Відповіді на тести

З дисципліни «Менеджмент»

1. Впорядкована сукупність взаємопов’язаних елементів, які знаходяться між собою у стійких взаємостосунках, що забезпечують їх функціонування, розвиток як єдиного цілого – це організаційна структура управління.

2. Спосіб, за допомогою якого керівництво забезпечує єдиний напрям зусиль всіх членів організації для досягнення загальної цілі – це планування.

3. До первинних потреб відносяться: потреби фізіологічні та потреби у безпеці.

4. Залежно від рівня управління виділяють менеджерів: вищої, середньої та нижчої ланок.

5. Засновниками школи людських стосунків вважаються: Е.Мейо, Г.Мюнстерберг, М.-П. Фоллетт, Д. Мак-Грегор, Р.Блейк, Ф. Герцберг.

6. Підхід, який вимагає прийняття оптимального рішення, що залежить від співвідношення взаємодіючих факторів – це ситуаційний (кейсовий) підхід.

7. Функції менеджменту виникли в результаті: поділу та спеціалізації праці.

8. Для практичної реалізації стратегічних планів організації розробляють: тактику, правила, бюджети.

9. Більшість організацій найчастіше обирають стратегію: обмеженого зростання.

10. У процесі довгострокового планування діяльності організації визначають: цілі організації та шляхи їх досягнення.

11. Сутність якої системи організації полягає в тому, що керівник є одноособовим і підкоряється лише одному вищестоящому керівникові? Лінійної.

12. Мотивація базується на: потребах та винагородах.

13. До процесуальних теорій мотивації не відноситься: теорія Туган-Барановського.

14. Теорія мотивації МакКелланда передбачає враховувати потреби: влади, успіху, причетності.

15. Згідно з двофакторною теорією Герцберга всі фактори поділяються на: гігієнічні і мотиваційні.

16. Теорія очікувань базується на очікуванні появи якоїсь події.

17. До змістових теорій мотивації відносяться: теорія Туган-Барановського, Маслоу, Мак-Келланда, Герцберга.

18. До змістових теорій мотивації НЕ відноситься теорія очікувань Врума.

19. До видів контролю відносяться: попередній, поточний, заключний (підсумковий).

20. Основною метою розробки і реалізації управлінських рішень на будь-якому рівні управління є досягнення цілей організації.

21. Потреба у прийнятті управлінського рішення виникає під впливом зовнішніх та внутрішніх обставин.

22. Для здійснення змін в організації доцільно залучати всіх працівників.

23. Під каналом у комунікаційному процесі розуміють засіб передачі інформації.

24. Менеджмент як наука – це система наукових знань, мистецтва та досвіду, втілених в діяльності професійних управлінців для досягнення цілей організації шляхом використання праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей.

25. До основних функцій менеджменту належать: планування, організація, мотивація, контроль.

26. Під системним підходом до управління розуміють підхід, який розглядає кожен об’єкт як систему та орієнтує на виявлення в ньому різноманітних типів зв’язків і поєднання їх у єдину систему.

27. Під терміном «система» розуміють сукупність взаємопов’язаних елементів (частин), які постійно взаємодіючи визначають їх характер.

28. Поняття «управління» означає складний процес, який включає цілеспрямований вплив на об’єкти, системи з метою збереження їхньої сталості або переводу з одного стану в інший з метою досягнення певних цілей.

29. Об’єктом вивчення менеджменту є людина чи група людей, якими управляють.

30. Необхідність управління полягає в тому, щоб організації могли досягати своїх цілей.

31. Принципи менеджменту базуються на законах розвитку суспільства та закономірностях управління.

32. Принципи оптимального поєднання централізації та децентралізації в управлінні системами передбачають раціональне використання єдиноначальності та колегіальності в управлінні системами для досягнення певних цілей.

33. Важливим внеском «школи наукового управління» у практику управління було систематичне використання засобів стимулювання праці з метою зацікавлення персоналу у підвищенні його продуктивності праці.

34. Важливим внеском «школи людських стосунків» у практику управління було перенесення центру уваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми.

35. Під організацією розуміють групу людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення певної мети.

36. Відкрита система характеризується взаємодією із зовнішнім середовищем.

37. До основних загальних рис організації відносяться наявність всіх видів ресурсів, вертикальній та горизонтальний поділ праці, здійснення певних видів діяльності і залежність від зовнішнього середовища.

38. Статут організації – це основний документ організації, який регламентує всі сторони діяльності, незалежно від її форми власності.

39. Підприємства за сферою галузевої діяльності класифікують як підприємства промисловості, сільськогосподарські підприємства, підприємства транспорту, підприємства будівництва, підприємства виробничої та соціальної інфраструктури, торговельні, лізингові, банківські.

40. До внутрішнього середовища організації відносяться цілі, кадри, задачі, структура, технологія, організаційна культура.

41. До зовнішнього середовища організації непрямої дії відносяться стан економіки, зміни у політиці, НТП, технології, групові інтереси, міжнародне середовище.

42. Організація – це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення певної мети.

43. До фаз життєвого циклу продукції відносяться: розробка, виведення на ринок, зростання, зрілість, занепад.

44. Горизонтальний розподіл праці – це розподіл значного обсягу роботи на численні невеликі спеціалізовані завдання.

45. Основні (загальні) функції управління реалізуються в такому порядку: планування, організація, мотивація, контроль.

46. Функції менеджменту відображають основні завдання, керуючої та керованої системи.

47. Менеджмент являє собою процес планування, організації, мотивації та контролю, які необхідні для досягнення певної цілі.

48. Під функцією планування розуміють встановлення цілей та завдань розвитку об’єктів управління, визначення шляхів та засобів їх досягнення.

49. Під функцією мотивації розуміють процес спонукання себе та інших до ефективної діяльності і досягнення поставлених перед організацією цілей.

50. Функція «мотивації» забезпечує спонукання працівників до ефективного виконання поставлених задач.

51. Поточний контроль в організації має здійснюватись у ході проведення певних робіт.

52. Заключний контроль в організації здійснюється після виконання запланованих робіт.

53. Тактика організації – це короткострокові плани, які конкретизують стратегію.

54. Процес оцінки стратегії організації – це механізм зворотного зв’язку для коригування стратегії.

55. Під стратегією організації розуміють всебічний комплексний план, призначений для реалізації місії та досягнення цілей.

56. Прогнозування – це метод обґрунтованого передбачення можливих напрямів майбутнього розвитку організації.

57. Функціональна структура управління базується на ієрархії органів, які забезпечують виконання кожної функції управління на всіх рівнях.

58. До позитивних моментів децентралізації процесу управління відносяться прискорення розробки і прийняття рішень, участь у їх розробці безпосередніх виконавців, об’єктивне врахування конкретної ситуації, відмова від детального інструктування з центру.

59. Функція контролю передбачає систематичне спостереження за діяльністю об’єкта управління з метою виявлення відхилень від встановлених норм та правил у процесі виконання певних завдань.

60. Контроль має бути об’єктивним, діловим, ефективним, систематичним і гласним.

61. Моральне стимулювання персоналу як метод менеджменту використовується для заохочення трудової та соціальної активності колективів, груп, окремих працівників.

62. Для обґрунтованого прийняття рішення менеджеру необхідно мати повну, достовірну і систематизовану інформацію.

63. Прийняти управлінське рішення означає втілити його в норму, яка надає обов’язковість для виконання.

64. Керівник організації залучає членів трудового колективу при виробленні управлінських рішень для того щоб розширити базу знань по конкретних питаннях та скористатися колективним досвідом.

65. Зміни, які здійснюються в організації приводять до нововведень.

66. Під ефективністю менеджменту розуміють досягнення запланованих результатів діяльності організації.

67. До основних етапів прямого ходу інформації відносять: надходження ідеї, кодування і вибір каналу передання та декодування інформації.

68. Під статистичною інформацією розуміють офіційну документовану державну інформацію, що дає характеристику подіям та явищам, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах.

69. Згідно з підходом «шлях-цілі», розробленим Т.Мітчелом і Р.Хаусом, стиль керівництва організацією слід вибирати залежно від ситуації, яка склалася.

70. Демократичний стиль керівництва характеризується тим, що менеджер не нав’язує свою волю підлеглим, які беруть участь у розподілі та прийнятті рішень, а також користуються широкою свободою у виконанні завдання.

71. Підготовчий етап прийняття управлінського рішення передбачає збирання, опрацювання та аналіз інформації, діагностику та оцінку проблеми, визначення мети рішення.

72. Під оптимізацією управлінських рішень розуміють вибір найбільш ефективного варіанта рішення із можливих альтернатив.

73. Соціальне планування як метод менеджменту – це система заходів, що спрямовані на удосконалення соціально-демографічної структури організації, поліпшення побутових умов праці та її стимулювання, підвищення ділової активності персоналу.

74. Методи менеджменту засновані на властивих системі управління відносинах влади і підпорядкування.

Тести для державного іспиту з курсу «Адміністративний менеджмент»

1. Етапділового адміністрування – це

а) перший етап у процесі розвитку теорії державно-адміністративного управління;

2. Основні функції державно-адміністративного управління:

в) планування, організація, мотивація, контроль;

3. Науковий менеджмент (за Ф. Тейлором) базується на:

а) формуванні; дослідженні співвідношення часу і завдань; систематичному відборі і навчанні; грошових заохоченнях;

4. Державно-адміністративний менеджмент – це…

б) інтеграційний процес, за допомогою якого професійно підготовлені спеціалісти формують організації та управляють ними, ставлячи цілі і розробляючи засоби їх досягнення;

5. Прийняття рішень — це:

г) серія правильних рішень з кількох альтернативних можливостей, які вибирає керівник організації в цей час і в цьому місці, тобто як і що планувати, організовувати, мотивувати та контролювати.

6. Комунікація - це

б) процес обміну інформацією, її змістовним значенням між двома чи більше особами;

7. Об'єктомтеорії адміністративно-державного управління є

а) адміністративно-державна діяльність;

8. Принцип управління - це

в) орієнтири, які застосовують в усіх ситуаціях. Вони будуть ефективними і в управлінні фабрикою, і в банку, якщо їх правильно застосовувати;

9. Організація – це …

а) група людей, діяльність яких свідомо координують для досягнення спільної мети;

10. Предметомтеорії адміністративно-державного управління є:

б) наукове обґрунтування процесу досягнення оптимального державного управління шляхом організації;

11. Скалярний ланцюг – це

в) це перелік осіб на керівних посадах, починаючи від особи, яка займає найвищу посаду в цьому ланцюзі, до найнижчих керівників;

12. «Визначення ролі менеджера в політичній грі» це

в) третій етап в розробці стратегічного державного менеджменту;

13. Стратегічні цілі державного менеджменту – це

а) ключові результати, до яких державний менеджмент повинен прагнути протягом тривалого часу (5-10 років);

14. Платіжна матриця - це

б) один з методів статистичної теорії рішень, корисний за умови, якщо керівник установлює, яка стратегія найбільше сприятиме досягненню цілей;

15. Дерево рішень — це

а) популярний метод науки адміністративно-державного управління для вибору найкращого напряму дій з декількох варіантів; на аналітичних здібностях осіб, які приймають управлінські рішення.

16. Прогнозування — це

в) це метод, у якому використовують накопичений в минулому досвід і поточні передбачення щодо майбутнього для його визначення;

17. Неформальні методи прогнозування - це

г) методи науки адміністративно-державного управління, який ґрунтуються на аналітичних здібностях осіб, які приймають управлінські рішення.

18. Принцип Курно адміністративно-державного управління

а) використовують тоді, коли немає коаліції, тобто пропонується така кількість рішень, яка дорівнює кількості експертів. У цьому випадку потрібно знайти рішення, яке б відповідало вимозі індивідуальної раціональності і не зачіпало інтересів кожного окремо;.

19. Принцип Пареттоадміністративно-державного управління

б) використовують для прийняття рішення, коли експерти утворюють єдине ціле, одну коаліцію. У цьому випадку оптимальним буде таке рішення, яке не вигідно міняти одразу всім членам групи, оскільки їх об'єднує це рішення в досягненні загальної мети;

20. Принцип Еджворта адміністративно-державного управління

в) застосовують у тому випадку, якщо група складається з декількох коаліцій, кожній з яких не вигідно змінювати своє рішення. Знаючи переваги коаліції, можна прийняти оптимальне рішення, не завдаючи шкоди один одному;

21. Демонія адміністративної влади –це …

а) засади адміністративно-державного управління, які базуються на прагненні керівника вирішити великі державні завдання та одночасно переслідує власні егоїстичні цілі (бажання великої влади, слави, почестей і т. ін.);

22. Державна адміністрація – це

б) раціональна система чи організована структура, призначена для кваліфікованого ефективного виконання суспільної політики. Вона має досить сувору ієрархію влади, за допомогою якої відповідальність за виконання державних рішень делегують зверху вниз;

23. Управління трудовими процесами – це

в) це час, витрачений на порівняно менш формальні функції, пов'язані з організацією та удосконалюванням трудової діяльності працівників;

24. Адміністрацієя, чи бюрократія – це

г) великомасштабна організація професійних службовців, чий основний обов'язок полягає в тому, щоб здійснювати політику тих, хто приймає рішення.

25. Національний (федеральний) рівень управління

а) включає адміністрацію президента, апарат уряду, апарат парламенту і верховного суду;

Дата добавления: 2015-07-19