Тема 18. Післяпологові септичні захворювання.

389. Найбільш часті збудники післяпологових захворювань всі крім:

1. стрептокок і стафілокок

2. кишкова паличка

* 3. протей

4. гонокок

390. Вхідні ворота післяпологової інфекції всі крім:

1. плацентарна площадка

2. тріщини сосків

3. рана промежини

* 4. пуповина

391. Фактори ризику розвитку післяпологової інфекції всі крім:

1. вірулентність мікроорганізму

2. крововтрата

3. перебіг пологового акту

* 4. лейкоцитоз у вагітної

392. Шляхи розповсюдження післяпологової інфекції всі крім:

1. гематогенний

2. лімфогенний

3. інтраканалікулярний

* 4. периневральний

393. В акушерскій практиці головним вогнищем інфекції являється:

* 1. матка

2. піхва

3. яєчники

4. цервікальний канал шийки матки

394. Повне відновлення структури ендометрію після пологів відбувається через:

1. 10–15 днів

* 2. 6–8 тижнів

3. 2–3 тижні

4. 9–10 тижнів

5. 4–5 тижнів

395. Перший етап розповсюдження післяпологової інфекції за класифікацією Сазонова – Бартельса включає:

1. післяпологовий ендометрит

2. інфільтрат промежини і розходження швів

3. післяпологову виразку на шийці матки

4. гнійну рану на стінці піхви

* 5. все перелічене

396. Другий етап розповсюдження інфекції за класифіка­цією Сазонова – Бартельса не включає:

1. метроендометрит

2. параметрит

3. аднексит

4. тазовий тромбофлебіт

* 5. прогресуючий тромбофлебіт

397. Третій етап розповсюдження інфекції за класифіка­цією Сазонова – Бартельса не включає:

* 1. метротромбофлебіт

2. післяпологовий перитоніт

3. септичний шок

4. прогресуючий тромбофлебіт

5. все перелічене

398. Найбільш часта форма післяпологового запального процесу:

1. мастит

2. параметрит

3. метротромбофлебіт

4. септичний шок

* 5. ендометрит

399. Групу ризику з розвитку ендометриту в післяпологовому періоді складають вагітні і роділлі:

1. хронічні вогнища інфекції

2. з тривалим безводним періодом в пологах

3. після оперативного родорозрішення

4. з анемією

* 5. все перелічене

400. Клінічна картина післяпологового ендометриту включає:

1. симптоми інтоксикації

2. субінволюцію матки

3. м’яку консистенцію і болючість матки при пальпації

4. характер лохій, не відповідає добі післяпологового періоду

* 5. все перелічене

401. Найбільш часта причина лихоманки на 3-4-у добу після пологів:

1. інфекція сечового тракту

* 2. ендометрит

3. мастит

4. тромбофлебіт

5. нічого з вище переліченого

402. При ендоміометриті не мають місце:

1. субінволюція матки

2. болючість при пальпації

3. сукровично-гнійні виділення

* 4. серозно-слизові виділення

5. зниження тонусу матки

403. Характерною ознакою метроендометриту являється:

* 1. субінволюція матки

2. нормальні розміри матки

3. серозні лохії

404. Інволюція матки після пологів уповільнюється при:

1. анемії

2. гестозі

3. сепсисі

* 4. всьому вище переліченому

405. Інволюція матки після пологів уповільнюється при:

1. пологах великим плодом

2. тривалих пологах

3. післяпологовому ендометриті

* 4. всіх перелічених ускладненнях

406. Для субінволюції матки не характерно:

1. відсутність симптомів інтоксикації

* 2. наявність симптомів інтоксикації

3. невідповідність розмірів матки добі післяпологового періоду

4. м’яка безболісна при пальпації матка

5. характер лохій, не відповідає добі післяпологового періоду

407. Лікування післяпологового ендометриту не включає:

1. антибактеріальну терапію

* 2. вискрібання порожнини матки

3. дезінтоксикаційну терапію

4. застосування імуномодуляторів

5. промивання порожнини матки антисептичними розчинами

408. Для післяпологового параметриту не характерно:

* 1. двостороннє ураження параметральної клітковини

2. однобічне ураження параметральної клітковини

3. виражена симптоматика на 10–12-у добу після пологів

4. зв’язок розвитку процесу в клітковині з розривом шийки матки

5. все перелічене

409. Розвиток перитоніту в післяпологовому періоді частіше всього обумовлено:

1. гематомою піхви

* 2. неспроможністю швів на матці після кесаревого розтину

3. післяпологовим аднекситом

4. метротромбофлебітом

5. післяпологовим параметритом

410. Показанням до екстирпації матки в післяпологовому періоді не являється:

* 1. тазовий тромбофлебіт

2. септичний шок

3. перитоніт

4. сепсис з метастазами

5. сепсис без метастазів

411. Показанням до екстирпації матки в післяпологовому періоді не являється:

1. перитоніт

2. сепсис

3. інфекційно-токсичний шок

* 4. двосторонній аднексит

412. Об’єм оперативного лікування перитоніту після операції кесаревого розтину:

1. кольпотомія

2. екстирпація матки без придатків

* 3. екстирпація матки з трубами і дренування черевної порожнини

4. надпіхвова ампутація матки і дренування черевної порожнини

5. діагностична лапароскопія

413. Найбільш тяжкою формою гнійно-септичних ускладнень після кесаревого розтину являється:

* 1. сепсис

2. ендоміометрит

3. пельвіоперитоніт

4. метротромбофлебіт

414. Лактація починається під дією:

1. плацентарного лактогену

2. прогестерону

3. естрогенів

* 4. пролактину

5. лютеїнізуючого гормону

415. Початок лактації вважається нормальним:

1. відразу після пологів

2. на 1-2 добу після пологів

* 3. на 3-4 добу після пологів

416. Для лактостазу характерно:

* 1. значне рівномірне нагрубання молочних залоз

2. помірне нагрубання молочних залоз

3. температура тіла 40°С, озноб

4. вільне виділення молока

5. підвищення АТ

417. Для лактостазу характерно:

* 1. значне нагрубання молочних залоз

2. значне нагрубання однієї молочної залози

3. симптоми інтоксикації

4. вільне відділення молока

5. помірне нагрубання молочних залоз

418. Третя доба післяпологового періоду. Підйом температури до 38,2⁰ С, озноб. Обидві молочні залози

збільшені в об’ємі, набряклі, зціджування ускладнено. Діагноз:

1. гнійний мастит

* 2. лактостаз

3. серозний мастит

4. інфільтративний мастит

5. флегмонозний мастит

419. Лікування лактостазу включає:

1. часте грудне годування дитини

2. дегідратаційну терапію

3. гіпотермію

4. гормональну терапію при необхідності подавлення лактації

* 5. все перелічене

420. Для післяпологового маститу характерно:

1. симптоми інтоксикації

2. пізній початок (кінець 2-го – початок 3-ого тижня)

3. гіперемія молочної залози, болючий обмежений інфільтрат

4. односторонній запальний процес

* 5. все перелічене

421. Для післяпологового маститу не характерно:

1. підвищення температури тіла з лихоманкою

2. нагрубання молочних залоз

3. болючий обмежений інфільтрат в молочній залозі

* 4. вільне виділення молока

5. гіперемія шкіри молочної залози в ділянці інфільтрату

422. У роділлі на 12 добу підвисилась температура тіла до 38⁰ С. Скарги на озноб, біль в молочній залозі

протягом двох діб. В молочній залозі пальпується болюче ущільнення розміром 2 на 3 см з

гіперемією шкіри. Діагноз:

1. гнійний мастит

2. лактостаз

* 3. серозний мастит

4. інфільтративний мастит

5. флегмонозний мастит

423. 15-а доба післяпологового періоду. Скарги на болі в молочній залозі, остуду, температуру 38-39⁰ С

протягом тижня. В молочній залозі – щільний малорухомий інфільтрат з гіперемією шкіри. Діагноз:

1. гнійний мастит

2. лактостаз

3. серозний мастит

* 4. інфільтративний мастит

5. флегмонозний мастит

424. Роділля на 20-у добу - в тяжкому стані, адинамічна. Температура тіла 40-41⁰ С, остуда. Лімфатичні

вузли збільшені. Молочна залоза гіперемована, різко збільшена, дифузно ущільнена. Діагноз:

1. гнійний мастит

2. лактостаз

3. серозний мастит

4. інфільтративний мастит

* 5. флегмонозний мастит

425. 17-а доба післяпологового періоду. У породіллі висока температура протягом п’яти діб. Остуда,

слабкість. Молочна залоза гіперемована, набрякла, з щільним інфільтратом розміром 6 на 5 см з

флюктуацією. Діагноз:

* 1. гнійний мастит

2. лактостаз

3. серозний мастит

4. інфільтративний мастит

5. флегмонозний мастит

Дата добавления: 2015-07-25