Фрески Кирилівської церкви в Києві

Іконопис

.Чудо Георгия о змие» (икона, конец XIV века)

Свято́й Гео́ргий-Победоносец (Каппадокийский) (греч. Άγιος Γεώργιος) — христианский святой, великомученик, наиболее почитаемый святой этого имени. Пострадал во время правления императора Диоклетиана, после восьмидневных тяжких мучений в 303 (304) году был обезглавлен.

Художня культура XVII-XVIII ст.

Художня культура козацької доби.

У XVII в Україні розповсюджується стиль бароко, який домінує у європейському мистецтві XVII ст. Бароко -- стиль, який дав можливість пишно й урочисто показати соціально-економічну ситуацію в суспільствві. Зводяться просторі високі храми з багатьма вікнами, які дають можливість відчути урочистість служби. Під впливом стилю бароко багато творів живопису відзначались пишністю, декоративністю, яскравим колоритом, грою кольорів. Задовольняючи смаки знаті,стиль бароко підкрес­лював велич, розкіш та декоративність

В деяких країнах цей стиль захопив кінець XVI - половину XVIII століття (Австрія,Італія,Польща, Україна,Латинська Америка)

Йоган Готфрід Шедель

Велика лаврська дзвіниця.

Фонтан «Самсон» Київ (Григорович- Барський)

Первая статуя Самсона, раздирающего пасть льву, появилась на этом месте в 1749 году. Её создали по проекту архитектора Ивана Григоровича-Барского вместе с новой беседкой. Тогда же вода потекла в резервуар уже по сырецким трубам. Это был самый первый водопровод в Киеве.

.Андріївська церква у Києві (1746 - 1753 рр., проект Б. Растреллі, забудова І. Мічуріна).

Маріїнський палац (1752 - 1755 рр.) в Києві.(Проект Б. Растреллі)

Спочатку Маріїнський палац мав назву Царський (государів) палац, що являв собою копію підмосковного палацу, спорудженого за проектом Б.Ф. Растреллі. 1744 року імператриця Єлизавета Петрівна під час відвідувань Києва, сама вибрала для нього місце

Палацовий комплекс має строго симетричну композицію. Головний двоповерховий корпус і одноповерхові бокові флігелі утворюють широке подвір`я. Архітектура палацу вирішена у стилі бароко: чітке планування, виразне компонування об`ємів, багата пластика фасадів, що проявилася в пишних формах коринфського ордера, рустуванні стін, ліпленні наличників вікон. У фарбуванні палацу використані типові для російського бароко кольори: бірюзовий для стін, світло-жовтий для колон та карнизів, білий для ліплення і балюстрад. Все це надає споруді святкового й урочистого вигляду.

У центральній частині палацу міститься великий Білий зал, поєднаний з вестибулем високими арочними прорізами. Один із залів — Зал бароко — реставратори відновили у характерних для інтер`єрів Растреллі формах- зразок вишуканості, декоративності, орнаментальності

Протягом своєї багаторічної історії палац неодноразово реконструювався. Найзначнішу реконструкцію було здійснено у 1868—1870 роках після великої пожежі, що знищила дерев`яний другий поверх і всі парадні приміщення. При відновленні палацу надбудували цегляний поверх, фасади наситили новими пластичними деталями, а інтер`єри переробили в формах класицизму з елементами бароко і ренесансу. Роботи проводились під керівництвом академіка архітектури К.Маєвського. У 1870 р.(цей рік викарбуваний у картуші на фасаді, зверненому в парк). палац було відреставровано у зв'язку з приїздом до Києва імператора Олександра II. Тоді ж на честь імператриці Марії Федорівни палац одержав назву Маріїнського(Марийського).

До Жовтневої революції палац був резиденцією царської родини. В період подорожі по Україні тут разом зі своїм почтом зупинялась імператриця Катерина II. У палаці жили також військовий губернатор, полководець М.Голенищев-Кутузов і герой Вітчизняної війни 1812 року М.Раєвський.

У період Великої Вітчизняної війни бомба влучила в нього, зруйнувала центральну частину будівлі. У 1945—1949 роках палац відбудували під керівництвом українського архітектора П.Альошина, і з цього часу він став місцем урочистих прийомів.

Дата добавления: 2015-07-16