Небезпека для життя людини

Хлор - 2,5 рази важчий за повітря, тому при витоках хлор насамперед заповнює яри, підвали, перші поверхи будинків, стелиться по підлозі.

Газоподібний хлор і хімічні сполуки, що містять хлор в активній формі, небезпечні для здоров'я людини (токсичні). При вдиханні цього газу можливе гостре і хронічне отруєння. Клінічні форми залежать від концентрації хлору в повітрі та тривалості експозиції. Розрізняють чотири форми гострого отруєння хлором: блискавична, важка, середньої важкості та легка.

Для всіх цих форм типова різка первинна реакція на вплив газу. Неспецифічне подразнення хлором рецепторів слизової оболонки дихальних шляхів викликає рефлекторні захисні симптоми (кашель, першіння в горлі, сльозотеча та ін.) У результаті взаємодії хлору з вологою слизової оболонки дихальних шляхів утворюється соляна кислота і активний кисень, які і надають токсичну дію на організм.

При високих концентраціях хлору потерпілий може загинути через кілька хвилин (блискавична форма): виникає стійкий ларингоспазм (звуження голосової щілини, що призводить до зупинки дихання), втрата свідомості, судоми, ціаноз, здуття вен на обличчі і шиї, мимовільне сечовипускання і дефекація.

При важкій формі отруєння виникає короткочасна зупинка дихання, потім дихання відновлюється, але вже не нормальне, а поверхневе, судорожне. Людина втрачає свідомість. Смерть настає протягом 5-25 хвилин.

При отруєнні хлором середньої тяжкості свідомість у постраждалих зберігається; рефлекторна зупинка дихання нетривала, але протягом перших двох годин можуть повторюватися приступи задухи. Відзначається печіння і різь в очах, сльозотеча, біль за грудиною, напади болісного сухого кашлю, а через 2-4 години розвивається токсичний набряк легенів. При легкій формі гострого отруєння хлором виражені тільки ознаки ураження верхніх дихальних шляхів, які зберігаються протягом декількох діб.

Віддалені наслідки перенесеного гострого отруєння хлором проявляються як хронічний фарингіт, ларингіт, трахеїт, трахеобронхіт, пневмосклероз, емфізема легенів, бронхо-ектатіческая хвороба, легенево-серцева недостатність. Такі ж зміни в організмі виникають при тривалому перебуванні в умовах, коли в повітрі постійно міститься газоподібний хлор у малих концентраціях (хронічне отруєння хлором). Вплив на незахищену шкіру хлорвмісних сполук викликає хлорні вугрі, дерматит, пиодермию.

Перша допомога постраждалим включає в себе:

а) Долікарська: винести на свіже повітря, дати кисень зволожений. При відсутності дихання зробити штучне дихання за методом “рот в рот”. Слизову та шкіру промити 2 % розчином соди не менш ніж 15 хвилин.

Також:

- Промивання очей, носа, рота 2% розчином питної соди;

- Закапування в очі вазелінового або оливкової олії, а при болях у очах - по 2-3 краплі 0,5% розчину дікаіна;

- Накладення очної мазі для профілактики інфекції (0,5% синтоміцинова, 10% сульфацилова) або по 2-3 краплі 30% альбуциду, 0,1% розчину сульфату цинку і 1% розчину борної кислоти - 2 рази на день;

- Введення гідрокортизону 125 мг в / м, преднізолону 60 мг в / в або в / м.

б) Лікарська: в очі преднізолонову мазь; при кашелі – внутр кодеїн 0,015 або дикопін 0,02; при віддишці: п/ш 0,1% - ий розчин атропіна 1 мл., 1 % - ий розчин дімедрола 1 мл., знеболюючі засоби. Сечегонні засоби в/в 2 % - ий розчин лазікса 2 – 4 мл.

Необхідно якомога більш раннє лікування і госпіталізація постраждалих.

Ступінь захисту.

До основних способів захисту населення від сильнодіючих речовин належать: використання засобів індивідуального захисту органів дихання; використання захисних споруд (сховищ); тимчасове укриття населення в житлових і виробничих спорудах; евакуація населення із зон можливого зараження.

Використання засобів індивідуального захисту органів дихання – найбільш ефективний спосіб захисту населення в реальних умовах зараження оточуючого середовища сильнодіючими хімічними речовинами. Цей спосіб широко застосовують на хімічних виробництвах для захисту персоналу. По мірі накопичення засобів індивідуального захисту в найближчі роки він знайде широке застосування і для захисту населення, яке мешкає поблизу хімічно небезпечних об'єктів.

Захисні властивості цивільних протигазів

Отруйна речовина	Концентрація, мг/л	Час захисної дії, хв.
без ДПГ	з ДПГ-1	з ДПГ-3
Хлор

Коли під рукою нема ані протигазу, ані респіратора, можна скористатись ватно-марлевою пов'язкою.

Ватно-марлеву пов'язку виготовляють з куска марлі розміром 80 х 40 см. На його середину кладуть шар вати розміром 20 х 15 см і товщиною 1—2 см. Верхню і нижню сторони марлі загинають і кладуть на вату. Кінці марлі, що залишились зліва і справа, розрізають на 25-30 см для зав'язування. Надягають ватно-марлеву пов'язку на обличчя так, щоб вона закривала підборіддя, рот і ніс до очей. Кінці зав'язують: нижні — на тім'ї, верхні — на потилиці. Для захисту очей використовуються протипилові захисні окуляри.

Дезактивація хлору

Дегазація: місце розливу залити водою, вапняним молоком розчином питної або каустичної соди.

Для зменшення глибини розповсюдження використовують постановку водяних завіс за допомогою пожежних машин, мотопомп тощо.

Вибухо- та пожежонебезпечність хлору

Чистий хлор – негорюча і вибухонебезпечна речовина, але рідкий хлор, що містить більше 5 % (мас.) три хлориду азоту, вибухонебезпечний, надзвичайно чутливий до удару, тертя. нагрівання, вибухонебезпечними є також суміші рідкого хлору з моно і дихлоранінами та з деякими іншими сполуками азоту. Газоподібні суміші хлору з воднем, вуглеводнями та їх похідними затні до горіння і вибухів. Домішки CO, HCL,n2, co2, в цих сумішах знижують їх вибухонебезпеку. Вибухопожежонебезпечними є такі суміші газів: пари ацетону плюс хлор; водень плюс хлор; оксид азоту плюс хлор; оксид вуглецю плюс хлор; вуглеводні(аліфатичні) плюс хлор; етилен плюс хлор. Суміш водню з хлором здатна до детонаційного горіння.

Дата добавления: 2015-07-20