Фактори й резерви росту продуктивності праці й зниження трудомісткості робіт.

Продуктивність праці – це підсумковий показник, що оцінює ефективність праці, і її рівень формується в результаті сукупного впливу ряду факторів. Ці фактори можна підрозділити на наступні групи:

1) Технічні й технологічні фактори – це такі як

− комплексна механізація й автоматизація виробництва;

− впровадження нової техніки й модернізація діючого встаткування;

− удосконалювання застосовуваної технології;

− уведення в експлуатацію нових підприємств;

− реконструкція й переоснащення діючих підприємств.

2) Організаційні фактори. До них ставляться

− заходу в області вдосконалювання управління менеджменту підприємством;

− організація виробництва й праці.

3) Соціально-економічні фактори

− підвищення загальноосвітнього й професійного рівня кадрів;

− підвищення трудової дисципліни, ділової активності;

− удосконалювання форм матеріального заохочення;

− скорочення плинності кадрів.

Усі ці фактори керовані й ступінь їх позитивного впливу на рівень продуктивності праці залежить від досягнень технічного прогресу, ступені ефективності використання його результатів в умовах підприємства (підготовка висококваліфікованих кадрів).

Фактори не керовані, що й виявляють негативний вплив на продуктивність праці для деяких видів виробництва (гірничорудна промисловість).

4) Природні й кліматичні фактори – гірничо-геологічні умови залягання корисних копалин і пов'язані із цим умови їх видобутку:

− глибина залягання;

− міцність порід;

− обводненность порід;

− зміст газу в породах.

Важливе значення для росту продуктивності праці на підприємстві має:

− удосконалювання праці й виробництва;

− краще використання створеного на підприємстві виробничого потенціалу;

− скорочення витрат і невиробничих витрат робочого часу;

− здійснення інших організаційних заходів.

Важливе значення для росту продуктивності праці в масштабах галузі виявляє збільшення частки корисної копалини відкритим способом. Продуктивність праці при цьому способі видобутку в залізорудній промисловості вище, чим при підземному, в 3, 3 рази, а у вугільній в 10 раз. Слід помітити, що підвищення частки відкритого видобутку вимагає наявності відповідних гірничо-геологічних і технічних передумов. Однак безсумнівна ефективність видобутку відкритим способом вимагає постійного вишукування можливості його застосування.

Дата добавления: 2015-07-25