Документальне оформлення інвентаризації.

При інвентаризації застосовуються типові форми документів. Бланки інвентаризаційних описів, актів інвентаризації, порівняльних відомостей можуть бути заповнені як від руки, так і засобами обчислювальної та іншої оргтехніки.

На цінності, що належать іншим підприємствам, складаються окремі описи, копії яких з довідкою про результати інвентаризації надсилаються власникам цінностей.

У цих документах ніяких помарок і підчисток не допускається. Помилки повинні виправлятись шляхом закреслення неправильних записів і написання зверху правильних. Виправлення мають бути підтверджені підписами всіх членів інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальних осіб.

В інвентаризаційному описі найменування цінностей та їх кількість подається за номенклатурою та в одиницях виміру, прийнятих в обліку.

Один інвентаризаційний опис складається стосовно конкретної матеріально відповідальної особи, по одному або кількох балансових рахунках.

На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказуються прописом число порядкових номерів цінностей та загальна кількість у натуральних вимірах усіх цінностей, що записані на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) вони відображені. В інвентаризаційних описах забороняється залишати незаповнені рядки. На останніх аркушах опису незаповнені рядки прокреслюються.

Особи, які відповідають за зберігання цінностей, дають в описі розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на цінності здані в бухгалтерію, що всі цінності, які надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, – списані на видаток. Такі ж розписки дають особи, які мають кошти на придбання або доручення на одержання цінностей.

Інвентаризаційні описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальними особами. При цьому останні дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка цінностей відбулася в їх присутності і що вони не мають до членів комісії ніяких претензій та приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі цінності.

Якщо матеріально відповідальні особи виявлять після інвентаризації помилки в інвентаризаційних описах, вони повинні негайно (до відкриття складу, комори, відділу, секції тощо) заявити про це інвентаризаційній комісії, яка після перевірки вказаних фактів та їх підтвердження виправляє помилки.

Результати інвентаризації з пропозиціями про врегулювання інвентаризаційних різниць відображаються в протоколі інвентаризаційної комісії.

Матеріали інвентаризації (описи, акти, порівняльні відомості, протоколи) оформляються в одному примірнику і є підставою для відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку.

23. Поняття та необхідність плану рахунків бухгалтерського обліку.

Будова рахунків. У балансі підприємства наводяться великі цифри про об'єкти бухгалтерського обліку на певну дату. Для керівництва господарської банківською діяльністю та прийняття відповідних управлінські рішення необхідно мати безперервну інформацію стану війни і русі майна. Для цього він у бухгалтерському обліку застосовується система рахунків.

Система рахунків - це спосіб економічної угруповання, поточного відблиски і оперативного контролю над засобами господарства і господарськими операціями.

Кожен рахунок призначений відбиття конкретного об'єкта господарських коштів чи джерел освіти. На рахунках виходячи з первинних документів нагромаджуються і систематизуються поточні дані лише з однорідним господарським операціям. Рахунок є таблицю двосторонньої форми.

Таблиця рахунки має дві супротивники, зазначені термінами ">Дебет" (>Д-т) і "Кредит" (>К-т). Якщо з дебету рахунки відбивають надходження коштів, то кредиту - витрачання.

Залишок коштів чи джерел освіти початку чи кінець періоду називається "сальдо. Сума за операціями за звітний період називається оборотом за рахунком. Рахунок може мати два обороту ->дебетовий оборот (>Обд) і кредитовий (>Обк).

24. Характеристика плану рахунків бухгалтерського обліку в Україні.

Таким чином, розподіляти банківські операції на суто активні чи пасивні доцільно й економічно можливо при розгляданні та аналізі підсумкових результатів здійснення цих операцій, що відображаються у змінах сум відповідних статей у визначених розділах банківського балансу.

Ефективність здійснення банківських операцій залежить від багатьох факторів. Найважливішим серед них виступає побудова оптимальної організаційної структури комерційного банку. При цьому треба обов'язково враховувати такі критерії, як розміри банку, види і масштабність операцій, участь в зовнішньоекономічній діяльності, наявність філіальної мережі, форма власності, стратегічні та тактичні пріоритети. У сучасній банківській практиці існують різні типові форми організаційних структур банківських установ, окремі елементи яких можуть коригуватись відповідно до змін напрямків діяльності банку.

Враховуючи як міжнародний досвід, так і накопичений за період існування національної банківської системи, а також беручи до уваги переважно універсальний характер діяльності більшості українських банків, в Україні оптимальною видається схема організаційної побудови комерційних банків, наведена на рис. 3.1.

Очевидно, що вибір оптимальної організаційної структури — це запорука ефективної організації банківської діяльності в цілому та забезпечення потрібної дохідності банківських операцій зокрема.

Інформація про операції, які здійснюються в банках України, відображається на рахунках Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, що набув чинності з 1 січня 2005 р.

План рахунків є мультивалютним і передбачає наявність управлінського обліку. Логічно План рахунків можна поділити на три частини: балансові рахунки, рахунки доходів та витрат і позабалансові рахунки. Всі рахунки в Плані рахунків згруповані у де-в ять класів, балансові рахунки розміщені в 1 - 5-му класах, рахунки доходів і витрат в 6-му та 7-му класах, позабалансові в 9-му класі.

Дата добавления: 2015-07-19