Читайте также:
|
При проведенні експериментальних робіт були використані методи аналізу відповідно до ГОСТ 21216-93, що діє в галузі дослідження властивостей глинистої сировини для керамічної промисловості, а також загальноприйняті у цій області знань методики [36]. Класифікацію глинистої сировини проводили відповідно до ДСТУ Б В.2.7-60-97 [37].
Пластичність відходів визначалася на приладі Васильєва після їх подрібнення і проходження крізь сито № 05. Число пластичності П знаходили за різницею вологості маси у стані нижньої границі текучості та границі розкочування:
П = W 1- W 2, (2.1)
де W 1 - абсолютна вологість маси в стані нижній границі текучості;
W 2 − абсолютна вологість маси в стані границі розкочування.
Відношення відходів до сушіння вивчали на показниках їх лінійної та об¢ємної повітряної усадки і коефіцієнту чутливості до сушки. Числові значення як лінійної, так і об’ємної усадки звичайно виражали у відсотках до початкових розмірів зразків та визначали за формулами:
,
,
де aв − відносна лінійна повітряна усадка, %;
b в− відносна обємна повітряна усадка, %;
L0 – відстань між позначками на свіжовідформованому зразку, мм;
L2 – відстань між позначками на висушеному зразку, мм;
V0 – об’єм свіжовідформованого зразка, см3;
V2 – об’єм зразка у повітряно-сухому стані, см3.
Для приготування зразків відходи висушували, подрібнювали, просіювали крізь сито № 05 та готували масу нормальної робочої консистенції. На дослідних зразках у вигляді плиток з розмірами 60х30х15 мм наносили позначки на лініях діагоналей довжиною 50 мм.
3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 49 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Характеристика відходів вуглезбагачення і практика їх використання в технології будівельної кераміки | | | Вивчення хіміко-мінерального складу відходів вуглезбагачення |