Труднощі в діагностиці гострих середнiх отитiв.

- Утруднений огляд барабанної перетинки з-за вузькостi зовнiшнього слухового проходу.

- Майже горизонтальне положення барабанної перетинки затрудняє установлення "границi" з шкiрою, що покриває верхню стiнку зовнiшнього слухового проходу.

- Гiперемiя барабанної перетинки може бути "прихована" пiд злущеним епiдермiсом.

- Hормальна барабанна перетинка може "червонiти" пiд час плачу i крику дитини, що "виникає, як правило", пiд час очистки зовнiшнього слухового проходу. В подiбних випадках необхiдно повторити огляд через декiлька годин.

Останнi два положення нерiдко передбачають "дiагностичний парацентез".

В залежностi вiд вiку i клiничного перебiгу розрiзняють декiлька форм гострого середнього отиту у дiтей: гострий середнiй отит новонароджених;

типовий гострий середнiй отит;

латентний гострий середнiй отит;

рецидивуючий середнiй отит.

Клінічна картина типового гострого середнього оттта у дітей мало чим вiдрiзняється вiд такої у дорослих, захворювання проходить приблизно такi ж стадiї. В цiлому перебiг цього захворювання у дiтей бiльш сприятливий, нiж у дорослих. Тривалiсть гострого середнього отиту вiд декiлькох днiв до 2-3 тижнiв.

При гострих середнiх отитах у дiтей нерiдко в запальний процес втягується печера, а у бiльш старших - i вся клiтина система соскоподiбного вiдростка (мастоїдит). Прорив гною пiд окiстя i утворення субперiостального абсцесу у дiтей молодшого вiку спостерiгається значно частiше, нiж у дiтей старшого вiку i дорослих. Гнiй проривається через втягнутий в запальний процес кортикальний шар або через sutura squamomastoidea.

При отоскопiї у дiтей раннього вiку при антритi i субперiостальному абсцесi буває видно в слуховому проходi дещо назовнi вiд задньоверхнього квадранту барабанної перетинки невелике потовщення у виглядi валика. Це потовщення обумовлено перiоститом в областi кiсткового барабанного кiльця i задньої стiнки зовнiшнього слухового проходу на рiвнi передньої стiнки печери. При надавлюванi на дiлянку субперiостального абсцесу (завушного) гноєтеча з вуха посилюється, що, безумовно пiдтверджує його наявнiсть i зв'язок з середнiм отитом.

Лікування антриту з субперiостальним абсцесом деякi отiатри проводять пункцiю абсцесу товстою голкою, вiдсмоктування гною i промиванням його порожнини. Hерiдко при такому промиванi рiдина витiкає через зовнiшнiй слуховий прохiд. В бiльшостi випадкiв приходиться розкривати субперiостальний абсцес i антрум (мал. 19 -20). Пiсля розкриття антрума i видалення патологiчно змiнених тканин в нього вводять дренажну полiетiленову трубку, через яку кожен день промивають порожнини середнього вуха i вводять в них антисептичнi розчини, емульсiї. В бiльшостi випадкiв таке лiкування приводить до повного одужання дитини.

Гострий середній отит новонароджених зустрiчається в першi три тижнi пiсля народження i спостерiгаїться у 0,4% дiтей цього вiку.

Дiагностика гострого середнього отиту у новонароджених затруднена. У них гострий середнiй отит супроводжується падiнням маси тiла, розладом шлункового-кишкового тракту, неспокiйною поведiнкою (дитина вертить головкою, плаче, вiдказується вiд грудей або з криком перестає ссати, поскiльки ковтальнi i смоктальнi рухи посилюють бiль у вусi). Hевиключена можливiсть, що посилення болю у вусi пiд час годування груддю виникає за рахунок близькостi до зовнiшнього слухового проходу i барабанної перетинки суглобу нижньої щелепи, а також повiтряних поштовхiв, якi передаються через широку i коротку слухову трубу новонародженого при ковтальних рухах.

Hе дивлячись на вiдсутнiсть кiсткової частини зовнiшнього слухового проходу у новонароджених, реакцiя при натисканi на козелок при середньому отитi буває позитовною лише в 50-60% випадкiв, що пов'язано з недостатнiм розвитком нервової системи i значним зниженням больової i других видiв чутливостi, особливо пiд час сну. Тому пропозицiя деяких авторiв використати цю ознаку пiд час сну новонародженого малообгрунтована.

Пiдвищення температури тiла при гострому середньому отитi у новонародженого спостерiгається в 55-60% випадкiв. У деяких дiтей навiть при рiзковиражених ознаках гострого середнього отиту температурна реакцiя вiдсутня.

Змiна кровi при гострому середньому отитi у новонароджених також буває не завжди, аде в бiльшостi випадкiв (65-70%) кров реагує пiдвищенням кiлькостi лейкоцитiв. Однак це пiдвищення рiдко буває значним.

В першi 2-3 днi пiсля народження шкiра зовнiшнього слухового проходу i епiдермального шару барабанної перетинки буває розрихленою внаслiдок тривалого контакту з навколоплiдною рiдиною, тому пiзнавальнi пункти барабанної перетинки не такi чiткi, як у дiтей старшого вiку. Свiтловий конус в переважнiй бiльшостi випадкiв вiдсутнiй протягом першого тижня.

Hеобхiдно враховувати, що пiсля введення вушної лiйки шкiра зовнiшнього слухового проходу дещо червонiє. Це почервонiння швидко проходить i на барабанну перетинку. Така ж реакцiя виникає внаслiдок очистки зовнiшнього слухового проходу, а також крику дитини.

У новонароджених стан барабанної перетинки часто не вiдображає того процесу, який розвивається в барабаннiй порожнинi. До того ж треба звертати увагу на можливiсть крововиливiв в барабанну перетинку, якi можуть виникнути пiд час пологового акту, особливо при патологiчних пологах.

Латентний середній отит спостерiгається у дiтей ранього вiку при токсичнiй диспепсiї, дизентерiї та iнших захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Ведучим проявом такого поєднання захворювань є рiзковиражений токсикоз, який приводить до латентного перебiгу середнього отиту. При цьому з збiльшенням виснаження дитини зменшуються прояви отоскопiчних змiн.

Дуже важлива своєчасна дiагностика антрита. Отоскопiя при цьому мало iнформативна. Iнодi виявляють пастознiсть i незначну iнфiльтрацiю м'яких тканин завушної дiлянки. В бiльшостi випадкiв симптоматика антриту буває дуже скудною, тому пiд час операцiї нерiдко виявляється рiзка невiдповiднiсть мiж бiдною клiничною картиною i великою руйнацією скроневої кiстки. Тому в дiагностицi антриту слiд ширше примiняти рентгенологiчнi методи дослiдження.

Дата добавления: 2015-07-25