Крапками (3 мая 2013)

Крапками малює – дощ калюжі

Вітер розхристав – дівочу мову

Зорі – очі неба – не байдужі

Та не по мені – нічна промова

Знову потяг, знову мрії… Хмарно

Та – коли вже збудуться, скажені?

Віра в кожній букві – плаче «марно»

Сплять бажання – всі мої шалені

Приспів

Це життя – таке воно тендітне

Крила – зроблять душу трішки легше

Відлітають – в небо сни блакитні

Все минеться – також як уперше

Подумки читаю – вітру в голос

Телефони знають – мову зради

Та мовчать – а я згортаюсь в лотос

І приборкаю в душі – Торнадо

Стати небом – мушу вже одразу

Щиро посміхнеться – доля «слабша»

Я не можу жити – за наказом

Я твоєю ніччю – стала старша

197. Я – падаю (3 мая 2013)

Я падаю в бездну

Бездна – темна

Я падаю в осень

Осень – грустна

Я закончу поэму – проблему

Допою до конца

Я придумаю тему – дилемму

От другого лица

198. Время – рисует (20 мая 2013)

Время – рисует истину знаками

Поздно – небо разлито по каплям

Значит ли – осень зря грустью нам плакала

С ветром разыгрывая спектакли

Сложно бежать от себя – и галопом

Что-то распалось на части – мечта

Приторно – сладким не стала сиропом

Но в колпаке – только снова - шута

Припев

Странно – мы не друзья уже более

Глупо сплетать осознанно нитями

В прошлом – все это стало историей

По Станиславскому – верит ли зритель?

Трудно искать в спитом чае надежду

Кисло жуя – лунный лик – с мармеладом

Выплюнув мислями прошлое – грешно

Спряталась вера в слова – серенады

Пусть не со мной засыпаешь ночами

И не в меня – без надежды влюблен

Все ерунда – да, твоими речами

Слух умиляется нежных гулен

199. Ти – джерело (21-22 августа 2013)

Ти – джерело, Я – дзеркало

Плачеш, смієшся – росте коло

Біля вогню – нестерпного

Танок ведеш соло

Соло ведеш – танок

Нестерпного вогню – біля

Я – дзеркало, Ти – джерело

Десь на межі – божевілля

Ти – джерело! Я – дзеркало!

Безодні очей – галактики – вихори

Сонце зійшло – смерклося.

Пірнаючи – не забувай – дихати

Не забувай де ти – хто ти

Безодні очей – відлуння покотилося

Ти джерело, я дзеркало

Щось почалось – щось зупинилося

Ти – джерело, я – дзеркало

Таню, Тетянко – легше, ніжніше

Легше, ніж інше – тану

Дихаєш – п’янко.

Шелестом листя – посеред тиші

Ти - джерело, я – дзеркало

Граємося – як діти

Не лоскочи – задихнуся від сміху

Ти маленька, в долонях можна зігріти

Майже нестерпно – бути, бачити, жити

Я дзеркало-о-о…

І далі в ритмі дихання – ти… ти… ти…

Дата добавления: 2015-07-25