Кролівництво

Від кролів одержують цінну продукцію - хутро і дієтичне м'ясо. Вони знаходять широке поширення як біологічні об'єкти у наукових дослідженнях. Їх використовують для одержання фармацевтичних препаратів, тощо.

Кролі належать до найбільш скоростиглих видів сільськогосподарських тварин. Час на подвоєння живої маси при народженні у кролів складає всього 6 днів. В той час, як телята її подвоюють за 50 днів, ягнята - за 18-24 дні, а поросята - за 12-15 днів. Ріст скелета кролів завершується у 12-місячному віці. Статева зрілість настає у тримісячному віці, а у 6-місячному кролиці вже дають повноцінне потомство.

Кролям властива висока плодючість. За один окріл самка у середньому приводить вісім кроленят. Причому вона здатна до подальшого запліднення вже на перший-третій день після окролу, що в період відсадження кроленят в одно-чотириденому віці (для потреб біофабрик) дає змогу одержувати від кролиці за рік 10-11 окролів і близько 100 кроленят. Під час промислового виробництва м'яса, коли кроленята під самкою утримуються 30-60 днів, кількість окролів зменшується до чотирьох-шести на рік, з одержанням відповідно 24-36 кроленят. Висока інтенсивність розмноження й росту кролів, високий оборот стада дозволяє в розрахунку на 1 кролицю одержувати на рік до 100 кг м'яса у живій масі, а з прийняттям до уваги, що й дочки від першого-другого окролу можуть дати у цей період приплід, то вихід м'яса на умовну первинну кролицю зростає до 1200-1500 кг на рік. В той час, як вихід м'яса, в розрахунку на корову за рік, не перевищує 400 кг, на вівцематку - 40 кг, а на свиноматку - 1200 кг.

Проте така висока продуктивність кролів можлива тільки за умови виконання усіх вимог, що визначають високоінтенсивне ведення будь-якої іншої галузі тваринництва: використання високопродуктивних порід, організації повноцінної годівлі, створення оптимальних умов розведення й утримання усіх статево-вікових і виробничих груп кролів.

В Україні практикують розведення близько десяти із 60 відомих у світі порід кролів. Із м'ясошкуркових порід в Україні розводять такі породи, як шиншила, сірий і білий велетні. Ці породи було виведено у нашій країні із застосуванням поглинального схрещування місцевих низькопродуктивних порід з зарубіжними, більш продуктивними, і подальшого цілеспрямованого підбору і добору за ознаками живої маси, величини шкурки та її забарвлення.

М¢ясошкуркові породи відзначаються високою живою масою (>5 кг) у дорослому стані при довжині тулуба 60-70 см. Кролі породи сірий велетень зберегли властиве дикому кролю забарвлення типу "агуті" - рудувато-сіре, що відіграє у природі роль захисного кольору для більшості диких видів тварин. Білий велетень має сніжно-біле забарвлення, викликане мутацією домінантного гена – С у рецесивний - с, що обумовлює відсутність пігменту меланіну у волосяному покриві. Забарвлення кролів породи шиншила пов'язане з мутацією цього ж гена в ген С^chi. Він обумовлює специфічне забарвлення, властиве південно-американському гризуну-шиншилі.

Хутро кролів цих порід без додаткового фарбування, стрижки і т. ін., тобто у натуральному вигляді йде на пошив шапок, елегантних шубок та інших хутрових виробів.

Кролям, вищезгаданих порід характерна досить висока плодючість – вісім-дев¢ять кроленят за один окріл. Слід також відмітити, що місцеві безпородні кролі, які використовувалися під час виведення названих порід, передали новоствореним породам хороші адаптаційні властивості. Тому кролі порід сірий і білий велетень, шиншила з високою ефективністю використовуються в умовах ферм промислового типу й аматорських господарствам з досить жорсткою технологією.

У 70-ті рр. ХХ ст. у нашу країну було завезено кролів спеціалізованих м'ясних порід - новозеландська і каліфорнійська, виведених у США. Кролів цих порід вирощують для швидкої відгодівлі (виробництво кролів-бройлерів). За цим показником вони посідають перше місце серед інших порід. У період інтенсивної годівлі, у двомісячному віці вони досягають 2 кг, а у тримісячному 3-3,1 кг живої маси з забійним виходом близько 60% і виходом чистого м'яса при обвалці тушки близько 80%. Плодючість кролиць знаходиться на рівні 8-10 кроленят. У кролів цих порід тулуб циліндричної форми, округла і широка задня частина, добре розвинені м'язи спини. Жива маса дорослих кролів не перевищує 5 кг. Волосяний покрив новозеландських кролів - сніжно-білий, кролів каліфорнійської породи - білий з чорними кінцями тіла - кінчиком носу, вухами, хвостом, лапками, очі червоні, норов спокійний. Вони мають добре опушені лапки, що свідчить про їх хорошу пристосованість до утримання в клітках на сітчастій підлозі, що є однією з важливих умов технології виробництва м'яса кролів.

Серед інших порід слід відмітити такі породи, як сріблястий, віденський блакитний, метелик, що належать до середніх за величиною м'ясо-шкуркових порід. Кролі породи сріблястий мають колір волосяного покриву типу старого срібла, у віденського блакитного - сизо-блакитний, метелик - білий з чорними плямами. Кролі цих порід середні за живою масою - 4,5 кг у дорослому стані, довжина тулуба - до 55-60 см; обхват грудей - 36 см. Шкурки цих кролів використовують у натуральному вигляді для пошиву хутрових виробів.

Незначне поширення мають короткошерсті кролі - рекси. Вони мають усі види окрасу волосяного покриву, які властиві нормально-шерстим кролям, тільки значно коротший волосяний покрив, тому хутро в них схоже на хутро котика чи видри й використовується в натуральному вигляді для виробництва різних хутрових виробів. В Україні в незначній кількості розводять білу пухову породу кролів. Жива маса дорослих кролів цієї породи становить 4-5 кг, довжина тіла - 54 см. Збір пуху від самки з приплодом за рік становить близько 1 кг. Від однієї самки в середньому начісують близько 400 г пуху. Довжина пухових волокон становить 6-12 см, товщина – 12-13 мм. Кролячий пух відзначається високою гігроскопічністю, легкістю й дуже малою теплопровідністю, тому вироби з нього високо ціняться.

У останнє десятиріччя в Україну було завезено декоративну породу кролів - голандську, у якої передня частина тулуба - біла, задня - чорна. Кролі цієї породи мають незначну живу масу (2 кг), дуже ручні, поширюються для задовольняння естетичних запитів, у першу чергу, дітей.

В Україні кролів розводять в основному для одержання м'яса і шкурок. Кроляче м'ясо за харчовими і, особливо, дієтичними якостями перевищує м'ясо інших сільськогосподарських тварин.

Із м'яса кроля засвоюється 90 % білка, тоді як з яловичини – тільки 60 %. Кролі мають добре розвинену м'язову тканину, що становить основну масу м'яса. На 1 кг приросту живої маси кролів породи сірий велетень при бройлерному вирощуванні витрачається 3-3,2 к. од. При цьому жива маса бройлерів у двомісячному віці становить 1,8-2,2 кг, а забійний вихід - 55-60 %. На шкурку кролі реалізуються в 5-7- місячному віці.

Для парування використовують добре розвинених самців і самок віком не менше, ніж 6 місяців. Строк використання - до 3-х років. За кожним самцем закріпляють 6-10 самок, від кожної самки за рік одержують від 4 (кліткове і шедове утримання) до 6 окролів (у закритих приміщеннях з регульованими параметрами мікроклімату). В окремих випадках використовують і штучне запліднення кролиць.

Розповсюджена думка про те, що кролі невибагливі щодо умов годівлі й утримання, не витримує критики. Навпаки, вони досить чутливі до зміни раціону, його якості, а також до несприятливих умов мікроклімату. Вони захворюють (при значному відсотку смертності) при наявності у приміщенні, де вони утримуються, сильних протягів, високої вологості (> 80%), а також підвищеної концентрації аміаку, сірководню та інших шкідливих газів. Низькі й високі температури (>18°С<), низька освітленість і деякі інші складові мікроклімату також негативно впливають на продуктивні ознаки кролів.

Кролі потребують повноцінного високоякісного корму з метою забезпечення запланованих приростів живої маси кроленят. За бройлерною та інтенсивною технологіями використовують висококалорійні раціони. У них на кормову одиницю припадає 150г перетравного протеїну (для порівняння - у раціоні корів на кормову одиницю приходиться 90-110 г перетравного протеїну). Потреба кролів у енергії з розрахунку на 1 кг живої маси значно більша порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами, що обумовлено високою енергією їх росту. У перший місяць їх життя вона забезпечується високою енергетичною цінністю молока кролематок, а в подальший період - залежить від поживних властивостей кормів, що їм згодовуються.

На фермах промислового типу використовують концентратний тип годівлі, за яким кролям згодовують гранульовані кормосуміші, у складі яких до 40% високоякісного трав'яного борошна бобових трав, а все інше - зернові компоненти, корми тваринного походження, відходи маслоекстраційної, борошномельної, біологічної промисловості, мікро- та макроелементи.

На фермах з екстенсивними методами ведення кролівництва, в т.ч. і в індивідуальному секторі, в основному використовують змішаний тип годівлі. За яким широко використовують грубі, зелені, соковиті (силос, буряки, варена картопля, морква, капуста і т. ін.) і комбіновані корми. Певне місце в раціоні кролів при цьому типі годівлі займають відходи кухні, а також відходи вирощування й заготівлі городніх і садових культур.

У м'ясному кролівництві розрізняють три основні технології виробництва - бройлерну, інтенсивну й екстенсивну.

За бройлерною технологією виробництва м'яса кроленята утримуються разом з кролицею після народження протягом 60 днів і в період відсадки, з живою масою 1,8-2,0 кг відразу ж реалізуються на м'ясо. При цьому самка запліднюється у день реалізації молодняку (тривалість сукрільності 30 днів), що забезпечує одержання від кожної з них протягом року 4 окролів з реалізацією 24 кроленят. Це складає близько 40 кг м'яса у живій масі на одну кролицю за рік.

Інтенсивна технологія виробництва м'яса кролів передбачає раннє запліднення кролиць після попереднього окролу (на 5-15-й день), що потребує відповідно раннього від них відсадження молодняку - в 30-45-денному віці. За цією технологією від кролиць за рік одержують по 6 окролів у середньому по 6 ділових (відсаджених) кроленят, тобто 36 кроленят за рік. Кроленят дорощують до тримісячного віку і за живої маси 2-2,2 кг - реалізують на м'ясо. Загальний вихід м'яса на кролицю за рік за цією технологією складає 72-80 кг.

Бройлерна та інтенсивна технології потребують забезпечення оптимальних умов утримання та годівлі кролів. У цьому випадку клітки, у вигляді кліткових батарей, розміщують у приміщенні з регульованими параметрами мікроклімату.

Екстенсивна, загальноприйнята в індивідуальному секторі технологія передбачає одержання трьох-чотирьох окролів у зимово-весняний період (ущільнені й напівущільнені окроли). Молодняк вирощують протягом п’яти-шести місяців і за умови досягнення ним не менше 3 кг забивають на м'ясо та шкурку. За цією технологією кролі утримуються у клітках на відкритому повітрі. До складу їх раціону входять дешеві зелені корми, відходи кухні і т. ін. Це значно здешевлює виробництво м'яса та шкурок кролів і забезпечує розвиток цієї галузі.

Дата добавления: 2015-07-25