., 1980. [Андроникова М.Сколько лет кино? - М., 1968.]
Арнхейм Р. Динамика архитектурных форм / Пер. с англ. В.Л. Глазычева. – М., 1984.
Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие/ Пер. с англ. – М., 1974.
Брунов, Н.И. Очерки по истории архитектуры / Н.И. Брунов. – М.-Л.: Академия, 1937. – Т. 1, 2.
Беньямин В. Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости. – М., 1996
Вельфлин, Г. Основные понятия истории искусств (проблемы эволюции стиля в новом искусстве) – М.-Л.: Академия, 1930. (http://itmk.it/libri/biblioteka_itmkit/ars/theoria/woelfflin/)
Виппер Б.Р. Введение в историческое изучение искусства. – М., 1970, 1985 [Виппер Б.Р. Статьи об искусстве, М., 1970 ]
Волков Н.НКомпозиция в живописи – М., 1977.
Волков Н.НЦвет в живописи – М., 1977.
Гомбрих Э. История искусства. – М., 1998.
Даниэль С.М. Искусство видеть – Спб., 2006.
Дженкс Чарльз. Язык архитектуры постмодернизма – М.: Стройиздат, 1985.
Теория композиции как поэтика архитектуры / И.А. Азизян, И.А. Добрицына, Г.С. Лебедева – М., 2002.
Третьяков Н.Н. Образ в искусстве. Основы композиции – Свято-Введенский монастырь Оптина Пустынь, 2001.
Эйзенштейн С.М. Избранные произведения в 6-ти томах – М., 1964. Т. 2.
Эйзенштейн С.М. Избранные произведения в 6-ти томах – М., 1964. Т.3.
Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 40 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ВАРІАНТ 1. | | | Літературу з кожної конкретної теми студент добирає самостійно та обговорює з викладачем індивідуально. |