Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Партійна й виборча системи в Україні

Роль та функції виборів до органів влади | Поняття виборів, їх види. | Абсентеїзм і його причини. | Виборча система: поняття, основні типи. | Виборча система України. | Поняття виборів, їх види. | Абсентеїзм і його причини | Виборча система: поняття, основні типи | Семків і Прибутько, і Тимчук немає!? | ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ОСНОВНІ ТИПИ СУЧАСНИХ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ |


Читайте также:
  1. A Гальмування парасимпатичного відділу автономної нервової системи.
  2. А) Характеристика методів візуалізації сечової системи, показання до застосування, їх можливості та обмеження.
  3. Б) Характеристика методів візуалізації статевої системи, показання до застосування, їх можливості та обмеження.
  4. Благодійні організації в Україні
  5. Взаємодія клітин в імунній відповіді. Роль окремих клітин імунної системи. Антигенрепрезентуючі клітини, Т- та В-лімфоцити. Інтерлейкіни.
  6. Виборча інженерія
  7. Виборча система

Становлення Витоки сучасної багатопартійності в Україні багатопартійності можна віднести до підписання СРСР у 1975 р. в Україні Заключного акта гельсінської Наради з безпе­ки і співробітництва в Європі, що спонукало діячів правозахисного руху до легалізації своєї діяльності у вигляді Української гельсінської групи. Однак діяльність цієї групи переслі­дувалась правлячими колами, а її члени зазнали репресій.

Процес становлення багатопартійності в Україні поступово відно­вився з початком перебудови. З'являються альтернативні офіційній політиці так звані неформальні рухи, які не мали фіксованого членства, не ставили перед собою чітко сформульованих політичних завдань.\ Це були насамперед організації захисників природи та різноманітні культурологічні об'єднання, наприклад Український культурологічний клуб, Товариство Лева, Меморіал, Товариство української мови імені Т. Г. Шевченка та ін. Створені для вирішення питань, на перший погляд, далеких від політики, вони швидко проявили себе як політичні організації.

Після амністії політв'язнів-правозахисників у 1988 р. з'явилися відверто антикомуністичного характеру Українська гельсінська спілка та Українська демократична спілка як відділення московського Демократичного союзу, який проголосив себе опозиційною політич­ною партією". У подальшому на базі демократичних організацій, передусім Українського культурологічного клубу та Товариства Лева, навколо національно-демократичної ідеї духовного відродження України виник Народний рух України за перебудову. Сама ідея Руху вийшла зі Спілки письменників України, насамперед її київської організації. 13 лютого 1989 р. в газеті «Літературна Україна» був опублікований проект програми Руху, а у вересні цього року відбувся його установчий з'їзд. Виступаючи спочатку на підтримку перебудови, Рух згодом перетворився в опозиційну антикомуністичну організацію.

З самого початку виникнення Рух намагався всіляко заперечувати надання йому рис політичної партії, вводячи можливість колективного

членства в організації. Поступово з нього почали виокремлюватися політичні об'єднання з більш жорсткою структурою й чіткіше сформу­льованою доктриною. Цей процес особливо прискорився після прийняття закону «Про об'єднання громадян», в якому визначено правові основи діяльності політичних партій і громадських організацій is Україні. Поряд з партіями, що певний час прилягали до рухівської коаліції, почали виникати організації, які не вписувалися в це об'єднання чи то внаслідок радикалізму власних політичних програм, чи то не поділяючи його основні цілі. Відбулися установчі з'їзди перших політичних партій республіки. Першою партією, яка 1990 р. (ще за умов монополії КПРС на владу) зареєструвалась у Міністерстві юстиції, була Українська республіканська партія.

У 1991 р. було зареєстровано вже 7 партій: Українську селянську демократичну партію, Партію зелених України, Демократичну партію України, Партію демократичного відродження України, Ліберальну партію України, Українську християнсько-демократичну партію, Со­ціалістичну партію України.

Процес становлення багатопартійності особливо прискорився з прийняттям 24 серпня 1991 р. Акта проголошення незалежності Украї­ни і проведенням у грудні цього року референдуму з питання державної незалежності України. У. 1992 р. було зареєстровано 6 політичних партій, у тому числі Селянську партію України, Українську консерва­тивну республіканську партію, Християнсько-демократичну партію України та ін. Особливо «врожайним» на нові партії був 1993 p., коли зареєструвалися 15 партій, у тому числі Партія праці, Українська партія справедливості, Конгрес українських націоналістів, Всеукраїнське політичне об'єднання «Державна самостійність України», Громадян­ський конгрес України, Українська партія солідарності і соціальної справедливості, Трудовий конгрес України, Комуністична партія України, Організація українських націоналістів в Україні та ін. Народ­ний рух після виходу з нього ряду партій сам перетворився на політичну партію і також зареєструвався.

Нові політичні партії утворювалися і в наступні роки. На початок.1996 р. в Україні було зареєстровано 37 партій, а станом на вересень 200ї р. — більш як 120. Щоправда, реальна кількість політичних партій є дещо меншою, оскільки деякі з них припинили своє існування або об'єдналися з іншими партіями.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 92 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Взаємозв'язок форм правління і Ви6оарчих систем| Особливості партійної і виборчої систем України.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)