Вступ. с. 1

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Кафедра філософії та суспільних наук

РЕФЕРАТ

З філософії

На тему: Філософія даосизму

Студента 14-а групи ІІ курсу

Медичного факультету №1

Соколенко Божена Сергіївна

Вінниця 2015

План

Вступ.............................................................................................. с. 1

Розділ 1. Заснування даосизму............................................... с. 2-3

Розділ 2. Релігійний даосизм.................................................. с. 4-6

Розділ 3 Людина в філософії даосизму................................ с.7-9

Висновки...................................................................................... с. 11

Список використаної літератури........................................... с. 12

Вступ

У Стародавньому Китаї у VIII—VI ст. до н. е., за часів формування і розвитку рабовласницького суспільства, поступово виокремлювалися дві тенденції розвитку ідеології: консервативна і прогресивна, містична й атеїстична. В ході їх боротьби усе більше поширювалися наївноматеріалістичні ідеї про п'ять першоелементів (метал, дерево, воду, вогонь, землю), протилежні начала («інь» і «ян»), про природний шлях (дао) та інші, які виникли ще на межі II— І тис. до н. є. як результат узагальнення первісних знань того часу. Однак формування світоглядних течій припадає на VI— V ст. до н. є. Протягом майже трьох століть між ними точилася напружена боротьба, пов'язана з крутим зламом в історії давньокитайського суспільства.

У Стародавньому Китаї, як і в інших країнах цього періоду, світоглядна думка формувалася і розвивалася в боротьбі матеріалізму з ідеалізмом. В силу історичних особливостей країни, що втілювались у збереженні родових і патріархальних традицій, у рабовласницьких суспільних відносинах, давньокитайські мислителі основну увагу приділяли розв'язанню соціально-етичних і політичних проблем. Не випадково боротьба ідеологічних течій відбувалася тут навколо розуміння шляху дао — суспільного розвитку і долі людини. Якщо мислитель розумів дао як природний шлях, він приєднувався до матеріалізму, якщо ж розумів його як божественний шлях, проповідував ідеалістичне вчення.

Розділ 1

Заснування даосизму.

Даосизм – одна з провідних релігійно-філософських течій Китаю, виник одночасно з конфуціанством (друга половина І тис. до н.е.). Засновником його вважають давньокитайського філософа Лао-дзи, відомості про якого дійшли до наших днів із легенд. За легендою, мати носила його кілька десятків років, народивши старим (звідси ім’я – „Стара дитина”). Той самий знак „цзи”, щоправда, означає і ”філософ”. Прямуючи на Захід, Лао-дзи подарував служителю застави свій трактат „Дао де цзин”, який містив його вчення.

Провідна ідея даосизму полягає в тому, що природа, суспільство, кожна людина окремо підкоряється не Небу, а всезагальному закону – дао, який вносить порядок в хаос речей. Дао має об’єктивний характер. Порушення його спричиняє ненормальний стан. Особливо це позначається на житті суспільства, коли нерозумний правитель забуває про дао.

Дао – не божество, а щось близьке до розуму, природи, шляху чи закону. воно не персоніфіковане, але передує всім особам. Дао - першопочаток всього, в тому числі й неба, з нього все починається і ним все закінчується, воно регулює все існуюче. Це загальний закон природи, джерело матеріального і духовного буття, їх мета. Дао неможливо сприймати безпосередньо, воно – поза відчуттями людини. Тому все, що людина відчуває, - це не дао, а лише його вияв. Пізнання дао може бути дано тільки самим дао.

Згідно з ученням, людині надзвичайно важливо зрозуміти сутність дао. Оскільки воно спершу існувало абсолютно, але не виразно, а нині його сутність розкрита мислителями для людей, вони мусять пізнати дао і жити відповідно до його вимог. Так буде добре і для людей, і для держави.

Пізнання дао відбувається через наслідки його дій, а вони виявляються через де – доброчесність, там, де вона є, там діє дао; хто доброчесний, той виконує закон дао. Внаслідок пізнання дао відбувається повернення людини до світової гармонії, злиття її з природою. Всі порушення нормального існування речей в природі (посуха, повені, непогода) є порушеннями її гармонії. Несправедливість, порушення суспільного порядку – теж порушення гармонії, але в суспільстві. Потрібна дія дао, щоб усунути ці порушення. Втручання людини неприпустиме. Людина повинна дотримуватися принципу „недіяння”. Тому даосизм схвалює пустельництво, пасивне життя, яке віддає людину у владу стихійного розвитку подій.

У трактаті викладені основи даосизму, філософії Лао-цзи. В центрі доктрини — вчення про великого Дао, загальний Закон і Абсолют. Дао панує всюди і в усьому необмежено. Його ніхто не створив, але все походить від нього. Невидиме і нечуване, недосяжне для органів чуттів, постійне й невичерпне, безіменне і безформне, воно дає початок, ім'я і форму всьому на світі. Навіть велике Небо наслідує Дао. Пізнати Дао, йти за ним, злитись з ним — у цьому зміст, мета і щастя життя. Виявляється Дао через свою ема­націю — через де, і якщо Дао все породжує, то де все годує.

У трактаті йдеться про те, що життя і смерть — поняття відносні, але наголошувалося на житті, на тому, як його слід організувати (Чжуан-цзи, IV— III ст. до н. е.). Містичний ухил у цьому трактаті, який виявлявся, зокрема, в нагадуваннях про фантастичне довголіття (800—1200 років) і навіть безсмертя, яких можуть досягти праведні відлюдники, що приєдналися до Дао, відіграв значну роль у трансформації філософ­ського даосизму в даосизм релігійний.

Елементи містики і ірраціоналізму, що містяться у вченні даосів, поступово призвели до поділу даосизму в II-III ст. н. е.. на філософський (дао цзя), що отримав подальший розвиток у неодаосизмі (Хе Янь, Ван Бі, Цзі Кан, Сян Сю, Го Сян та інші філософи), і релігійний (дао цзяо).

Як релігійна система даосизм сформувався в результаті синтезу типологічно близьких релігійних та релігійно-філософських напрямів: вчення про дао і де Лао-цзи і Чжуан-цзи, філософії натурфілософів (інь-ян цзя), концепції духу (шень) як граничного вираження "процесу зміни "" Книги змін "(" І цзин "), вірувань шаманів - у, магів - фан-ши і доктрини безсмертних святих (сянь; Шень сянь).

Дата добавления: 2015-07-25