Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення

Юридична відповідальність — це міра покарання правопо­рушника шляхом позбавлення його певних соціальних благ чи цінностей (матеріальних, духовних чи особистих), які йому належали до факту правопорушення, від імені держави (суспільства) на підставі закону, з метою попередження пра­вопорушення в перспективі і відновлення (чи відшкодуван­ня) втрачених суб'єктивних прав на матеріальні і духовні цінності.

Юридична відповідальність — це міра покарання, яка но­сить, як правило, публічний характер. Вона здійснюється від імені держави шляхом державного примусу, повинна бути передбачена, в законодавстві, особливо в кри­мінальному і адміністративному.

Юридична відповідальність настає лише за факт правопо­рушення. Він є основною підставою юридичної відповідаль­ності. Склад правопорушення обов'язково повинен бути за­кріплений в діючому законодавстві.

Всі правопорушення поділяються на дві великі групи: кримі­нальні злочини і проступки. Проступки, в свою чергу, поді­ляють на конституційні, адміністративні (правопорушення), фінансові, цивільно-правові, дисциплінарні. Відповідно до цього юридичну відповідальність поділяють на такі основні види: конституційна, кримінальна, адміністративна, дисцип­лінарна, цивільно-правова, матеріальна (в зв'язку із завдан­ням шкоди в процесі виконання трудових обов'язків).

Підставою настання відповідальності є правопорушення, відповідно підставою настання відповідальності в земельному праві є земельне правопорушення. Земельне правопорушення — це суспільно небезпечна винна дія або бездіяльність, що суперечить нормам земельного права. Земельні правопорушення представляють собою негативні соціальні явища, тому що посягають на земельний лад і правопорядок, покликаний забезпечити раціональне використання і охорону земель. Причинами пра­вопорушень в земельному праві нерідко бувають недоліки пра­вового регулювання земельних відносин, безконтрольність за станом використання земельного фонду, недостатня юридич­на грамотність населення в земельному законодавстві.

Суб'єктами земельних порушень можуть бути як громадяни, посадові особи, працівники підприємств, установ, організацій. Правопорушниками можуть бути і дер­жавні органи, які незаконно розпоряджаються земельним фондом або здійснюють інші порушення діючих норм зе­мельного права. Суб'єкти земельних правопорушень — юри­дичні та фізичні особи — не обов'язково повинні бути зем­лекористувачами або суб'єктами земельних відносин. Пору­шувати земельні правовідносини можуть, наприклад, про­ектні організації, які розробляють проекти землеустрою, бу­дівництва підприємств, якщо при складанні проекту не до­тримуються встановленнх законодавством нормативів.

Об'єктами земельних правопорушень можуть бути порушен­ня права державної, колективної і приватної власності на землю, укладений порядок землекористування і охорони зе­мель, права та інтереси окремих громадян, підприємств, ус­танов, організацій,

Змістом земельних правопорушень є дії або бездіяльність, які суперечать вимогам норм земельного законодавства. Вони (дії або бездіяльність) є суспільно шкідливими і виступають в формі винних дій або бездіяльності.

Відповідальність за порушення може наступати тільки при наявності повного складу правопорушення, яке характери­зується чотирьома елементами: суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона і об'єктивна сторона правопорушення. Суб'єктивна сторона являє собою психічне ставлення суб'єкта до про­типравного діяння, яке він здійснив. Об'єктивна сторона зе­мельного правопорушення — це конкретні дії правопоруш­ника, які посягають на земельні інтереси учасників земель­них відносин.

Юридична відповідальність за скоєне правопорушення на­стає в тому випадку, якщо в законодавстві закріплений склад правопорушення і встановлені санкції до правопорушників. Земельні правопорушення регламентуються не тільки земель­ним законодавством, тому до порушників земельних правовідносин застосовують також санкції, які встановлені цивільним, ад­міністративним, кримінальним, трудовим та іншим законо­давством.

Дата добавления: 2015-07-25