Міжнародна класифікація хвороб і її застосування при оформленні діагнозу

МКХ-10 була схвалена Міжнародною конференцією в 1989 р. і прийнята 43-ьою сесією Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я. Якщо попередні перегляди МКХ використовувалися лише для класифікації причин смерті, то метою 10-го перегляду Міжнародної класифікації є створення при її застосуванні умов для систематизованої реєстрації, аналізу, інтерпретації даних не лише смертності, але і захворюваності населення, отриманих в різних країнах або регіонах в різний час. МКХ використовується для перетворення мовного формулювання діагнозів хвороб і інших проблем, пов'язаних із здоров'ям, в літеро-цифрові коди, які забезпечують зручність зберігання, витягу і аналізу інформації. При цьому представляється важливим, що в медичному діагнозі кодується «первинна причина смерті» (для обліку причин смерті) або «основний стан, з приводу якого проводилося лікування або обстеження пацієнта під час звернення за медичною допомогою» (для уніфікованого аналізу захворюваності) з урахуванням рекомендації, принципів, класів і рубрик МКХ-10.

МКХ є практичною, договірною, а не чисто теоретичною класифікацією. У ній допущені компроміси між класифікаціями, заснованими на етіології, анатомічній локалізації, обставинам виникнення хвороби і так далі. Проте її застосування забезпечує в практичній роботі уніфікацію оцінки стану здоров'я, хворобливих проявів, причин смерті і на цій основі створення стандартів діагностики і лікування.

У МКХ-10 виділено 21 клас захворювань. При формулюванні діагнозу і кодуванні встановленої нозологічної одиниці використовують її найменування в рубриках перших дев'ятнадцяти класів; рубрики XX класу застосовують як додатковий код при встановленні зовнішніх причин травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх факторів.

Важливими представляються рекомендації МКХ-10 щодо формулювання клінічного діагнозу в тих випадках, коли до кінця епізоду надання медичної допомоги точний нозологічний діагноз не встановлено. У таких ситуаціях на висновок лікаря про суть страждання у пацієнта слід вписати найменування виявлених симптомів, синдрому, відхилень від норми, а не формулювати діагноз як «можливий», «сумнівний», «передбачуваний», «діагноз із знаком питання».

Дата добавления: 2015-07-25