Перехідників.

Нижню частину бурильної колони називають компоновкою низу бурильної колони (КНБК), до складу якої можуть вхо­дити такі елементи: калібратори, стабілізатори, центратори та інші пристрої (рис.5.1).

Долото

Рисунок 5.1 − Принципова схема компоновки низу бурильної колони (КНБК)

У складі бурильної колони безпосередньо над долотом або над вибійним двигуном передбачається встановлення обважнених бурильних труб(ОБТ), які, маючи кратно великі, в порівнянні із звичайними бурильними трубами, масу і жорсткість, дозволяють створювати необхідне навантаження на долото і забезпечують достатню жорсткість низу інструменту щоб уникнути його подовжнього вигину і некерованого викривлення стовбура свердловини. ОБТ використовуються також для регулювання коливань низу бурильної колони у поєднанні з іншими її елементами.

До складу бурильної колони крім центраторів, калібраторів, стабілізаторів, зазвичай включають фільтри, часто - шламометалоуловлювачі, зворотні клапани, іноді - спеціальні механізми і пристрої, такі як розширювачі, маховики, вибійні механізми подачі долота, хвилеводи, резонатори, амортизатори подовжніх і крутильних коливань, протекторні кільця, що мають відповідне призначення.

Для керованого викривлення стовбура свердловини в заданому напрямі або ж, навпаки, для виправлення вже викривленого стовбура до складу бурильної колони включають відхилювачі, а для збереження прямолінійного напряму стовбура свердловини використовують спеціальні, нерідко досить складні компоновки нижньої частини бурильної колони.

Бурильні колони можуть бути наступними:

• однорозмірними (одноступінчастими), які комплектуються із бурильних труб одного і того ж зовнішнього діаметра;

• багаторозмірними (багатоступінчастими), скомплектованих із бурильних труб різних зовнішніх діаметрів (дво-, три-, або чотирирозмірними);

• багатосекційними, скомплектованих із декількох ділянок бурильних труб однієї групи міцності, одного зовнішнього діаметра з однаковою товщиною стінки та однаковою конструкцією різьбових з’єднань.

5.2. Вимоги до бурильної колони і її складових елементів

Вимоги до бурильної колони і її складових елементів витікають з умов роботи бурильної колони, які визначаються технологією буріння і геологічними особливостями розрізу свердловини. За будь-яких умов роботи бурильна колона повинна забезпечувати реалізацію проектного режиму буріння, доведення свердловини до проектної глибини без ускладнень і аварій з високими техніко-економічними показниками буріння.

Для досягнення цієї мети бурильна колона повинна:

• складатися з елементів,поверхні яких повинні бути зносостійкими до абразивного зношування при терті об стінки свердловини і буровий розчин, а також при захопленні ключами і клиновими захопленнями, але в той же час заподіюють мінімальний знос внутрішньої стінки раніше спущених обсадних колон;

• виготовлятися з технологічних в обробці матеріалів, що мають, крім високої міцності і ударної в'язкості, високу стійкість до дії агресивних середовищ;

• мати раціональну компоновку, що забезпечує достатню міцність всіх
своїх складових елементів, здатну протистояти дії всіх можливих навантажень; включаючи інерційні, ударні, вібраційні і знакозмінні навантаження, а також внутрішній і зовнішній надмірний тиск;

• мати конструкцію складових елементів (труб, муфт, замків, ін.), що забезпечує надійне захоплення спуско-підіймальним інструментом (елеваторами і клиновими захопленнями) і звільнення при СПО і інших операціях і надійному кріпленні труб і інших елементів колони між собою, що виключає самовідгвинчування або заїдання, причому, за наявності однотипних елементів вони повинні бути взаємозамінні;

• мати конструкцію різьбових з'єднань, які піддаються частому згвинчуванню – розгвинчуванню свічок при СПО (замкові деталі) такими, що забезпечують швидке виконання цих операцій і мінімальне зношування самих різьб;

• мати мінімальну масу, що забезпечує мінімальні витрати енергії на
спуско-підіймальні роботи, але що забезпечує створення необхідних осьових навантажень на долото і передачу крутного моменту (або сприйняття реактивного моменту);

• забезпечувати циркуляцію бурового розчину з мінімальними гідравлічними втратами в циркуляційній системі;

• забезпечувати виконання будь-яких технологічних операцій, в т.ч. при виниклих ускладненнях (ліквідація зон поглинань, звільнення інструменту від прихвата і ін.) і аварійних ситуаціях (проведення ловильних робіт і ін.), а також виконання спеціальних робіт в свердловині (спуск і установка профільних перекривачів, обсадних колон і ін.);

---

Дата добавления: 2015-07-20