Державні допомоги особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС

Важливою ланкою системи соціального захисту є державні допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Серед цих допомог необхідно виділити два їх види залежно від суб'єкта, який має на них право. Це – допомоги дітям та їхнім батькам, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії, а також допомоги та компенсації особам, які постраждали внаслідок цієї техногенної катастрофи.

До першої групи належать допомоги та компенсації, які виплачуються дітям та їхнім батькам, які віднесені до категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім допомог потерпілим дітям та їхнім батькам, законодавством також передбачено виплата допомог та компенсацій особам, які віднесені до постраждалих осіб внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Серед них потрібно виділити компенсації громадянам за майно, втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням. Такими є зокрема:

1) грошова компенсація у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності;

2) вартість сільськогосподарських тварин, що підлягають вимушеному забою з причини підвищеного радіоактивного забруднення, яка відшкодовується органами державного страхування в повному розмірі за страховими документами;

3) вартість плодоягідних насаджень, посівів та незастрахованих сільськогосподарських тварин;

4) вартість домашнього майна, яке за ступенем радіоактивного забруднення не може бути перевезено на нове місце проживання, за фактичною вартістю з урахуванням зносу, яка визначається органами місцевого самоврядування;

5) витрати на влаштування місць загального користування садово-городніх товариств у сумі сплачених цільових внесків або за оцінкою Бюро технічної інвентаризації;

6) грошова компенсація у повному розмірі за цінами, встановленими на момент звернення щодо неї, громадянам, які не проживали на територіях радіоактивного забруднення, але одержали у спадщину майно (жилі, дачні, садові будинки, гаражі, господарські будівлі та споруди), яке не може бути перевезено із зазначених територій.

Компенсації за майно, втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням, надаються один раз.

Крім вказаних допомог громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

– у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 30% від мінімальної заробітної плати;

– у зоні гарантованого добровільного відселення – 40% від мінімальної заробітної плати;

– у зоні безумовного (обов'язкового) відселення – 50% від мінімальної заробітної плати.

Особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачуються також допомоги за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чоронобильської катастрофи», одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах:

– інвалідам І групи – 60 мінімальних заробітних плат;

– інвалідам II групи –45 мінімальних заробітних плат;

– інвалідам III групи – 30 мінімальних заробітних плат;

– дітям-інвалідам – 10 мінімальних заробітних плат;

– сім'ям, які втратили годувальника, – 60 мінімальних заробітних плат;

– батькам померлого – 30 мінімальних заробітних плат.

У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.

Виплата здійснюється виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника. Порядок виплати вказаної допомоги регулюється положенням затвердженим Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Вказаним категоріям виплачується також щорічна допомога на оздоровлення:

– інвалідам І і II груп – 5 мінімальних заробітних плат;

– інвалідам III групи, дітям-інвалідам – 4 мінімальні заробітні плати;

– учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії – 5 мінімальних заробітних плат;

– учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії – 3 мінімальні заробітні плати;

– кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, – 3 мінімальні заробітні плати;

– евакуйованим із зони відчуження у 1986 р., включаючи дітей, – 3 мінімальні заробітні плати.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав надається одна з них, за вибором особи.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається на мо­мент виплати.

Законодавством передбачено також здійснення доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного за­бруднення:

– у зоні безумовного (обов'язкового) відселення – 3 міні­мальні заробітні плати;

– у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати;

– у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 1 мінімальна заробітна плата.

4. Допомоги особам, яким виповнилося 100 і більше років, виплачуються, коли місячний розмір їхньої пенсії (з урахуванням усіх доплат до неї) не досягає визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Така допомога надається з 1 жовтня 2002 р. у розмірі, який визначається як різниця між зазначеним прожитковим мінімумом та розміром пенсії (з урахуванням усіх доплат до неї).

Призначення допомоги здійснюють органи, які призначають пенсії. Виплата допомоги проводиться за рахунок коштів Державного бюджету.

У разі збільшення прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, органи, що призначають пенсії, провадять перерахунок допомоги з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

5. Грошова допомога біженцям складається з одноразової грошової допомоги для придбання товарів першої потреби та одноразової грошової допомоги на відшкодування вартості переїзду до регіонального пункту тимчасового розміщення біженців, регіону тимчасового розселення біженців або до іншого місця, обраного біженцями для проживання.

Розмір одноразової грошової допомоги для придбання товарів першої потреби становить: один неоподатковуваний мінімум доходів громадян на кожну особу, яка досягла 16 років; 60% одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину віком до 16 років.

Одноразова грошова допомога для придбання товарів першої потреби виплачується двома частинами: 50% – протягом 5 днів після прийняття рішення про надання зазначеної грошової допомоги, решта – протягом 10 днів після прибуття біженця до регіонального пункту тимчасового розміщення біженців, регіону тимчасового розселення біженців або до іншого місця, обраного біженцем дляпроживання і реєстрації в органі внутрішніх справ.

Розмір одноразової грошової допомоги на відшкодування вартості переїзду визначається виходячи з фактичної вартості проїзду до місця тимчасового проживання, але не більше вартості проїзду залізничним транспортом у плацкартному вагоні.

Для розгляду питання про надання грошової допомоги біженці можуть звернутися із заявами до органів міграційної служби в областях, містах Києві та Севастополі за місцем їх тимчасового проживання.

Якщо біженці мають засоби до існування в Україні, їм може бути відмовлено в наданні грошової допомоги.

Рішення про надання біженцю грошової допомоги або відмову в наданні такої допомоги приймається органом міграційної служби протягом 3 днів з дня подання заяви з усіма необхідними документами.

Державною допомогою є також разова грошова допомога ветеранам війни. Вона передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема, учасникам бойових дій виплачується допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, інвалідам війни І групи – у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, II групи – восьми мінімальних пенсій за віком, III групи – семи мінімальних пенсій за віком, учасникам війни, нагородженим медалями і орденами колишнього СРСР за самовіддану працю і бездоганну службу у тилу в роки Великої Вітчизняної війни, – у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни – у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Вказана допомога виплачується щорічно до 5 травня. Розмір її встановлюється щорічно Законом України про Державний бюджет на поточний рік. Допомога випла­чується органами праці і соціального захисту за місцем одержання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, – за місцем проживання.

Дата добавления: 2015-07-20