Викладання нового матеріалу

У народі кажуть: земля дає все і забирає все; земля — наша мати-годувальниця; не випускай землі з рук, бо діти проклянуть; на чужій землі не доробиш хліба; доки земелька, доти й розум в Омелька.

Так селянин-хлібороб відобразив своє ставлення до землі, показав, яке значення вона має в його житті.

· Прокоментуйте ці народні афоризми.

Предковічне прагнення людини мати землю відображене не тільки у фольклорі. Проблема землі широко порушувалася і в літературі

«Тема землі й людини в українській і світовій літературі» (І. С. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»; М. Коцюбинський «Fata morgana»; Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; І. Карпенко-Карий «Хазяїн», «Сто тисяч»; Е. Золя «Земля»; А. Чехов «Мужики»; Г. Успенський «Влада землі»; О. Бальзак «Селяни»; В. Реймонт «Селяни».)

У 1901 році Ольга Кобилянська завершує роботу над широким полотном, яке назвала просто й водночас змістовно — «Земля». Цей твір одержав високу оцінку видатних майстрів слова, визначився як вершина творчості письменниці

М. Коцюбинський писав авторці: «Я просто зачарований Вашою повістю,— все: і природа, і люди, і психологія їх — все це робить таке сильне враження, все це виявляє таку свіжість і силу таланту, що, од серця дякуючи Вам за пережиті емоції, я радів за нашу літературу».

А Гнат Хоткевич про «Землю» писав: «…Се річ високої літературно-артистичної вартості, річ така, що зробила би честь і не нашій літературі».

· Яке враження справила повість на вас?

· У чому таємниця популярності повісті «Земля»?

Інтерес до твору не зникає, мабуть, тому, що в ньому порушені вічні проблеми добра і зла, любові й страждання, переплелися мотиви суспільні й особисті.

О. Кобилянська торкнулася найсокровеннішого для українця — землі. Вона відобразила життя найчисленнішої верстви населення — селянства. А українці, як відомо, хліборобська нація, село для України — прамати. Саме там формувалася наша мораль, культура, звичаї, традиції. Кожен із нас несе в собі щось від села, від землі.

Дата добавления: 2015-07-20