Механізм обчислення пенсій і заробітку, з якого вони обчислюються

Право на отримання пенсій із солідарної пенсійної системи (згідно з п. 1 ст. 8 Розділу І Закону № 1058) мають застраховані особи, а саме:

а) громадяни України, що досягли законодавче встановленого пенсійного віку і мають необхідний страховий стаж;

б) особи, яким була призначена пенсія згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення”;

в) особи, що добровільно сплачували страхові внески в порядку та в розмірах, встановлених цим Законом;

г) іноземці та особи без громадянства, які перебувають на Україні на законних підставах.

Виникатиме таке право у застрахованих осіб при умові сплати в обов’язковому порядку страхових внесків із суми отримуваного ними доходу (заробітної плати). Зазначені умови і відрізняють нове пенсійне законодавство від раніше існуючого.

На користь застрахованих осіб пенсійний збір сплачують також роботодавці (страхувальники), відносячи нараховані суми зобов’язання на валові витрати підприємства.

Особи, які не сплачуватимуть внески, вважаються незастрахованими і можуть бути учасниками солідарного пенсійного страхування тільки при умові укладення окремого договору на умовах добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Новим пенсійним законодавством враховано, що розмір пенсійної виплати залежить від періоду страхової діяльності особи і заробітної плати. Для визначення останньої враховуватиметься середній розмір заробітної плати по Україні за рік, попередній року призначення пенсії, та індивідуального заробітку, з якого проводилися відрахування. Для осіб, що отримували високий заробіток, ситуація із нарахуванням і виплатою пенсій покращиться.

Заробітна плата враховуватиметься при обчисленні пенсії не за 2 останніх перед виходом на заслужений відпочинок чи будь-яких 5 років підряд, а за весь період трудової діяльності з 1 липня 2000 року (за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку). До 1 липня 2000 року для обчислення пенсії враховуватиметься заробіток за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд (на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід)).

П. 2 ст. 40 розділу VI Закону № 1058 затверджено формулу, за якою визначається заробітна плата для обчислення пенсії:

Зп = Зс х (Ск: К), де:

Зс – середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузі економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (якщо на момент призначення пенсії такого показника не буде, враховуватимуть визначену величину за місяці цього року, а потім робитимуть перерахунок);

Ск – сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за місяць (Кзп + Кзп + Кзп + … + Кзпп). Належні коефіцієнти (Кз) розраховуються шляхом ділення заробітної плати (доходу) застрахованої особи на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який обчислюють коефіцієнт. Якщо обчислюється пенсія за період роботи до 01 січня 1992 року, то при визначенні коефіцієнта середню заробітну плату за рік (квартал) у відповідному періоді вважатимуть щомісячною середньою заробітною платою працівників, зайнятих у галузях економіки України, відповідно року (кварталу);

К – кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу).

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожен місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв: Зс, де:

Кз – коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв – сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;

Зс – середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати.

Сума заробітної плати (Зв) визначається за формулою:

Зв = З + Зд, де:

Зв – сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;

З – сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;

Зд – сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати.

Для обчислення пенсії враховуватиметься заробітна плата, з якої були фактично сплачені страхові внески до ПФУ.

Поряд із заробітною платою одним з основних показників при розрахунку пенсії є страховий стаж, який в більшій мірі залежить особисто від працівника, що самостійно визначатиме, продовжувати йому трудову діяльність чи виходити на заслужений відпочинок.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Таким чином, законодавчо закріплено право на зарахування певного періоду трудової діяльності особи до страхового стажу за умови обов’язкової сплати до ПФУ страхових внесків у відповідно граничному мінімальному розмірі.

Стаж після 01 липня 2000 року враховуватиметься повністю за весь період трудової діяльності згідно інформації про дохід, що відображатиметься в персоніфікованому обліку. До дати запровадження персоніфікованого обліку дані братимуться з довідки про заробітну плату.

Відповідно до чинного законодавства страховий стаж обчислюється в місяцях. Щодо обчислення пенсій за віком, то враховуватиметься середньомісячна заробітна плата (дохід) за 60 місяців роботи працівника поспіль протягом його трудової діяльності до 1 липня 2000 року.

До страхового стажу для обчислення пенсії враховуються такі періоди:

– до набрання чинності Законом № 1058 – на умовах і в порядку, передбачених раніше діючим законодавством;

– після набрання чинності згаданого закону – за умови сплати страхових внесків;

– час догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку;

– час догляду за дитиною-інвалідом, інвалідом 1 групи, за престарілим, який потребує постійного стороннього догляду або при досягненні ним 80-річного віку, якщо працездатні доглядаючи особи отримують допомогу або компенсацію згідно із законодавством;

– час професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації з відривом виробництва за направленням підприємств, установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії);

– час отримання допомоги по безробіттю;

– час від дня визнання особи інвалідом до дня досягнення цією особою пенсійного віку – до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком інваліда;

– час від дня смерті годувальника до дня, коди ним досягнуто було б пенсійного віку;

– час проходження строкової військової служби у збройних Силах України, СБУ, інших утворених відповідно до законів військових формуваннях, а також в органах МВС.

Страховий стаж, що відповідним чином впливатиме на розмір пенсійної виплати, розраховують за формулою:

Кс = (См х Вс): (100 х 12), де

Кс – коефіцієнт страхового стажу;

См – сума місяців страхового стажу;

Вс – величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі Вс дорівнюватиме 1 відсотку, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування – 0,8 відсотка;

Кс з урахуванням періодів роботи до 1 січня 2004 року не може перевищувати 0,75.

Для осіб, які братимуть участь у солідарній і накопичувальній системах, визначатимуть один показник як суму двох коефіцієнтів страхового стажу за період участі тільки в солідарній системі та коефіцієнта страхового стажу, визначеного за період участі у двох рівнях одночасно.

Перевагою в новому законодавстві є те, щодо страхового стажу може враховуватися неповний місяць при умові участі (обов’язкової чи добровільної) застрахованою особою у державному пенсійному страхуванні й сплати за місяць страхових внесків, не менших розміру мінімального страхового внеску. Якщо розміру сплаченого внеску за відповідний місяць недостатньо, то законом дозволяється доплата необхідної суми.

При її відсутності до страхового стажу буде зарахований період пропорційно до сплачених внесків. Такий період розраховується за формулою:

Тп = Св: В, де

Тп – тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу;

Св – сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць;

В – мінімальний страховий внесок за відповідний період.

Пенсійним законодавством уведено поняття мінімального страхового внеску, що визначає безпосередній зв’язок пенсії із заробітком, отриманим застрахованою особою за період її трудової діяльності.

Пенсійним законодавством (ст. 24 Закону № 1058) враховано вимогу МОП щодо прав застрахованої особи на матеріальне забезпечення за умови підтвердження страхового стажу. Проте, коштів, які надходять від окремих платників – юридичних осіб – до ПФУ недостатньо для виконання зазначених умов.

Таким чином, має бути законодавче закріплення зарахування до страхового стажу періодів, за які внески до ПФУ від окремих платників не відповідали мінімальному страховому внеску.

За періоди догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку, догляду за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи, за престарілим, який потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, та за період строкової військової служби страхові внески з 1 січня 2005 року сплачуються за рахунок коштів Державного бюджету. Періоди, за які сума не сплачена в повному обсязі (10% мінімального страхового внеску – бюджетні кошти) зараховуватимуться до страхового стажу як за періоди, за які сплачено суму страхових внесків в повному обсязі.

Незмінним критерієм для права на нарахування пенсії за віком є досягнення громадянами пенсійного віку (60 років) та наявності страхового стажу у чоловіків не менше 35 років, у жінок – не менше 30 років.

Стимулюючим фактором майже в усіх пенсійних системах зарубіжних країн є відкладення віку виходу на пенсію для збільшення кількості років страхового стажу. Так, в Україні Законом № 1058 передбачено доплату до пенсії при умові, що особою відпрацьовано додатково ще від одного до десяти років після досягнення нею пенсійного віку.

Таке нововведення стимулюватиме працівників до пізнішого виходу на пенсію і забезпечить можливість працівникам самостійно вирішувати питання продовження трудової діяльності.

Одночасно Закон № 1058 вводить обмеження: підвищення розміру пенсії не здійснюється за неповний рік страхового стажу.

Дата добавления: 2015-07-20