Читайте также:
|
Ехінокок (Echinococcusgranulosus ) _ збудник ехінококозу.
Географічне поширення: повсюдно. Особливе розповсюджений в районах, де займаються вівчарством (Греція, Іспанія, Італія, Україна, Молдова. Росія, Сирія, Південна Африка та ін.)
Морфологія. Статевозріла особина довжиною 0,25C0,5 см, cкладається з 3-4 члеників (1-2 юних членики, 1 гермафродитний, 1 зрілий)
Гермафродитний членик містить 32-40 сім'яників, жовтівник розташований позаду яєчника.
Зрілий членик розміром 2 х 0,6 мм, містить мішкоподібну матку закритого типу з непостійною
кількістю бічних відгалужень, в якій знаходиться 500-800 яєць.
Яйця морфологічно схожі на яйця інших теніїд, розміром 31—40 мкм.
Фіна - ехінококовий міхур, оточений товстою стінкою, заповнений токсичною рідиною
Життєвий цикл (рис. 3.93): остаточний хазяїн - собаки, вовки, шакали, лисиці, у яких статевозріла стадія паразита відбувається в тонкій кишці.
Проміжний хазяїн - травоїдні ссавці, людина.
Інвазійна стадія для людини - яйце.
Локалізація в тілі проміжного хазяїна.· печінка і легені (75 %), м'язи, трубчастікістки, головниймозок та іншіоргани, де утворюютьсяехінококовіміхурі.
Патогеннадія: здавлювання тканин зростаючи мехінококовим міхуром призводить до порушення функції ураженого органа і дистрофічних змін
Діагностика. Клінічна: епідеміологічний анамнез, поєднання локального ураження органа й ознакалергії, дані інструментального дослідження-рентгенографія, УЗД, комп'ютерна томографія, радіо-ізотопнесканування та ін.
Лікування. Хірургічне – видалення міхура разом з оболонками.
Профілактика. Особиста: дотримання правил особистої гігієни, миття овочів, кип'ятіння води, профілактична де гельмінти заціядомашніх собак двічі на рік.
Альвеокок ( Alveococcusmultilocularis ) _ збудник альвеококозу.
Географічнепоширення: Україна, Сибір, Аляска, ПівнічКанади, ПівденьФранціїіНімеччини, північнийКазахстан, ПівнічнийВ'єтнамтаін.
Морфологія. Статевозрілаособина (рис. 3.94) на гадує ехінокока, відрізняється більш дрібними
розмірами (1,2-3,7 мм), кількістю гачків на сколексі кулястою формою матки.
Яйця морфологічно невідрізняються від яєць ехінокока, але більш стійкі до холоду.
Фіна - альвеококовий міхур є конгломератом дрібних пухирців розміром 3-5 мм,
альвеококбіо-гельмінт.
Остаточніхазяї _ вовки, лисиці, песці, у яких альвеокок знаходиться в кишківнику.
Проміжніхазяї _ гризуни, рідкотравоїдні тварини, людина.
Інвазійна для людини стадія- яйце. Людина заражається через брудні руки при обробці шкір тварина бо при вживанні в їжу немитих лісових ягид.
Найчастіше первинно уражається печінка, згодом міхур і утворюються й в інших органах (легені,нирки, селезінка, головний мозок та ін.)
Патогеннадія: токсично-алергічна; зруйнування тканини ураженого органа; множинні ураження внутрішніх органів внаслідок відриву дочірніх пухирців і поширення
їх з течієюкрові по організму (метастазовані).
Лікування. Хірургічне. Міхур доводиться видаляти разом з частиною ураженого органа, тому щовін не має вираженої капсули.
Профілактика. Особиста: миттяягід, кип'ятіння води.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 123 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Стьожак широкий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика. | | | Ціп’як карликовий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика. |